Ви є тут

Агробіологічна оцінка клонових підщеп яблуні в умовах Донбасу

Автор: 
Розсоха Євген Васильович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U002396
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматичні умови
Зона Донбасу України включає центральні райони Донецької та південні Луганської
областей. Рельєф зони представлений, головним чином, Донецьким кряжем і
Приазовською височиною. Поверхня її нерівна, сильно розчленована. Висота над
рівнем моря досягає 100-150 м.
Кліматичні умови. Тепловий режим зони характеризується такими показниками:
середня температура січня мінус 6о…7оС, липня - 21-22оС, максимальна
температура 40оС, середня з мінімальних температур мінус 25о…27оС, абсолютний
мінімум - мінус 40о…41оС. Грунт промерзає на глибину 120-160, а в окремі зими –
до 180-200 см. Тривалість безморозного періоду становить 160-170 днів. Сума
активних температур вище 10оС дорівнює 3000-3200оС, а тривалість періоду
інтенсивної вегетації (кількість днів із середньодобовою температурою вище
15оС) – 120-125 днів. Середня річна сума опадів коливається від 450 до 490, а
за теплий період - від 300 до 350 мм. Відносна вологість повітря протягом
вегетації складає 62-68% (53, 172).
У районах Донбасу спостерігаються часті сильні вітри – суховії, а також тривалі
відлиги у другій половині зими, коли рослина виходить із стадії глибокого
спокою, що створюєть несприятливі умови для перезимівлі вегетативних підщеп у
маточниках, саджанців у розсадниках та насаджень яблуні на клонових підщепах.
В період проведення досліджень тільки два сезони (1996-1997 і 2000 і 2001 рр.)
були сприятливими для вирощування відсадків, саджанців і плодів. У трьох
наступних поспіль екстремальні погодні умови негативно вплинули на стан
насаджень.
Несприятливими виявились погодні умови також і сезону 1997-1998 рр. Нищівні
морози (-30,5о. . .-30,2оС) 16 та 17 грудня 1997 р. пошкодили підщепи в
маточнику та квіткові бруньки яблуні.
Літо було спекотним: половину червня і липня та на початку серпня температура
піднімалася в окремі дні вище 30оС. Був зафіксований температурний максимум
(+39,2оС), що виявився найвищим за останні півстоліття. З травня по жовтень
випало тільки 194 мм опадів (норма 269 мм), з них 45 мм наприкінці жовтня, коли
рослини майже закінчили вегетацію.
Погодні умови в період проведення основних досліджень (1996-2001 рр.) виявилися
складними для розсадництва (табл.2.1, 2.2.).
Зима 1998-1999 рр. була м’якою та сприятливою для перезимівлі плодових культур.
Але 6 і 7 травня температура знижувалася відповідно: повітря - до -3,1оС та
–3оС, на поверхні ґрунту - до -4,9…-4,6оС протягом близько 6 - 7 годин.
Внаслідок цього загинув урожай насаджень яблуні, але маточники клонових підщеп
і саджанці не постраждали. Після дощового травня настало сухе і спекотне літо,
кількість опадів у червні та липні становила тільки 29 і 23% середньорічної
норми.
Максимальна температура повітря практично щодня дорівнювала близько 30оС, а на
початку серпня – 38,2оС.
Аналогічними були погодні умови наступного сезону (1999-2000 рр.) – досить
м’яка, без істотних відлиг, зима і травневі заморозки. З 2 по 5 травня включно
спостерігалося зниження температури повітря до мінус 1,5о і на поверхні ґрунту
до –3оС протягом 9 годин, а 9, 14 і 16 травня зафіксовано заморозки на ґрунті
та у приземному шарі повітря. Кількість опадів на протязі вегетації (у квітні,
травні, липні, серпні і жовтні) була значно менше багаторічної норми.
Температура повітря в липні – серпні перевищувала норму. В таких умовах
нормальний ріст рослин забезпечили тільки високий рівень агротехніки та
регулярне зрошення маточних насаджень і розсадників.
Грунти зони – чорноземи звичайні слабоеродовані слабо- та середньогумусні
(цілком придатні для вирощування садів) та чорноземи звичайні середньо- та
сильноеродовані, а також дернові ґрунти на елювії карбонатних порід (мергель,
крейда, вапняк), менш придатні для цієї культури.
За гранулометричним складом ґрунти в основному важкосуглинкові та глинисті, на
дослідних ділянках - чорноземи звичайні, легкоглинистого гранулометричного
складу на лесовидних суглинках.
Таблиця 2.1 - Температурний режим повітря за період проведення досліджень (за
даними Артемівської метеостанції)
Місяць
Середня температура повітря за роками, 0С
1997
1998
1999
2000
2001
багаторі-чна
Січень
-7,8
-4,4
-0,9
-5,7
-0,5
-5,8
Лютий
-4,2
-3,6
-0,4
-1,0
-2,6
-5,1
Березень
0,7
1,3
4,1
1,7
3,4
-0,2
Квітень
7,0
11,4
11,4
13,5
10,9
9,4
Травень
16,8
15,7
12,4
14,0
14,0
16,0
Червень
20,0
22,0
22,4
18,6
17,7
19,8
Липень
20,3
23,4
24,9
22,4
25,4
22,1
Серпень
18,8
20,7
21,4
21,4
21,7
20,8
Вересень
11,1
15,6
15,3
13,6
15,1
15,0
Жовтень
7,2
8,9
8,9
7,5
7,2
8,0
Листопад
2,0
-1,3
-1,9
1,1
2,0
1,0
Грудень
-4,9
-3,9
1,3
0,9
0,5
-2,1
За рік
7,3
8,9
10,0
9,0
9,6
8,3
Вміст гумусу в орному шарі 5,0, а на глибині 40-60 см – 2,3%, рН водне –
7,2-7,5. Об’ємна маса ґрунту складає 1,18-1,29 г/см3, польова вологоємкість -
25,3-27,9% від сухої маси ґрунту. Загальна лужність (НСО3) – 0,046-0,050, вміст
хлору – 0,0063-0,0070%.
Забезпеченість ґрунту легкогідролізованим азотом становить 68,6-84,0 мг/кг,
рухомим фосфором – 3,4-4,2 (за Мачигіним) і обмінним калієм – 25-35 мг на 100 г
повітряно сухої маси.
Грунтові води знаходяться на глибині більше 8-12 м. Грунт характеризується
високими агрономічними властивостями і придатний для культури яблуні. Вологість
його в дослідних насадженнях підтримувалася регулярним зрошенням на рівні
70-80% ГПВ, а вміст азоту, фосфору й калію – внесенням відповідних добрив.
Таблиця 2.2 - Середня кількість опадів по місяцях в період проведення
досліджень (за даними Артемівської метеостанції)
Місяць
Опади за роками, мм
1997