ГЛАВА 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Дослідження базується на вивченні даних про 192 хворих на РН після хірургічного лікування, які не мали на період контрольного огляду ознак продовження пухлинного процесу. Лікування було виконано в клініці урології і нефрології Донецького державного медичного університету ім. М.Горького з 1992 по 1997 рік.
В залежності від обсягу операції пацієнти були розділені на дві групи.
Першу склали 122(63,5%) пацієнти, яким була виконана радикальна нефректомія, а другу - 70(36,5%), де нефректомія виконувалася без вилучення наднирника.
Вік пацієнтів першої групи коливався від 30 до 72 років, складаючи в середньому 58,9 років, чоловіків було 71(58,2%), жінок - 51(41,8%). Вік пацієнтів другої групи коливався від 32 до 73 років, склавши в середньому 56,9 років, чоловіків і жінок у групі було порівну (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих у групах за статтю та віком
Група пацієн-тівСтатьВік (роки)чоловічажіночавід19до50від51до60від61до70 більше71перша71(58,2%)51(41,8%)15(12,3%)54(44,3%)43(35,2%)10(8,2%)друга35(50%)35(50%)13(18,6%)35(50%)18(25,7%)4(5,7%)
Стадія захворювання Т2NОМО в першій і другій групах відповідно спостерігалася у 9(7,4%) та 5 (7,1%), Т2N1-2МО у 24 (19,7%) та 5 (7,1%), Т3NОМО у 8 (6,5%) та 8 (11,4%), Т3N1-2МО у 27 (22,1%) та 27 (38,6%), Т4NОМО у 26 (21,3%) та 16 (22,9%), Т4N1-2МО у 28 (23,0%) та 9 (12,9%) пацієнтів відповідно. Розподіл хворих першої і другої груп за стадією захворювання представлено у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за стадією захворювання
Стадія захворюванняКількість хворихперша групадруга групаТ2NОМО9(7,4%)5 (7,1%)Т2N1-2МО24 (19,7%)5 (7,1%)Т3NОМО8 (6,5%)8 (11,4%)Т3N1-2МО27 (22,1%)27 (38,6%)Т4NОМО26 (21,3%)16 (22,9%)Т4N1-2МО28 (23,0%)9 (12,9%)Усього122(100%)70(100%)
У передопераційному періоді всім хворим поряд із загальноклінічним обстеженням виконувалося ультразвукове дослідження, аксиальна комп'ютерна томографія позаочеревинного простору та черевної порожнини, внутрішньовенна урографія, рентгенографія легень. За даними передопераційного обстеження вікова супутня патологія виявлена відповідно у 61(50%) і в 46(65,7%) пацієнтів обох груп, як це видно з табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Супутня вікова патологія
ЗахворюванняКількістьперша групадруга групаішемічна хвороба серця(ІХС)28(23,0%)20 (28,6%)гіпертонічна хвороба20(16,4%)15(21,4%)цукровий діабет9(7,4%)6(8,6%)хронічний бронхіт30(24,6%)24(34,3%)виразкова хвороба шлунка2(1,6%)5(7,1%)сечокам'яна хворба(СКХ)2(1,6%)-атеросклероз42(34,4%)23(32,9%)тиреотоксикоз1(0,8%)-
Усім пацієнтам операції було проведено під комбінованим інтубаційним наркозом із стандартизованим набором медикаментозно - технічного забезпечення. Морфологічний варіант РН встановлювали за класифікацією А.А.Краєвського і Н.Н. Васильєвої 1981 року. У 89 (73,0%) хворих першої групи було діагностовано світлоклітинний варіант РН, у 33(27,0%) - змішаноклітинний. У 46(65,7%) хворих другої групи діагностовано світлоклітинний варіант РН, у 22(31,4%)- змішаноклітинний, у 2(2,9%) - темноклітинний (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Морфологічні варіанти раку нирки у групах
Гістологічна форма пухлини Кількість хворих 1-а група2-а групасвітлоклітинний варіант89(73,0%)46(65,7%)змішаноклітинний варіант33(27,0%)22(31,4%)темноклітинний варіант-2(2,9%) У всіх пацієнтів до початку лікування було встановлено прогноз захворювання. Хворі розподілялися за прогностично однорідними групами (поганий прогноз, сумнівний, хороший) і лікування, відповідно, проводилося з урахуванням прогнозу захворювання ( Спосіб прогнозування перебігу РН. Госпатент України N 20627А).
У другій групі хворих АЕ не виконувалася у 32(45,7%) пацієнтів з гарним прогнозом і 38(54,3%) із сумнівним прогнозом перебігу захворювання.
Поганий прогноз був визначений у 21(17,2%)пацієнтів 1-й групи, сумнівний у 67(54,1%) та 38(54,3%) пацієнтів першої та другої групи відповідно, хороший у 34(27,9%) та 32(45,7%) пацієнтів відповідно (Табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Прогноз і стадія захворювання в хворих першої і другої груп
СтадіяПрогноз захворюванняпоганийсумнівнийхороший1 група1 група2 група1 група2 групаТ2NОМО1(4,8%) 8(11,9%) 6(15,7%)6(17,6%)5(15,6%)Т2N1-2МО6(28,6%) 2(3,0%) 2(5,7%)8(23,6%)7(21,9%)Т3NОМО2(9,5%) 2(3,0%) 3(7,8%)17(50%)12(37,5%)Т3N1-2МО6(28,6%) 12(17,9%) 10(26,2%)3(8,8%)8(25,0%)Т4NОМО1(4,8%)27(40,3%) 9(23,6%)--Т4N1-2МО5(23,7%) 16(23,9%) 8(21,0%)--Усього21(100%) 67(100%) 38(100%)34(100%)32(100%) Після статистичної обробки отриманих даних були виділені однорідні та порівняні за віковим, статевим складом, стадією пухлинного процесу, прогнозом перебігу захворювання групи. З цих причин далі вивчалися тільки 67 та 38 пацієнтів основної та контрольної груп, які далі стали іменуватися як перша та друга.
Стан пацієнтів та результати лікування були вивчені в найближчому і віддаленому післяопераційному періодах. Віддалені результати лікування простежені терміном від 3 до 28 місяців, що в середньому склало 10,5 ± 1,2 місяця для пацієнтів першої групи і від 3 до 33 місяців, в середньому 10,4 ± 2,1, для другої (табл. 2.6).
Таблиця 2.6
Терміни спостереження за пацієнтами в групах
Група хворихТерміни спостереження (місяці)3 - 6 7-12 13 - 24понад 24перша30(24,6%)62(50,8%)19(15,6%)11(9,0%)друга20(28,6%)33(47,1%)10(14,3%)7(10,0%) З метою з'ясування впливу адреналектомії на перебіг операції та післяопераційного періоду в обох групах було проаналізовано структуру та кількість інтра- і післяопераційних ускладнень, пов'язаних з обсягом виконаного оперативного втручання.
У ході оперативного втручання в групах здійснювався динамічний моніторинг стану пацієнтів (визначалися величина АТ, пульсу), враховувалася крововтрата, а також витрата медикаментозних препаратів, які були необхідні для корекції розладів, що виникли під час операції. За допомогою аналізу наркозних карт було у
- Київ+380960830922