РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Програма досліджень була обумовлена метою та задачами роботи. У ході виконання дисертації застосовувались гігієнічні, лабораторно-інструментальні, соціологічні, психофізіологічні, соматометричні, фізіометричні і статистичні методи досліджень, обсяг яких подано у додатку А.
На першому етапі досліджень (констатуючий експеримент) проведено санітарне обстеження 8 навчальних закладів нового типу м. Києва. В якості об'єктів дослідження вибрані ліцей №157 як база апробації інноваційних технологій навчання (експериментальний навчальний заклад) та школа №231 м. Києва (контрольний навчальний заклад).
З метою гігієнічної оцінки умов навчання дітей проводилось санітарне обстеження цих шкільних установ [282]. Досліджувались умови навчання дітей (мікроклімат, стан повітряного середовища, природне, штучне освітлення, тип і розміри класних кімнат, забезпеченість учнів меблями).
Температуру та вологість повітря класних кімнат вимірювали за допомогою аспіраційного психрометра, який розташовували в першому, другому, третьому рядах парт на висоті 1,2 м від підлоги (висота учня сидячи); дослідження здійснювали до та після уроків. Всього проведено 108 термометричних і психрометричних досліджень. Швидкість руху повітря в класних кімнатах визначали під час великої перерви за допомогою кулькового кататермометра, який встановлювали в центрі приміщення; всього здійснено 18 замірів. Параметри мікроклімату фіксували і оцінювали тричі на рік: восени, взимку та навесні.
Дослідження стану повітряного середовища класних приміщень та оцінку ефективності вентиляції проводили шляхом розрахунків концентрацій вуглекислого газу в повітрі класних кімнат за методом Лунге-Цеккендорфа до і після уроків тричі на рік: восени, взимку та навесні. Всього здійснено 36 досліджень.
Гігієнічна оцінка природного освітлення класних приміщень проводилась за допомогою світлового коефіцієнту (СК) та коефіцієнту природної освітленості (КПО). Рівень освітленості вимірювали за допомогою люксметра Ю-116 в усіх рядах столів до та після уроків, проведено 108 замірів. Під час дослідження штучного освітлення класних кімнат визначали систему освітлення, джерела світла, розташування світильників, тип освітлювальної арматури, рівень освітленості і рівномірність освітлення.
Обладнання класів шкільними меблями оцінювали на предмет відповідності їх антропометричним параметрам учнів і правильності розстановки парт у плані шкільної кімнати.
Перший етап досліджень проводився протягом 1995 - 1996 навчального року як натурний гігієнічний експеримент (констатуючий), у ході якого здійснено обстеження 180 учнів - по 30 дітей з 1-х, 2-х і 3-х класів при ліцеї (основна група) і ЗОШ (контрольна група). На даному етапі роботи вплив організації навчального процесу на функціональний стан ЦНС, загальну працездатність і стан здоров'я учнів вивчався протягом одного року навчання. Для нівелювання соціально-економічних розбіжностей між дітьми основної та контрольної груп під час планування гігієнічних досліджень використовували методику відбору учнів за схемою копії-пари. Програма роботи передбачала: анкетування батьків та школярів, хронометражні спостереження уроків та перерв, психофізіологічні дослідження, вивчення функціонального стану ССС, рухової дієздатності, фізичного розвитку та стану здоров'я дітей.
З метою вивчення окремих режимних моментів учнів 1 - 3-х класів шкіл різного типу проводилось анкетування батьків та учнів (додаток Б). Проаналізовано дані 180 анкет.
Для характеристики реакції поведінки учнів під час навчального процесу використовували метод хронометражних спостережень за спеціально розробленою картою (додаток В). Фіксували кількість дітей, у яких спостерігались перші ознаки зменшення активності під час уроку (зниження зацікавленості до діяльності), мовно-емоційні або рухові реакції збудження (вигуки з місця, сторонні розмови, відповіді хором, штовхання сусіда тощо), а також мовні або рухові реакції негативно-гальмівного типу (уповільнені, ехолаличні відповіді чи мовчання учнів на запитання вчителя, в'ялість, сонливість тощо). Виявлені реакції у вигляді точок фіксувались у картах хронометражних спостережень уроків, після чого підраховувалась у процентах кількість дітей з реакціями поведінки різного типу протягом окремих структурних частин уроку. Хронометражні спостереження здійснювали на початку, всередині, наприкінці навчального року; дослідженням охоплено 125 уроків, 54 перерви.
Функціональний стан ЦНС учнів досліджувався під час їхньої навчальної діяльності, у зв'язку з чим використовувались методики, що відрізняються простотою, легкістю виконання та одночасно інформативністю, адекватністю функціональним можливостям дітей молодшого шкільного віку та достатньою репрезентативністю. При проведенні того чи іншого дослідження ми намагались якомога більше скоротити витрати часу на його виконання з метою запобігання порушення ходу навчального процесу, а також появи в учнів втоми від самої процедури обстеження. За допомогою хронорефлексометра визначали тривалість латентного періоду зорово-моторної реакції. Для цього з інтервалами 3-5 с подавався подразник у вигляді червоного світла на відстані в 1 м від учня, який натискав кнопку приладу в момент сприйняття сигналу. Дослід повторювали 2 рази, фіксували найменший результат. Хронорефлексометрію проводили до та після занять на початку, всередині та в кінці навчального року, всього здійснено 1800 досліджень.
Динаміку загальної працездатності учнів оцінювали за допомогою коректурного метода з використанням таблиць В. Я. Анфімова. Учні отримували завдання викреслювати певну букву протягом 1 хвилини. Підраховувались обсяг (кількість простежених знаків) і точність виконання завдання (кількість припущених помилок: не викреслено потрібну букву, викреслено іншу букву, пропущено рядок). В усіх випадках кількість припущених помилок перераховувалась на 500 знаків. Коректурна методика проводилась до та після уроків
- Київ+380960830922