РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ВЕЛИЧИНИ БОРТОВОГО ВМІСТУ ЗАЛІЗА В РУДІ НА НАПРЯМОК РОЗВИТКУ І РЕЖИМ ГІРНИЧИХ РОБІТ В КАР'ЄРІ ТА ЙОГО ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА
2.1. Встановлення взаємозв'язків між геолого-технологічними показниками видобутку та переробки залізної руди на ГЗКах Кривбасу
Змінення кон'юнктури ринку залізовмісткої товарної продукції висуває підвищені вимоги до якості цієї продукції. Одним із основних видів товарної продукції ГЗків Кривбасу є залізорудний концентрат, а також концентрат, з якого виробляють агломерат і обкотиші. Це є найбільша в Україні сировинна база для металургійної промисловості, що дає до бюджету держави понад 50% валютних надходжень. Від того, якою буде його якість, в значній мірі залежать і економічні показники виробництва в цілому. Відомо, що технологія дробарно-збагачувального переділу сирої руди в концентрат майже на всіх збагачувальних комбінатах схожа, а устаткування, що використовується, значно зношене. Враховуючи це, а також фінансово-економічний стан підприємств, покладатися на технічні та технологічні резерви збагачення не є доцільним.
Продуктивність всіх діючих ГЗКів Кривбасу на теперішній час значно менша від проектної і складає приблизно 33-93%. Загальний видобуток сирої руди у 2002 році на чотирьох гірничо-збагачувальних комбінатах Кривбасу склав 74,63 млн.т, а обсяг виробництва розкривних робіт за цей період становив 39,65 млн.м3 при поточному коефіцієнті розкриву 0,531 м3/т. З видобутої сировини у 2002 році вироблено 31,26
33
млн.т залізорудного концентрата. В таких умовах очікувати значного нарощування обсягів видобутку залізної руди і виробництва товарної продукції також не є можливим. Окрім невизначеності кола споживачів на залізовмістку продукцію, значним "гальмом" збільшення її виробництва є заборгованість з розкриву в кар'єрах, обсяг якої складає на теперішній час близько 300 млн.м3. Це дорівнює приблизно 5-7 річним планам розкривних робіт усіх кар'єрів Кривбасу, при цьому поточний коефіцієнт розкриву може збільшитися у 2-3 рази, що приведе не тільки до погіршення якості продукції, але й до великих збитків. Одним із перспективних напрямків підвищення якості руди, що видобувається, є збільшення середнього вмісту заліза магнітного за рахунок підвищення його бортового вмісту.
В той же час, виконання необхідних обсягів розкривних робіт може зневілювати очікуваний ефект від підвищення якості залізовмісткої товарної продукції, а у виграші тільки опиняться металурги. Тому задачу підвищення якості сировини і збільшення витрат, що забезпечують підвищення цієї якості, необхідно вирішувати сумісно гірникам та металургам.
Відомо, що за рахунок збільшення заліза магнітного в руді, що поступає на переділ при існуючих технологіях її переробки, підвищити вміст заліза в концентраті можливо в певних межах, але й цього буває досить, щоб значно збільшити прибуток від реалізації залізовмісткої товарної продукції і підвищити її конкурентноспроможність.
Враховуючи різні геологічні і фізико-механічні властивості магнетитових кварцитів, а також технологічні параметри дробарно-збагачувального переділу, задача встановлення взаємозв'язків між вмістом заліза магнітного в руді і концентраті, є досить складною, але дуже важливою.
Значна частина досліджень [94, 97], що пов'язана із встановленням
34
аємозв'язків між вмістом заліза в руді і концентраті так або інакше зводилася до встановлення емпірічних залежностей методом кореляційно-регресійного аналізу [119, 120]. Проміжною ланкою в цьому взаємозв'язку є такий технологічний показник, як вихід концентрата. Пов'язати ці три показника у єдиний аналітичний взаємозв'язок досить складно. Тому для дослідження скористаємося поетапним рішенням цієї задачі. В таблиці 2.1 наведено фактичні значення вмісту заліза магнітного в руді і концентраті, а також виходу концентрата за ГЗКами Кривбасу за останні 11 років їх роботи [12].
Використовуючи ці статистичні дані, на першому етапі встановимо аналітичні залежності виходу концентрата від вмісту заліза магнітного в руді за кожним комбінатом і Кривбасом в цілому. Виборка, що представлена, дозволяє зробити це з достатньою достовірністю.
На рис. 2.1 наведено графіки, що відображають результати апроксимації вмісту заліза магнітного в руді і виходу концентрата для ПівнГЗК і ЦГЗК. Ці залежності мають квадратичний і показниковий характер, а значення середньоквадратичного відхилення складають 0,235 і 0,289 відповідно. Що стосується аналітичних залежностей цих показників для інших комбінатів, а також для Кривбасу в цілому, то вони мають аналогічний характер, що відображено в таблиці 2.2.
На другому етапі, використовуючи статистичні дані, що наведено в таблиці 2.1, встановимо залежності між вмістом заліза магнітного в руді і вмістом заліза в концентраті . На прикладі ПівнГЗК і ЦГЗК видно, що вони мають також квадратичний і показниковий характер, а середньоквадратичне відхилення для них складає 0,199 і 0,044 відповідно, що відображено на рисунку 2.2. Для ГЗКів Кривбасу і в цілому по Кривбасу аналітичні залежності вмісту заліза магнітного в руді і вмісту заліза в концентраті наведено в таблиці 2.2 і вони в більшості мають аналогічний характер.
35
36
37
Рис. 2.1. Графіки залежностей виходу концентрата від вмісту
заліза в руді для ПівнГЗК (а) і ЦГЗК (б)
38
39
Рис. 2.2. Графіки залежностей вмісту заліза в концентраті від
вмісту заліза в руді для ПівнГЗК (а) і ЦГЗК (б)
40
Взаємозв'язки, що одержано вище, необхідні для подальшого дослідження впливу величини бортового вмісту на напрямок розвитку і режим гірничих робіт в кар'єрі, а також на економічні показники роботи підприємства в цілому. Крім того, при існую