Розділ 2
Аналіз трансформаційних змін в організаційно-економічному механізмі розвитку
малих міст в умовах формування ринкової економіки
2.1 Трансформація господарських функцій малих міст в умовах перехідної
економіки
Сутність і зміст організаційно-економічного механізму розвитку малих міст
залежить від функцій, які вони виконують. У процесі розвитку малих міст, вони
як складні соціально-економічні системи здійснюють ряд господарських функцій,
під якими ми розуміємо напрями діяльності міського господарства для
забезпечення соціально-економічного прогресу в місті, що піддаються
управлінському впливу з боку органів місцевого самоврядування.
Мале місто є багатомірним явищем життєдіяльності суспільства. Воно завжди
виконувало і виконує визначену систему суспільних функцій культурного,
політичного, соціального, економічного характеру. Всі вони без винятку важливі
для його нормального функціонування та розвитку. Однак, в контексті
трансформаційних процесів, що відбуваються в Україні, найбільшу практичну
цікавість викликають господарські та економічні функції сучасного міста, а
також адаптація механізму їх реалізації до умов ринкової економіки.
Це необхідно з тієї простої причини, що змінюється середовище, а разом з ним
наше уявлення про об’єкт дослідження. Трансформаційні процеси, що відбуваються
в економіці і суспільстві сучасної України, цілком природно, суттєво зачіпають
положення, роль і функції малого міста в цій системі, яка трансформується і
відповідним чином коректує наші економічні уявлення про нього. Перш за все,
вони повинні стосуватися коригування уявлень про економічні функції та
стратегію поведінки малого міста в економіці.
У даному випадку, доцільним є певне ранжування виконуваних малим містом
господарських і соціально-економічних функцій. В їх структурі доцільно, на наш
погляд, виділити:
а) за спрямованістю – функції внутрішнього і зовнішнього діапазону дії;
б) за масштабністю – функції загального і специфічного порядку.
Внутрішні функції малого міста – це функції забезпечення найбільш загальних
умов життєдіяльності його жителів та їх безпеки. Підтримання правопорядку,
гасіння пожеж, будівництво і упорядкування доріг, мостів,
санітарно-епідеміологічний нагляд, утримання міських ринків як основних джерел
забезпечення продовольчих потреб мешканців та інші подібні дії завжди
закріплялися за міською владою і виконувалися нею.
Однак, окрім цих внутрішніх функцій малі міста з моменту свого утворення почали
виконувати і низку зовнішніх функцій, що виходять за межі міської території,
його населення. Ці функції поступово ускладнювались і збільшувалися в міру
концентрації в містах певних видів діяльності, в результаті чого міста ставали
своєрідними епіцентрами міського господарства, потенціал яких визначався їх
політичною та економічною значимістю і відповідно до цього розповсюджувався на
суміжні та більш віддалені території. Зауважимо, що дана епіцентрова рольова
функція малих міст зберігає свою значущість і сьогодні (як вже зазначалося
більшість малих міст є центрами адміністративних районів). Виконання малими
містами зовнішньої функції проявляється у розвитку торговельної діяльності і
відповідних інститутів з її обслуговування (міські ринки, лихварські контори,
гільдії купців та інші структури). Сюди ж доцільно було б зарахувати і
ремісничо-промислову діяльність в межах тої чи іншої спеціалізації, яка дала
поштовх для формування містоутворюючих галузей, розвиток яких спрямований не
стільки на міського споживача, скільки на зовнішнього, тобто на “експорт”.
Містоутворюючі галузі визначають “професійне обличчя” міста, його місце в
системі територіального розподілу праці даного регіону і держави в цілому. Саме
цим галузям зобов’язане мале місто своїм виникненням і тією роллю, яку воно
виконувало і виконує в системі життєдіяльності суспільства, адже ці зовнішньо
орієнтовані напрями діяльності слугують основною базою функціонування і
розвитку малого міста, добробуту його мешканців. Питома вага зайнятих в них,
зокрема, в США становить близько половини загальної чисельності працюючих [154,
С. 102].
Що стосується задоволення внутрішніх потреб міста та його мешканців, то вони є
предметом діяльності підприємств і галузей місцевого, локального значення.
Містообслуговуючі галузі функціонують для самого міста та його населення. Їх
товарна продукція зорієнтована, в основному, на місцевий чи регіональний ринок.
Однак, їх існування і розвиток перебувають у прямій залежності від масштабу та
економічного ефекту, отриманого містоутворюючими підприємствами на
національному та міжнародному ринках.
В історичному плані малі міста були відповідальні за надання базових
громадських послуг: безпека громадян, прибирання вулиць і доріг, бібліотеки,
кладовища, комунальні підприємства [96]. Але потім до цих послуг почали
додаватися нові: планування землекористування, надання дешевого житла, охорона
здоров’я, ремонтні роботи та ін. З плином часу міста почали відповідати за
надання все більшої і більшої кількості послуг. Так, наприклад, в США та
країнах Західної Європи, в 60-70-их роках ХХ-го століття, акцент робився на
наданні соціальних послуг (охорона здоров’я, житло, турбота про дітей і людей
похилого віку та ін.), то у 80-90-их роках головними стають економічні аспекти
діяльності. Більшість економічних програм здійснюється приватними
некомерційними організаціями, але на місцеву владу покладаються завдання з
координації зусиль цих організацій і навіть з надання їм деякої фінансової
підтримки [28]. Таким чином, відбувається процес не лише примноження
- Київ+380960830922