РОЗДІЛ 2. Формування структури урбокомплексів
2.1.Періоди урбанізації
Місто Луцьк належить до найдавніших і найважливіших слов'янських міст Волині.
Розташоване неподалік границі Поліської низовини з Волинською височиною, місто
поєднує два географічні ландшафти і має свої особливості з погляду
природно-географічних умов виникнення.
Першу згадку в літописах про Луцьк датовано 1085 роком. Вважають, що саме від
урочища Луцьк (Лоуцк, Лучьск) походить назва міста.
На основі статистичних показників зміни промислового навантаження фабрик,
заводів цього міста в період за 1880-2001 рр. нами, за згаданий
промислово-історичний період розвитку, за інтенсивністю цього показника
виокремлено 6 урбанізаційних періодів. Статистичну характеристику кожного
періоду подано в табл. 2.1 та в табл. Г.1 у додатках. Опис ступеня урбанізації
в кожному періоді подано нижче.
Таблиця 2.1.
Зміна промислового навантаження фабрик, заводів за 1771-2002 рр.
Луцьк
Ковель
Ківерці
періоди урбаніза-
ції
роки
Кількість промисло-вих підпри ємств
періоди урбаніза-
ції
роки
кількість промисло-вих підпри ємств
періоди урбаніза-
ції
роки
кількість промисло-вих підпри ємств
1880-1892
1771-1923
1870-1906
ІІ
1892-1906
12
ІІ
1923-1939
ІІ
1906-1939
ІІІ
1906-1939
ІІІ
1939-1944
13
ІІІ
1939-1944
ІV
1939-1961
20
ІV
1944-1960
15
ІV
1944-1951
1961-1985
45
1960-2002
18
1951-2002
14
VІ
1985-2002
56
Перший період урбанізації. Обстеження засвідчили, що значна частина забудованої
площі сьогодні, в давнину була болотом. Свердловини та шурфи дали змогу виявити
локалізацію багнистих річкових відкладень. Вони покривають усю площу між Стиром
та останнім руслом Глушця, за винятком території Верхнього та Окольного замків.
Товща шару гумусованих горизонтів з прошарками торфу і мулу становить 4-11 м.
Русло Глушця утворене загальним пониженням материкової поверхні з боку
Хмельника та обох замків, що засвідчує природний характер ріки.
Місто формувалося на основі агломерації давніх поселень, розташованих по обидва
береги річки Стир, котрі в соціально-економічному розумінні формували разом з
поселенням острова Луцьк єдиний організм. Розвиток міста на острові відбувався
одночасно з розвитком поселень на Гнідаві, Красному, Жидичині та інших
урочищах.
Збільшувалась територія міста за рахунок підсипання затоплюваних земель
західніше природного острова або за рахунок урочища Хмельник, відокремленого
від острова 300-метровою багнистою заплавою, куди 1149 р. вже вела гребля.
На найдавнішому плані Луцька (1795), що дійшов до нас, місто займає всю
територію острова і Хмельника. Характерно, що для садибної забудови вибирались
ділянки вздовж кромки плато, тобто найбільш наближені до заплави і води.
Про значне розширення міста засвідчує проектний план 1837 р. Він дає інформацію
щодо реальних можливостей розвитку міста того часу. Межа міста на півночі
пролягала річкою Сапалаївкою, на сході – сучасною вулицею Шопена.
Територія, яку займав Луцьк 1838 р. становила 172910 саженів (36,9 кмІ), з яких
під будинками зайнято 66640 саженів (14,2 кмІ), під садами і городами - 100604
саженя (21,46 кмІ) і площами - 5666 саженя (1,21 кмІ). Місто стояло на річці
Стир, з якої витікала притока Глушець. Вона перерізала місто на дві частини;
головна частина міста, названа Старим містом, була розміщена на острові,
утвореному річкою Стир і притокою Глушець. Оскільки ріка Стир, що оточує три
частини міста, і притока - річка Глушець, а також вода боліт русла Стиру у всі
пори року мали червоний колір і дурний смак, воду завозили з джерела селища
Омеляник.
У 1838 р. через місто пролягали великі дороги, які йшли на Дубно, Ковель та
Володимир, а також малі – на містечка Олика, Колки і в різні селища. В місті
Луцьку налічувалось 32 кам'яних і 413 дерев'яних будинки, а також 21 вулиця і
провулки. Фабрик не було, діяло 2 винокурні і 2 пивоварні заводи. У будинках
обробляли шкіру і лили свічки.
Розбудова 1848 р. наблизила до міста Яровицю і Красне. Важливою подією було
будівництво 1849 р. греблі і двох мостів через заплаву річки Стир по трасі
нинішньої вулиці Шевченка, тобто саме там, де будував греблю Любарт. Вони
з'єднали Юриздику – новий центр, що формувався, з Красним. Проте у розробленому
між 1862 і 1869 рр. генеральному плані Красне не зачислено до міста, перевагу
надано розвиткові за рахунок земель Яровиці. Безумовно, що на це рішення
вплинула наявність широкої заплави між Хмельником, Юриздикою і Красним, бо
заплава річки Сапалаївки поблизу Яровиці була значно вужчою [93, с. 5-29].
У 1861 р. кількість мешканців Луцька становило 7135 осіб, з них 3546 чоловіків
і 3589 жінок. У 1879 р. кількість мешканців становила 11243 осіб, з них 5290
чоловіків і 5953 жінки. Того часу в місті налічувалось 168 магазинів і торгових
лавок, один трактир і 32 постоялих двори, 2 кондитерські та 1 ресторан. Серед
заводів - 1 миловарний, 2 свічкових, 1 пивоварний. Усю продукцію, вироблену в
Луцьку, реалізовували на місці. У 1873 р. через Луцьк відкрито рух поїздів. У
1891 р. у межі міста зачислено село Красне.
Другий і третій періоди урбанізації. У 1903 р. у Луцьку проживало 20232 особи,
з них 10726 - чоловіків і 9506 жінок. В місті було 389 жилих кам'яних будинків
і 1187 дерев'яних. На цей період в місті Луцьку налічувалось 5 фабрик і заводів
(4 млини і 1 винний склад), а також одна мощена вулиця – Шосейна (зараз вулиця
Лесі Українки).
У 1909 р. кількість населення у Луцьку становила 22109 осіб. У 1910 р. до міста
приєднано Гнідаву, Омеляник і Дворець. Досить швидко, вже до 1912 р.
лівобережна забудова міста охопила весь амфітеатр Красне-Гнідава. На Яровиці і
Вульці вона просунулась
- Київ+380960830922