розділ 2.2. до наказу Міністерства освіти України від 31 липня 1998 р. №285. За цією методикою на підставі аналізу системи вмінь, яка наведена в ОКХ, визначається система знань та навичок, що потрібні для формування означених вмінь. Ця система представляється у вигляді БЗМ, які являють собою наскрізну ієрархічну систему цілей навчання. БЗМ групуються у навчальні дисципліни за ознаками належності до предмету вивчення певної галузі знань. Вони не повинні дублювати зміст навчання, який поданий в освітніх програмах загальної середньої освіти або у програмах попередніх освітньо-кваліфікаційних рівнів. Назва БЗМ формулюється з урахування вимог системи класифікації освітніх цілей.
Стандартизовані засоби діагностики.
Задовольняючи освітні потреби особи та потреби суспільства у кваліфікованих фахівцях, держава має контролювати результати освітньої діяльності всіх її учасників на всіх етапах. "Йдеться про назрілі потреби формування системи контролю якості "готового продукту освіти" - тобто відстеження відповідності сформованих у випускника внз соціально і професійно важливих знань, умінь і навичок вимогам ринку праці. Іншими словами, надаючи однакові можливості всім членам суспільства здобувати освіту, суспільство повинно мати гарантію сумлінного використання цих можливостей" [108].
Забезпечення цих гарантій базується на використанні державою системи стандартів вищої освіти як нормативної бази функціонування системи вищої освіти, що встановлює загальні принципи педагогічної діяльності, яка має на меті досягнення оптимального ступеня упорядкування діяльності в галузі вищої освіти.
Отже, основним цілеформуючим нормативним документом при проектуванні ступеневої системи освіти є ОКХ. Сукупність видів професійної діяльності фахівця, конкретизованих у професійних задачах діяльності, дозволяє сформулювати вимоги до змісту та форм кваліфікаційних випробувань, які мають на меті визначення рівня теоретичної та практичної підготовки випускника до наступної професійної діяльності. Враховуючи різноманітність видів діяльності фахівця, визначеної ОКХ, найбільш адекватною формою кваліфікаційних випробувань, яка б об'єктивно і надійно визначала рівень освітньої та професійної підготовки випускників внз, є кваліфікаційний іспит зі спеціальності, що передбачає виконання певних атестаційних кваліфікаційних завдань. Такими завданнями можуть бути насамперед професійні задачі, що моделюють реальні ситуації, з якими може зіткнутися випускник у практичній діяльності.
Крім того, педагогічна система ступеневої підготовки фахівців, що розробляється, передбачає необхідність ефективного педагогічного контролю за навчальним закладом. Окремі елементи такої системи є сьогодні еклектичним поєднанням об'єктивного і суб'єктивного і не відповідають сучасним вимогам. У той самий час, у системі управління якістю підготовки фахівців при запровадженні системи стандартів вищої освіти чільне місце має посісти дієвий зв'язок педагогічного контролю навчального закладу з єдиною галузевою системою атестації та ліцензування фахівців. В цій системі педагогічний контроль за навчальним закладом необхідно розглядати як головну ланку, яка забезпечує неперервність процесу виховання, освіти та професійної підготовки.
Структура та зміст засобів діагностики якості вищої освіти випускника внз є складовою ГСВО, побудова та оформлення якої відповідає стандарту "ДСТУ 1.5-93. Державна система стандартів України. Загальні вимоги до побудови, викладу і оформлення та змісту стандартів".
Засоби діагностики (ЗД) якості вищої освіти використовуються під час визначення відповідності досягнутого особою, яка навчається у внз за певною освітньо-професійною програмою, рівня сформованості умінь рівню, визначеного у ОКХ, а також під час встановлення відповідності рівня якості вищої освіти, отриманої випускниками внз, вимогам стандартів вищої освіти [107].
Тести об'єктивного контролю за рівнем освітньо-професійної підготовки є стандартизованою методикою визначення відповідності досягнутого в результаті реалізації ОПП рівня знань, умінь і навичок випускника внз вимогам, що визначаються у ОКХ . Методика тестування передбачає, що:
* інструментом вимірювання є тест, який складається з тестових завдань;
* процедурою вимірювання є тестування;
* методом оцінювання є шкалювання.
Стандарт використовується при:
* визначенні рівня освітньої і професійної підготовки випускників внз;
* державній атестації і сертифікації випускників внз;
* державній акредитації внз;
* державній атестації внз;
* атестації науково-педагогічних кадрів;
* визначенні ефективності методик підготовки та навчання;
* сертифікації фахівців і вищих навчальних закладів;
* професійній орієнтації та професійному відборі.
Отже, запровадженням державних стандартів вищої освіти держава здійснює контроль за рівнем якості освітньо-професійної підготовки фахівців за допомогою вимірів значень показників якості вищої освіти, яку набула особа у результаті реалізації вищим навчальним закладом освітньо-професійної програми підготовки, та визначення ступеня їх відповідності вимогам ОКХ за критеріями досягнення цілей вищої освіти.
1.2. Оцінювання професійних знань студентів
У даний час якість підготовки студентів знаходиться в центрі уваги усього світу. Тривалий час домінувала думка про можливість нормального розвитку вищої освіти в умовах жорсткого адміністрування. Але починаючи з 1980-х рр. виник новий підхід до визначення політики щодо вищої освіти, яка обіцяє надання у свою чергу збільшеної автономії закладам вищої освіти. Однак вони у свою чергу вимагають гарантію якості. Поняття якості стало більш важливим для закладів вищої освіти і тому, що було піднято питання про те чи дійсно усе ще існує можливість забезпечувати ту ж саму якість у межах того ж самого фінансування.
Детально ці питання проаналізовано у аналітичному дослідженні формування національної освітньої політики "Система моніторингу та оцінка якості освіти" [69] в рамках Програми підтримки вироблення стратегії реформування освіти.
- Київ+380960830922