РОЗДІЛ 2
ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ПЕРЕДУМОВИ Й ТЕОРЕТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТЕОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ ДО НТП
2.1. НТП в контексті цивілізаційних зрушень ХХ-ХХІ століть
Суспільство в ХХІ ст. опинилось в радикально сцієнтистсько-техногенній ситуації. Наука й техніка пронизують буквально всі сторони його життя. В наш час науково-технічний прогрес є фундаментальним фактором, який повністю конституює не лише зовнішньо-матеріальний образ сучасної цивілізації, але й цілком визначає її глибинні теоретичні засади. Ніколи ще історія людства не знала такого бурхливого розвитку науки й техніки. НТП здійснює могутній і постійно зростаючий вплив на суспільство не другорядним своїми сторонами й наслідками, але своїми суттєвими особливостями. До них перш за все відносяться зростаюча інтеграція науки, техніки й виробництва, перехід господарства від переважно екстенсивних до переважно інтенсивних факторів розвитку, зростання могутності техніко-технологічного впливу людини на природу, докорінна зміна місця й ролі людини у виробничому процесі. Кожна з цих особливостей НТП впливає на духовний світ особистості, на світоглядні переконання наших сучасників, тим самим посилюючи значення наукових знань і технічних досягнень для свідомості сучасної людини.
Бурхливий розвиток науки й техніки призвів до формування нової парадигми раціональності, яка в літературі називається постмодерністичною. Для неї характерна відсутність протистояння й навіть чіткого розрізнення суб'єкту й об'єкту наукового процесу. Сьогодні світ стає вкрай суб'єктивним, релятивним, дискретним, антиієрархічним, плюралістичним, діалогічним (синергетичним) й врешті нігілістично ірраціональним. Така картина світу в усіх приведених принципових властивостях кардинально суперечить картині світу класичної науки. Інакше в ній вирішується і проблема співвідношення віри й розуму, які розглядаються як прнципово різні, й тому унікальні й рівноправні сфери життєдіяльності суспільства й досвіду особистості. В ліберально плюралістичному світі як релігійний досвід віри, так і наукові знання розуму оголошуються однаково істинними й рівноцінними, вони вже не протистоять одне одному.
Наука з її пристрасним пошуком знання стала в умовах НТР могутнім фактором розвитку виробництва, більш того - визначальною виробничою силою, яка реалізується у речових факторах виробництва (техніці, технології, предметах праці і т. д.), в житті особистості (загальноосвітньому, кваліфікаційно-професійному рівні людей), в глобалізаційних процесах сучасної цивілізації. В цих умовах зростає роль людського фактору у виробництві, суб'єктивізація виробничих процесів, інтелектуалізація праці, посилення могутності її технологічної основи.
Соціальні, в тому числі й духовно-моральні, наслідки технологічного застосування наукових знань, принципів, методів впливу на світ набули нині глобального розповсюдження. Реальністю стає феномен глобалізації, яка має політико-правовий, економічний і культурно-інформаційний виміри. В політико-правовій сфері глобалізація виявляється у процесі правової і політичної інтернаціоналізації: у взаємопогодженій діяльності держав світу, для чого утворенні міжнародні організації, які контролюють діяльність окремих держав. В економіці глобалізація пов'язана з виникненням транснаціональних корпорацій, які зосереджують в своїх руках величезну економічну і політичну владу. В культурно-інформаційній сфері глобалізація обумовлена розвитком технологій, які полегшують переміщення людей і предметів, розповсюдження і отримання інформації. Суспільства колись однорідні стають полікультурними. Спостерігається поступове утвердження в якості універсальної культури громадянського суспільства, що базується на так званих загальнолюдських цінностях. Завдяки прискоренню темпів розвитку науки і техніки, діяльність людини досягла масштабів, що співмірні з біосферними процесами. Все це дає можливість говорити про дійсно революційний характер науково-технічного розвитку суспільства на зламі ХХ й ХХІ століть.
Проте глобальний характер нині мають і проблеми сучасності, які також були спричинені бурхливим розгортанням НТП, який таким чином має амбівалентний характер. Досягнення науки й техніки є суперечливими по відношенню до глобальних проблем сучасності - екологічної, енергетичної, демографічної, проблеми міжнародної безпеки і життя на землі.
Розвиток науково-технічного комплексу різко збільшує арсенал енергоносіїв, які використовуються суспільством в його виробничій діяльності, робить в принципі можливою керовану термоядерну реакцію, яка дасть людині необмежену енергію, одночасно позбавивши її від забруднення атмосфери через згоряння органічного палива. Разом з тим забруднення оточуючого середовища під впливом технічного прогресу відбувається зростаючими темпами, що призводить до негативних наслідків не лише для життя природного середовища, але і для здоров'я нинішнього й наступних поколінь людства.
Не менш суперечливим є вплив НТП на людину в сфері її здоров'я. Застосування досягнень науки й техніки в галузі охорони здоров'я й медицині перевищило за своєю ефективністю навіть фантастичні прогнози. В той же самий час такі явища, як забруднення природи, різка зміна ритму й образу життя людей, режиму й якості їх харчування й руху безпосередньо чи опосередковано впливають на збільшення захворюваності на різні небезпечні для життя людини хвороби.
Наука пізнає таємниці й закономірності макро-, мікро- й мегасвіту, оволодіває атомною енергією, генетичним кодом й іншими раніше не відомими природними феноменами, механізмами економічного й соціального прогресу. Багатоманітна діяльність людини набагато розширює горизонти її духовного світу, підштовхує її до більш активного й цілеспрямованого оволодіння цінностями освіти, науки, культури. В цьому полягає один з найбільших позитивних наслідків прогресу науки й техніки. Однак в цьому процесі разом з позитивними є й негативні для розвитку людини явища.
Як відомо, науково-технічний розвиток прискорив процес урбанізації сучасного людст