РОЗДІЛ 2
ПРОФЕСІЙНА МОВНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ
У СФЕРІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
ЗАСОБАМИ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ МИСТЕЦТВ
2.1. Модель застосування аудіовізуальних мистецтв
Становлення Української держави на міжнародній арені вимагає розробки моделі місця і ролі країни у процесі глобальної трансформації сучасної системи міжнародних відносин, що і було здійснено за останні роки в рамках науково-дослідної роботи професорсько-викладацьким складом Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Професійна мовна підготовка майбутнього фахівця у сфері міжнародних відносин є невід'ємною ланкою цілісного процесу навчання у відповідному вищому навчальному закладі.
Визначення та розвиток складових компонентів цієї підготовки засобами аудіовізуальних мистецтв вимагає моделювання етапів їх залучення у навчальний процес. Професійну мовну підготовку треба будувати так, щоб вона розв'язувала певне коло питань, а саме:
- допомагала набуттю загальної мовної культури, необхідної для студента-міжнародника;
- дозволяла поповнити об'єм спеціальних знань з мови фаху;
- сприяла формуванню іншомовної перекладацької компетентності;
- формувала практично-дійові уміння і навички, необхідні майбутньому фахівцю в ситуаціях професійного спілкування.
Отже, модель використання аудіовізуальних мистецтв має прогнозувати розвиток усіх її складових компонентів (різноманітних функцій, компетенцій та психолого-педагогічних умов). Враховуючи багатокомпонентність концептуальної моделі, процес її практичного впровадження проходить ряд етапів, спрямованих на комплексне використання потенціалу різновидових дидактичних і автентичних аудіовізуальних документів, кіно-, теле- і відеопрограм з фаховою спрямованістю.
Педагогічна ефективність використання аудіовізуальних мистецтв у процесі вивчення іноземних мов майбутніми спеціалістами з міжнародних відносин забезпечується дотриманням певних психолого-педагогічних умов, які були виявлені після проведеного констатуючого етапу дослідно-експериментальної роботи, а саме:
- поетапне використання різножанрових аудіовізуальних документів як знаряддя стимулювання творчої активності студентів і вербалізації їх суджень;
- створення атмосфери мовного спілкування через утвердження принципів комунікативного навчання;
- постійне залучення студентів у різні види навчальної діяльності за допомогою аудіовізуальних мистецтв і формування у них навичок професійної мовної компетенції для аналітичного сприймання екранної інформації.
Ці умови були враховані при побудові моделі використання аудіовізуальних мистецтв у процесі професійної мовної підготовки майбутніх спеціалістів з міжнародних відносин. Модель передбачає практику постійного мовного тренінгу студентів у контексті емоційно-інтелектуального розвитку їх можливостей.
Впровадження такої моделі цілеспрямовано розвиває:
- різні види активного мислення (образного, логічного, творчого і асоціативного);
- навички сприймання, інтерпретації, аналізу естетичної оцінки таких видів інформації , як вербальна, візуальна, аудійна, аудіовізуальна;
- засвоєння медіамови та навичок її використання під час сприймання творів екранних традиційних мистецтв та інших засобів масової інформації;
- потребу у вербальному спілкуванні щодо засвоєної інформації та в художньо-творчій діяльності.
Розроблена модель використання аудіовізуальних мистецтв (рис. 2.1.) передбачає їх активне застосування у процесі професійної мовної підготовки і залучення їх художньо-естетичного, виховного, інформаційного й освітнього потенціалу.
Рис. 2.1. Модель використання аудіовізуальних мистецтв у системі професійної мовної підготовки студентів-міжнародників
Нагадаємо, що дані, одержані на констатуючому етапі дослідження, яскраво ілюструють незнання принципів добору аудіовізуальних документів (47%) і педагогічних стратегій їх використання (20%). Останнім часом однією з причин педагогічних невдач у навчанні іноземних мов називають той факт, що учні і студенти не відчувають спонуки до породження висловлювання. Ключовим поняттям нової концепції вивчення іноземної мови в межах європейських країн стає поняття "поріг комунікації", а методологічними орієнтирами - правильна вимова та повсякденна сучасна мова [116, с. 35]. Наголос робиться на оволодінні міцними навичками живої мови як інструменту комунікації і взаємодії.
Тому розроблена концептуальна модель має на меті визначити функції аудіовізуальних мистецтв, потенціал комунікативно-аналітичних і технічних компетенцій, психолого-педагогічні умови, що сприяють ефективності її використання у процесі професійної мовної підготовки.
Аудіовізуальні мистецтва стають знаряддями виховання в той момент, коли знаходять своє втілення їх дидактичні функції. Я.Коменський писав, що починати треба не з тлумачення про речі за допомогою слів, а з реального спостереження за ними [72, c. 384]. Таке візуальне спостереження вступає в дію, коли реалізується ілюстративна функція аудіовізуальних мистецтв.
Ілюстративна функція знаходить своє відображення у ситуаціях, коли треба:
* показати міміку і жести носіїв мови, що набувають певного значення у конкретних ситуаціях спілкування;
* уникнути зайвих вербальних пояснень у тих випадках, коли йдеться про соціокультурну інформацію;
* краще запам'ятати мовленнєві кліше, так, без зайвих зусиль "залишаються на слуху" рекламні слогани: графіка, цікава ідея, музика, гумор дозволяють передивитися короткий документ кілька разів, не втрачаючи задоволення від відкриття чогось нового в процесі кожного перегляду.
Стимулююча функція аудіовізуальних мистецтв спонукає до зацікавленості і бажання проаналізувати побачене, щоб краще його зрозуміти і одержати відповідну інформацію від відкриття чогось нового в процесі кожного перегляду, створює атмосферу мовного спілкування через утвердження принци