Ви є тут

Вдосконалення терапії і профілактики шлунково - кишкових хвороб новонароджених телят шляхом застосування нових засобів імунокорекції

Автор: 
Романович Микола Степанович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U002371
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали і методика досліджень
2.1.1. Характеристика господарства
Досліди проводилися на тваринницьких фермах навчально-дослідного господарства
“Давидівське” с. Старе Село та держгоспу “Звенигородський” с.Звенигород
Пустомитівського району Львівської області, де протягом 1995-1998 років вивчали
ефективність стимуляції гуморального захисту організму новонароджених телят,
застосовуючи препарати лактоген, гематин, бовітокс, як основу профілактики
бактеріальних шлунково-кишкових захворювань.
Водночас вивчали епізоотичну ситуацію в господарствах , аналізували клінічну
картину , перебіг захворювання при розладах травлення у телят . Враховували
захворюваність в минулі роки та результати лабораторних, бактеріологічних
досліджень крові і патматеріалу загинувших телят.
Станом на 1.01.1995 року на молочнотваринній фермі навчально-дослідного
господарства “Давидівське” утримувалося 260 корів. На молочному комплексі
держгоспу “Звенигородський” – 600 корів. На цих же фермах розміщений молодняк
поточного року народження.
Порода корів чорно-ряба і помісі першого покоління з голштинофризами.
Утримання корів у зимовий період – стійлове, прив’язне , а літом – вигульне.
Корівники утеплені погано. Водою тварини забезпечені. Прибирання гною
механізоване за допомогою скребкових транспортерів. Підлоги в корівниках
дерев’янні або бетонні. Для підстилки використовують солому озимих культур.
Пологові приміщення є в обох господарствах, але функціонують частково і не
відповідають вимогам технологічного процесу. Розтели корів у 50% випадків
проходять у стійлах корівників. Телята після народження утримуються біля корів
на прив’язі або у індивідуальних клітках.
Тип годівлі корів у стійловий період силосно-сінажно-корнеплідний з помірною
дачею концентрованих кормів. Запуск корів проводять протягом 5-7 днів, за 50-60
днів до родів.
Новонароджених телят випоюють молозивом і молоком із соскових напувалок, або
відер. Після 10-денного віку у їх раціони вводять замінники цільного молока. До
грубих кормів телят привчають з 7-10 дня після народження. З цією метою в
годівницю дають невелику кількість сіна. Соковиті корми (моркву, буряк,
картоплю, траву) телятам починають давати з 2-3 тижнів, а концентровані корми з
3-го тижня життя. Раціони для телят після одномісячного віку складені з
зоотехнічними нормами, у відповідності з масою тіла тварин, їх віком і
фізіологічним станом.
У виробничих умовах деколи мають місце порушення технологічних процесів, є
погрішності в утриманні і годівлі тварин. В результаті цього є поява стресів і
захворювань з пониженням продуктивності.
У обох господарствах умови утримання, годівля і експлуатації однотипні з
невеликою різницею. З виробничими показниками результати також подібні (табл.
2.1)
Таблиця 2.1
Виробничі показники в учгоспі “Давидівський” і держгоспі “Звенигородський”
станом на 1.01.1995р.
Назва
господарства
Кількість корів,
(гол.)
Продукт.
на 1-фураж. корову, (цнт)
Собівартість 1ц молока, (грн)
Отрим.
телят на 100
корів,
Захвор.
телят
(за мин.
рік),
гол.
Загинуло телят
(за мин.
рік),
гол.
Учгосп
“Давидівський”
260
1705
18,63
90
142
22
держгосп “Звенигородський”
600
2120
16,45
89
298
56
2.1.2. Вибір напрямку досліджень, схема дослідів і храктеристика дослідних
тварин
Дослідження проводилися в осінньо-зимово-весняний періоди 1995-1998 років.
Метою наших досліджень було розробити ефективну схему стимуляції
імунобіологічної резистентності організму новонароджених телят, як основу
профілактики заразних шлунково-кишкових захворювань, застосовуючи при цьому
препарати бовітокс, лактоген і гематон.
БОВІТОКС – виготовлення і стандартизацію препарату здійснювали за ТУУ
46.15.185-97.
Згідно методики по застосуванню препарату у ветеринарії його застосовують
новонародженим телятам в перші хвилини життя, однократно, до прийому молозива.
Відразу після народження теляті задають перорально 40-50 мл препарату, завчасно
розфасованого у стерильні флакони. Відмінною особливістю цього препарату є те,
що він володіє загальностимулюючою дією, викликаючи в організмі новонародженої
тварини індукцію інтеріерону, заселяє його шлунково-кишковий тракт корисною
мікрофлорою, яка антагоністична до умовно патогенних мікробів і сприяє
формуванню імунокомпетентної системи.
Препарати лактоген і гематин виготовляли за методикою В.І. Завірюхи (1994).
ЛАКТОГЕН – розчин кількох мікроелементів (йод елементний, калій, цинк у
відповідних дозах), виготовлений на основі стерільної олії. Виготовлення і
стандартизацію препарату здійснювали згідно з ТУУ 24.4.00492990001.2002.
ГЕМАТИН – тканинний препарат із крові великої рогатої худоби, яку спочатку
опромінювали впродовж 30 хв. ультрафіолетовим промінням, а потім стабілізували
розчиненим у димексиді фурациліном. До складу препарату входить також
двовалентне залізо.
Препарати вводили з лікувальною і профілактичною метою підшкірно новонародженим
телятам в дозах – лактогену 2мл гематину 3-5 мл Високотільним коровам
застосовували тільки лактоген по 10-15 мл підшкірно два рази. Згідно з
методикою парентеральне введення препаратів у телят повторювали через 2-3
доби.
При народженні всім телятам протягом першої доби старанно обробляли пуповину
5%-вим спиртовим розчином йоду, а через 2-3 год 2%-вим розчином формаліну
виготовленого на 65° -ному спирті.
Робота виконувалася за розробленою схемою спеціальних та загальних впливів на
рівень опірності організму телят, яка поєднувала в собі такі напрями:
- стимуляція секреції повноцінного молозива у корів-матерів;
- проведення заходів не