Ви є тут

Гігієнічне обґрунтування основних напрямків удосконалення системи протирадіаційного захисту населення України на пізній фазі аварії на ЧАЕС

Автор: 
Замостьян Павло Віталійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U002509
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Планування програми досліджень проводили на основі сучасних підходів до побудови системи протирадіаційного захисту людини, викладених в НРБУ-97 [48].
Для проведення досліджень було обрано м. Коростень. В цьому місті, віднесеному до Зони гарантованого добровільного відселення, особливо актуальним є впровадження радіаційно-гігієнічних регламентів третьої та четвертої груп, а крім цього, є можливість найбільш повно виявити всі можливі труднощі при їхньому впровадженні в практику. Це обумовлено рядом причин. Основними з них є:
1) порівняно високий рівень радіоактивного забруднення території міста та району внаслідок аварії на ЧАЕС;
2) місто розташоване на території так званого кристалічного плато, що може обумовлювати підвищені рівні опромінення населення техногенно-підсиленими джерелами природного походження;
3) за післяаварійний період на території міста здійснено унікальний за масштабами радіаційний моніторинг та проведено величезний обсяг дезактиваційно-відновлювальних робіт;
4) населення міста (близько 70000 чоловік) проживає як у багатоповерхових будинках (типово міські умови проживання), так і в одноповерхових будинках (типово сільські умови проживання), що дозволяє на достатньо значному масиві даних оцінити як особливості формування доз опромінення цих контингентів людей, так і ефективність профілактичних заходів.
Отже, саме на прикладі міста Коростень найкращим чином можна обґрунтувати оптимальні шляхи впровадження в практику сучасних принципів протирадіаційного захисту та радіаційно-гігієнічних регламентів стосовно ситуацій втручання.
На першому етапі робіт було проведено науковий аналіз і узагальнення інформації, отриманої в ході робіт із оцінки радіаційної обстановки на території міста, а також результатів інструментальних методів дозиметрії (ТЛД та ЛВЛ), було проведено розрахунки та дано радіаційно-гігієнічну оцінку доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення міста від джерел випромінювання аварійного походження.
На наступному етапі робіт було дано гігієнічну оцінку ефективності дезактиваційно-відновлювальних робіт, реалізованих на території міста з точки зору їх значення для збереження здоров'я населення.
В практиці протирадіаційного захисту на пізній фазі аварії важливо провести оцінку структури та величини доз опромінення від усіх джерел опромінення населення [48, 120, 145]. В першу чергу це стосується доз опромінення від ТПДПП - основних дозоутворюючих джерел для населення України [35], дози від яких можливо і доцільно зменшити шляхом здійснення втручання. Тому було проведено дослідження рівнів опромінення мешканців міста від 222Rn в повітрі житлових та громадських будівель, а також від природних радіонуклідів у воді з підземних джерел водопостачання.
Попередній аналіз якості фактичного харчування дітей в м. Коростень [21] показав, що якість харчування як за показниками споживання білку, особливо тваринного, жирів, вуглеводів та калорійністю, так і за вмістом вітамінів та основних біологічно значимих мікроелементів не відповідає рекомендованим значенням для даної вікової групи. Тому, враховуючи відому ендемічність регіонів Полісся України [22, 23], нами було проведено дослідження вмісту мікроелементів в добових раціонах харчування жителів м. Коростень, як основи обґрунтування робіт із розробки відповідних профілактичних заходів, спрямованих на покращання стану здоров'я населення в рамках реабілітаційної діяльності після аварії на ЧАЕС.
На заключному етапі робіт на основі аналізу та узагальнення результатів гігієнічної оцінки заходів протирадіаційного захисту населення м. Коростень, реалізованих на пізній (відновлювальній) фазі аварії на ЧАЕС, а також наукового аналізу сучасної системи радіаційно-гігієнічного регламентування в Україні щодо ситуацій втручання в умовах пролонгованого (довготривалого) опромінення, було обґрунтовано гігієнічні принципи та критерії реабілітації територій, що зазнали впливу аварії на ЧАЕС на пізній фазі аварії.
Загальну схему програми проведеного дослідження представлено на рис. 2.1.
При проведенні гігієнічної оцінки робіт з аварійного радіаційного моніторингу оцінювали відповідність об'єктів моніторингу його задачам, а також радіаційно-гігієнічним критеріям, що діяли на момент проведення робіт. Проводили аналіз методичної та апаратурної бази, що використовувалась з урахуванням забезпечення гарантій якості вимірювань. Роботи з аварійного радіаційного моніторингу оцінювались також з точки зору оптимальності за масштабами, строками проведення та видами досліджень.
Науковий аналіз даних щодо щільності забруднення території міста Коростень радіонуклідами чорнобильського походження здійснювали на основі звітних матеріалів за 1986-1993 рр. організацій, які проводили дослідження радіоекологічної ситуації на території міста протягом післяаварійного періоду: Виробниче геологорозвідувальне підприємство "Північукргеологія" (ВГО "Північукргеологія"); Республіканський науковий гігієнічний центр (РНГЦ) МОЗ України (зараз - Інститут гігієни та медичної екології АМН України); Комплексна експедиція науково-виробничого об'єднання "Тайфун"; Фонд Охорони здоров'я імені Сасакава; Науковий центр радіаціної медицини АМН України (НЦРМ АМН України). При цьому результати визначення щільності забруднення території міста радіонуклідами 137Cs, 90Sr 238,239Pu порівнювали з офіційними даними Державного комітету України по гідрометеорології.

Рис.2.1 Програма наукового дослідження
Розрахунок щільності забруднення території радіонуклідами проводили у відповідності до прийнятих методичних рекомендацій [45].
Аналіз даних визначення індивідуальних доз зовнішнього гамма-опромінення жителів м. Коростень за допомогою термолюмінісцентних дозиметрів було проведено на основі результатів вимірювань, що знаходяться в базі даних НЦРМ АМН України (лабораторія дозиметрії зовнішнього випромінювання, завідувач - доктор біол.