РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ КРИМСЬКОЇ ГРУПИ БОЛГАР
У XIX СТ.
2.1. Перші поселення болгар на початку ХIХ ст.
Протягом багатьох віків турецько-османське ярмо супроводжувалося спустошенням
Болгарії, насильством над мирними жителями, мало катастрофічні наслідки для
болгарського народу, для його багатої культури та православної церкви.
Головними причинами переселення болгар у Росію в кінці ХVIII – початку ХІХ
століття були російсько-турецькі війни, часті набіги розбійницьких банд
кирджаліїв, а також зацікавленість царського уряду щодо освоєння нових
територій на півдні Росії.
Існує кілька концепцій щодо історії перших болгарських поселень у Криму.
За переказами кримських болгар, їх предки з'явилися на півострові ще до
приєднання Криму до Росії в кінці 70-х років ХVIII ст., і вже на початку 80-х
на місці колишнього татарського аулу Кишлау, румелійські болгари заснували
перше болгарське поселення. Прямих доказів, що підтверджують перекази
старожилів Кишлавської колонії до цього часу не знайдено. Хоча, існує один
факт, який частково може підтвердити їх слова. У 1777 році, відповідно до
наказу Катерини ІІ, на землі Великий хутір Київського намісництва, поселилися
46 родин (122 особи) волохів, болгар та інших іноземців. 2 лютого 1785 року за
розпорядженням Г.О.Потьомкіна групу іноземних переселенців розділили на дві
частини. Одних направили в Борислав “для поселення на березі Дніпра”. Другу
групу, що складалася з 19 родин волохів і болгар, - “для поселення в Тавриді, у
залишених греками селах” [140, арк.3]
У списку серед болгар зазначалися прізвища Микола Мавроді, Васіл Верба та
Степан Арабаджі. Ці ж прізвища часто трапляються в документах, які стосуються
села Кишлав. В наказі Г.О.Потьомкіна згадувалися “грецькі поселення, що
залишилися”. Йдеться про поселення вірмен та греків, які залишилися після
висилки з Криму в 1777–1779 рр. За 2 км від татарського аулу Кишлав
розташовувалося грецьке поселення, мешканці якого не були вислані в Приазов'я.
Однак цей документ можна вважати лише припущенням, що болгари заснували
найдавнішу на півострові болгарську колонію Кишлав до приєднання Криму до
Росії.
Згідно з іншими архівними документами, вперше болгари з'явилися на півострові
влітку 1786 року. Відставні албанського війська – прапорщик Микола Маркович і
рядовий Захар Констянтинов, “користуючись правом вибору місця для поселення,
наданим російським урядом”, просили місцеву владу розмістити у Феодосійському
каймаканстві в с.Коз 150 родин турецькопідданих болгар і греків, яких вони
збиралися перевезти з Молдавського князівства. [140, арк.7] Далі слід цієї
групи задунайських переселенців простежити також не вдалося.
За офіційними даними перші болгарські колонії на Кримському півострові виникли
в період з 1802 по 1812 рр., під час першої хвилі масового переселення болгар у
Росію. Його основною причиною було насильство з боку розбійницьких банд
кирджаліїв. Багатотисячні загони Кара-Фейзі, Індже-воєводи, Добрю-воєводи і
Моню-воєводи Ґвалтували та вбивали мирних жителів, грабували та спалювали міста
і села Румелії (південно-східна частина Болгарії). Слабка центральна влада
Порти під час правління турецького султана Селіма І (1780-1807 рр.) була
безсильна захистити мирне населення. Тому багато хто змушений був тікати у
Валахію, Молдавію та Росію. Так, на початку 1801 року капітан російського
корабля “Мускулі” писав губернатору О.А.Міклашевському, що коли його корабель
через морську бурю вимушений був зупинитися в порту Созополя, до нього прийшли
болгари, які зі слізьми на очах просили взяти їх на корабель і врятувати від
кирджалійської банди Кара-Фейзі. [234, с.379]
Подібний випадок описує і лейтенант М.Будищев, капітан корабля “Красносельє”.
Згодом, з осені 1801 року російські купецькі кораблі почали перевозити в Росію
болгарських і грецьких мешканців Странджі, що рятувалися від розбійницьких банд
кірджаліїв. Влітку 1802 року російський торговий корабель “Венера” перевозить
із Созополя в Одесу 159 родин (508 осіб) болгар із сіл Граматиково, Стоїлово й
Малко-Тирново. Переселенці з Граматиково через рік заснували на кримському
півострові болгарську колонію Кишлав. [180, с.317]
Починаючи зі А.О.Скальковського, у вітчизняній історіографії переважала думка,
що спочатку у 1802 році румелійськими болгарами була заснована колонія Старий
Крим, а через рік, у 1803 – Кишлав. Однак, зробивши детальний аналіз наявних
фактів і документів, можна припустити, що заснування двох найстаріших в Криму
болгарських колоній раніше було датовано неправильно. Утворення колоній Кишлав
і Старий Крим відбувалося одночасно, протягом 1803-1804 років.
Використовуючи матеріали архіву колишнього Новоросійського та Бессарабського
губернаторства, О.Ф.Музиченко наводить такі факти: за рік до переселення болгар
у Новоросійський край в липні 1803 року таємний радник Таврійського цивільного
губернатора М.М.Милорадовича доповідав Херсонському військовому губернатору
Сергію Беклешову: “Прибулі з-за кордону болгари Георгій Дімо та Микола Георгі,
прийшовши до мене, розказали, що вони посланці із села Граматиково, яке
розташоване в Румелії, для вибору в Росії зручного місця під поселення” [197,
с.32]
М.М.Милорадович наказав посланцям звернутися в Мелітопольський нижній земський
суд “для огляду в тамтешньому повіті державних земель на річці Берд”. Однак
болгари повернулися в Румелію, і разом із односельчанами в кількості 218-220
осіб влітку 1804 року на російському купецькому судні “Дідона” відправилися в
Одесу. Управляючий кораблем шкіпер Андрій Ліхіардопуло пояснював, що “цих
болгар він взяв за наказом російського міністра, який перебуває в
Константинополі” [19
- Київ+380960830922