РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ СИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЮ ПРОДУКЦІЄЮ У КРАЇНАХ ЦСЄ
2.1. Порівняльна оцінка систем регулювання зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією у країнах ЦСЄ на сучасному етапі
Для аналізу та оцінки системи регулювання зовнішньої торгівлі сільськогосподарськоюї продукцією у країнах ЦСЄ ми пропонуємо використати методику дослідження, що базується на системі показників, об'єднаних у три групи.
До першої групи відносяться показники, що характеризують відкритість аграрної економіки та відображаються через розгляд стану експорту та імпорту сільськогосподарської продукції. Основним таким показником є коефіцієнт відкритості, який визначається за формулою:
(2.1)
де К - коефіцієнт відкритості аграрної економіки;
Еа.n. - експорт сільськогосподарської продукції;
Іа.n. - імпорт сільськогосподарської продукції;
Ва.n. - обсяг валової сільськогосподарської продукції в країні.
До інших показників першої групи потрібно віднести загальний обсяг експорту аграрної продукції, обсяг експорту певного виду продукції, структуру експорту аграрної продукції, загальний обсяг імпорту аграрної продукції, обсяг імпорту певного виду продукції, структуру імпорту аграрної продукції, зовнішньоторговельне сальдо.
Взагалі аналіз абсолютних показників розвитку зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією, особливо для трансформаційної економіки не забезпечує достатньої обгрунтованості висновків про характер тенденцій і явищ, залежність між факторами в розвитку аграрного сектора. Показовішим, на нашу думку, є дослідження відносних показників структури динаміки його зміни. Тому важливими є показники другої групи, до яких належать відносні показники, що характеризують інтенсивність (ступінь) та тенденції розвитку зовнішньоторговельних операцій. Серед них частка аграрного сектору в економіці країни, частка зайнятих в аграрному секторі, частка експорту та імпорту сільськогосподарської продукції в загальному обсязі експорту та імпорту товарів, співвідношення часток певного виду сільськогосподарської продукції в експорті та імпорті окремої країни та загальносвітовому експорті тощо.
Третя група показників дає кількісну оцінку рівня державної підтримки зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією в країні. У результаті тієї чи іншої регулятивної політики може виникнути розрив між цінами на внутрішньому і світовому ринках, причому позитивне значення цього розриву свідчить про підтримку внутрішнього виробника, негативне - про його оподаткування. При порівнянні внутрішніх цін зі світовими перші коректуються з урахуванням витрат на доставку, переробку і маркетинг, тобто на маржу до ринку, на якому продається вітчизняна продукція. Світові ціни, виражені в національній валюті, вважаються довідковими цінами. Показники оцінки підтримки сільського господарства дозволяють порівнювати внутрішні і довідкові ціни, і визначати рівень оподатковування чи субсидування виробника.
У світовій практиці використовується цілий ряд оціночних показників, застосування того чи іншого з них залежить від конкретних задач виміру. У роботі варто використати ті з них, що розраховуються для цілей СОТ і мають найбільше значення для кількісного виміру державної підтримки аграрного сектора країн ЦСЄ (див. формули 1.1. - 1.3.).
Аграрний сектор практично у всіх країнах ЦСЄ займає істотну частину економіки і представлений досить великою часткою зайнятих (табл. 2.1). Крім того, аграрний ринок є специфічним ринком, який має досить складні характеристики, що не створюють для сільського господарства жодних переваг у складних ринкових умовах.
Таблиця 2.1
Роль сільського господарства в економіці країн ЦСЄ, 2001р.
КраїнаПлоща сільськогосподарських угідь,
тис.гаЧастка населення, зайнятого у сільському господарстві, %Частка сільського господарства у ВВП країни,
%Валова сільського-сподарська продукція,
млн. євроБолгарія 5 51726,617,62 054Естонія 1 0018,85,1247Латвія2 4887,13,6204Литва3 49615,37,9789Польща18 41318,13,34 798Румунія14 78441,713,94 441Словаччина2 4447,44,1752Словенія491 10,23,2594Угорщина5 7447,14,52 043Україна38 15023,831,913 549Чеська Республіка4 2825,23,41 700Країни ЦСЄ58 66022,05,117 622Країни ЄС135 8254,51,8143 695Примітка. Валова сільськогосподарська продукція України розрахована із врахуванням офіційного курсу гривні щодо євро (середнього за період) у 2001р. - 481,36 грн / 100 євро [89].
Складено за: [90, C. T/26-T/27; 127-132; 91; 92].
За показниками частки населення, зайнятого у сільському господарстві, та частки сільського господарства у ВВП держави ЦСЄ можна поділити на дві групи: індустріальні та аграрні країни. До індустріальних країн відносяться Чеська Республіка, Словаччина, Латвія, Естонія, Угорщина, Словенія та Польща; до аграрних - Румунія, Болгарія, Литва, Україна. Тим не менше, показники валової сільськогосподарської продукції в індустріальних країнах ЦСЄ відносно вищі, ніж в аграрних, що свідчить про інтенсивний розвиток та вищу продуктивність аграрного сектору в цих країнах. Так, в Угорщині при значно менших частці зайнятих у сільському господарстві (7,1%) та частці сільського господарства у ВВП країни (4,5%) порівняно з аналогічними показниками в Болгарії (відповідно 26,6 та 17,6%) при майже однакових площах сільськогосподарських угідь (5 744 тис. га в Угорщині та 5 517 тис. га в Болгарії) показники валової сільськогосподарської продукції приблизно однакові (відповідно 2 043 та 2 054 млн. євро). Така ж ситуація спостерігається при порівнянні Польщі та Румунії тощо.
Потрібно відмітити, що за останні десятиліття роль аграрного сектора у національній економіці країн ЦСЄ постійно зменшується. Так, наприклад, в Угорщині частка сільського господарства у ВВП країни становила 6% у 1994р., 5% - у 1998р., 4,5% - у 2001р. (рис. 2.1). У країнах ЄС цей показник у 20