Ви є тут

Cтан мікроелементного і металоферментного обміну та корекція виявлених порушень у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту.

Автор: 
Катеринюк Вероніка Юзефівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U000504
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Комплексне обстеження із застосуванням клінічних, біохімічних, рентгенологічних методів дослідження здійснено у хворих на ГП початкового, І, ІІ ступенів важкості і у практично здорових людей з інтактним пародонтом. Клінічне обстеження та лікування хворих проводилось на базі клініки кафедри стоматології факультету післядипломної освіти лікарів ІФДМА (зав.каф. - д.м.н., професор Рожко М.М.). Лабораторні дослідження здійснювались в лабораторії кафедри біологічної хімії Івано-Франківської державної медичної академії (зав.каф. - д.м.н., професор Клименко А.О.).
При виконанні дисертаційної роботи обстежено і проліковано 187 осіб, серед них 82 чоловік і 105 жінок віком від 19 до 50 років. Хворих на ГП було 151 особа, здорових із інтактним пародонтом - 36. За віком хворі поділялись так: до 20 років - 36 чоловік; 20-29 років - 72 чоловіка; 30-39 років - 23 чоловіка; 40-49 років - 20 чоловік. Діаграма показує розподіл хворих за віком та ступенями важкості (див.рис. 2.1).
Для лікування відбирались пацієнти без патологій прикусу і значного патологічного перевантаження пародонту, в яких збереглось не менше 22-24 зуба, без металевих включень у порожнині рота, без супутньої патології слизової оболонки порожнини рота. Хворі на ГП були поділені: перша (основна) група - хворі із ГП початкового (33 чол.), І (33 чол.), ІІ (33 чол.) ступенів важкості; друга (контрольна) група хворі на ГП початкового (17 чол.), І (16 чол.), ІІ (19 чол.) ступенів важкості. Основну групу складали 99 хворих на ГП, яким в комплексному лікуванні застосовували препарат "Краплі Береш Плюс" для загального лікування та гелеподібну пасту "Силллардент-біо" для місцевого лікування (рис. 2.2.).
до 20 років 20-29 років

30-39 років 40-49 років
Рис. 2.1. Розподіл хворих за віком та ступенями важкості генералізованого пародонтиту: 1 - пародонтит початкового ступеня, 2 - пародонтит І ступеня,
3 - пародонтит ІІ ступеня

Контрольна група хворих (52 чол.) отримувала для загального лікування препарат "Дуовіт" (комплекс мікроелементів і вітамінів), впродовж 20 днів. Для безпосередноьї дії на тканини пародонту застосовували сорбент "Силлард-П" розчинений на 0,05% розчині хлоргексидину біглюконату у вигляді аплікації на ясна та інстиляції в пародонтальні кишені на 20-30 хвилин, через 1-2 дні, всього 6-9 процедур (рис.2.2.).

36
33 33 33 17 16 19
Рис. 2.2 Структура обстежених хворих та методів комплексного лікування генералізованого пародонтиту

2.1 Клінічні методи дослідження пародонту
Обстеження хворих здійснювали за однаковою схемою. На кожного пацієнта заповнювалась історія хвороби і розроблена нами карта обстеження, де паралельно з клінічними даними відмічали результати біохімічних, рентгенологічних методів обстеження (рис.2.3.).
При огляді щелепно-лицевої ділянки у пацієнтів досліджували присінок і власне порожнину рота. Відмічали розміщення вуздечок верхньої і нижньої губ, язика, слизових складок, стан прикусу, наявність рухомих зубів, шкідливих звичок.
При огляді власне порожнини рота записували зубну формулу, фіксували наявність каріозних / К / , пломбованих / П /, видалених / В / зубів. Визначали індекси інтенсивності карієсу / КПВ; КПП /, рівень резистентності зубів до карієсу [186]. Звертали увагу на функціональну повноцінність ортопедичних конструкцій.
Для оцінки стану ясенних сосочків, маргінальної та альвеолярної частини ясен відмічали наявність гіперемії, набряку, кровоточивості, відшарування ясен від зубів. Звертали увагу на вираженість ретракції ясен, оголення і підвищену чутливість шийок зубів. Ступінь рухомості зубів визначали за допомогою стоматологічного пінцета. Глибину зубоясенних кишень вимірювали за допомогою градуйованого зонду з чотирьох сторін зуба. Досліджували наявність і характер ексудату з пародонтальних кишень (ПК) [82].
Для об'єктивної оцінки стану пародонту у пацієнтів визначали індекси: індекс гігієни (ІГ), запропонований I.G. Green, I.R. Vermillion [347], індекс Рамфйорда (ІР), комплексний пародонтальний індекс (КПІ) за Леусом, 1988 [82, 89].

Скарги
Анамнез захворювання
Анамнез життя
Інтенсивність карієсу зубів
КВП, КПП
Рівень резистентності зубів
Індекс Грін-Вермільйона
Проба Шиллєра-Пісарєва
Число Свракова
Фізіологічна
Рухомість зубів
Патологічна
Індекс Рамфйорда
КПІ
Кровоточивість за Кьочке
Глибина
Пародонтальна кишеня
Характер ексудату

Визначення вмісту мікроелементів (заліза, міді,
цинку, марганцю, кобальту)
Активність ферментів (церулоплазміну,
трансферину, каталази, карбонгідрази, кислої та
лужної фосфатаз)
Дослідження перекисного окислення ліпідів та
кінцевого продукту ПОЛ- малонового
діальдегіду
Прицільні рентгенограми
Ортопанограми
Рис.2.3. Методи дослідження хворих

Вираженість і поширеність запального процесу в яснах оцінювали за пробою Шиллєра-Пісарєва (Ш-П), йодним числом Свракова (ЧС) [332]. При діагностиці пародонтиту визначали ступінь вираженості патологічного процесу, за яким поділяли пародонтит на початковий, І, ІІ ступінь за класифікацією захворювань пародонту Н.Ф.Данилевського 1994, [48].
Оцінку стану кісткової тканини пародонту здійснювали за результатами рентгенологічних досліджень. Проводили внутріротові рентгенограми або ортопантомограми. Досліджувалась висота міжальвеолярних пер