Ви є тут

Англійські лексичні та фрозеологічні новотвори у сфері економіки: структурний, семантичний і соціофункціональний аспекти.

Автор: 
Бєлозьоров Максим Віталійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U003009
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СЕМАНТИКА НОВОЇ ЛЕКСИКИ І ФРАЗЕОЛОГІЇ
АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У СФЕРІ ЕКОНОМІКИ
2.1. Семантичні неологізми англійської мови у сфері економіки
2.1.1. Функціональні процеси в економічній лексиці англійської мови і семантична деривація. Слово є не тільки засобом вираження поняття, а й способом його створення та розробки. У слові, яке виступає матеріальним сигналом елементів об'єктивного світу, що відображаються в мисленні, закріплюються результати пізнавальної діяльності людини, і ці результати служать точкою опори для її подальшого когнітивного розвитку [115, с. 4]. Це положення повною мірою стосується процесів семантичної деривації, в яких мова яскраво виявляє свої творчі властивості.
Семантична деривація ґрунтується на людській здатності зіставляти різні предмети, явища, поняття. Таке порівняння проводиться відповідно до знань людини, категорій її пізнання. Це положення виходить з сучасної антропологічної парадигми наукового знання [15, с. 82], яке базується на припущенні, що людина пізнає світ через призму своєї практичної і теоретичної діяльності.
Антропоцентричність, як зіставлення з картиною світу носія мови, з його знаннями та уявленнями, пронизує інноваційні семантичні процеси [116, с. 33]. Таким чином, семантична деривація є цінним джерелом інформації про відображення в мові когнітивних структур і є базою для виявлення "фактору людини" в мові. За твердженням Ю. М. Караулова, "неможливо пізнати мову саму по собі, не виходячи за її межі, не звертаючись до її творця, носія, користувача - до людини, до конкретної мовної особистості" [80, с. 7].
Антропоцентричний підхід до семантичної деривації знаходиться в тісній взаємодії з когнітивним підходом. Сутність застосування останнього до мовних явищ базується на переконанні, що мовні засоби є, в кінцевому рахунку, відображенням структур гносеологічних. У когнітивній лінгвістиці мова розглядається як невід'ємна та органічна складова людського розуму, що тісно пов'язана з іншими когнітивними структурами та процесами - сприйняттям, мисленням, увагою, пам'яттю тощо [див. 21; 105, с. 18-38; 149, с. 100-120; 239; 309].
Когнітивний підхід до семантики слова передбачає комплексний аналіз знань про те, що позначається, незважаючи на ступінь відбиття цих знань у мові. У значення слова входять не тільки ті ознаки, які є необхідними та достатніми для визначення предмета, явища, поняття, що отримує найменування, але й ті, які складають додаткову інформацію про досвід певного мовного співтовариства. Таким чином, ми маємо справу із сукупністю інтра- та екстралінгвальної інформації у слові.
Лексичне значення як надбудова пов'язується зі своїм понятійним базисом, що уможливлює певне реконструювання концепту через його мовне відбиття [115, с. 4]. Найбільш детально когнітивні аспекти дослідження семантики слова відображені в теоретичних працях О. С. Кубрякової [105; 106], А. Вежбицької [308; 309], А. Ченки [193; 194; 225], Дж. Фоконьє [236-238], Дж. Лакоффа [269-272], М. Тернера [304] та інших.
Під семантичною деривацією в цій роботі ми розуміємо еволюцію семантичної структури слова, появу в ньому нових лексико-семантичних варіантів. Семантичні відношення між значеннями полісемантичного слова розглядаються як похідність, яка відрізняється від лексичної відсутністю формальних показників [67, с. 94; 145, с. 3]. Слід також зауважити, що при аналізі семантичних змін може виникнути проблема диференціації нових лексико-семантичних варіантів і нових лексем у зв'язку з тим, що "між утворенням лексико-семантичних варіантів і появою гомогенних омонімів немає чіткої межі - це одне і те ж саме явище на різних стадіях свого існування" [178, с. 59]. Основними критеріями визначення лексико-семантичного варіанта ми визнаємо семантичний зв'язок між значеннями слова та етимологічний критерій [274, с. 68].
При аналізі інноваційних семантичних змін традиційно виділяють звуження, розширення значення, метафора, метонімія як процеси семантичної деривації, а також менш відомі явища - зрушення. Класифікацію семантичних змін М.Н. Лапшиної ми вважаємо базовою; семантичні переосмислення поділяються на дві основні групи - зрушення та переноси: семантичне зрушення включає зміни значення всередині однієї концептуальної сфери, а семантичний перенос охоплює семантичні інновації на базі взаємодії різних понятійних сфер [115, с. 43]. Семантичні зрушення поділяються на звуження, розширення і зсув, а двома видами семантичного переносу є метафора й метонімія. Слід, однак, зауважити, що семантичні зрушення та переноси в багатьох випадках взаємопов'язані. Так, семантичні зрушення можуть стикатися з метафоризацією, а семантичні переноси - базуватися одночасно на метафорі та метонімії [306].
Науковці пов'язують семантичні зміни в структурі слова з функціональною варіативністю, із взаємодією спеціальних мов із загальновживаною, а тому виділяють три основні напрями функціонально-семантичного розвитку лексики: 1) термінологізацію (використання слів загальновживаної мови у вузькоспеціальних значеннях), 2) транстермінологізацію (зміна значення внаслідок перенесення слів з однієї терміносистеми в іншу), 3) детермінологізацію (перехід термінів у загальновживані слова) [67]. Поняття "термінологізація" та "детермінологізація", як ми вважаємо, корелюють з поняттями "звуження" та "розширення".
В результаті аналізу семантичних неологізмів англійської мови у сфері економіки, які складають близько 26,5 % від загальної кількості інновацій, ми виокремили основні напрями семантичних змін - термінологізацію та транстермінологізацію, дослідили механізми таких змін, а саме, семантичний зсув, метафору та метонімію. Було розглянуто також види семантичних трансформацій, які пов'язані зі зміною форми (наприклад, еліптичні скорочення словосполучень), з антономастичним використанням власних імен, з тенденціями до евфемізації мови згідно з правилом "політичної коректності".
Численні семантичні неологізми виникли внаслідок термінологізації слів загальновживаної мови й надходжен