РОЗДІЛ 2
Методологічні засади інформаційно-психологічного впливу
Історія воєн і воєнного мистецтва свідчить про те, що результат будь-яких
збройних конфліктів в решті-решт залежить від двох чинників: матеріального і
морального. Ще в далекому минулому найбільш талановиті полководці чітко
розуміли, що боротись з ворогом необхідно не лише збройними засобами, але й
шляхом впливу на його свідомість, волю, почуття, настрої. Тому вони намагались
використовувати засоби психологічного впливу для послаблення морального духу і
бойової могутності противника.
Аналіз воєнно-політичної обстановки, яка склалась у світі на сьогодні,
свідчить, що успіх запланованих акцій як воєнного, так і політичного характеру
великою мірою залежить від їх інформаційно-психологічного забезпечення.
Сьогодні жодна країна не в змозі захистити себе, використовуючи лише
воєнно-технічні засоби. Забезпечення безпеки все більше і більше стає
комплексним завданням, що включає в себе воєнні, політичні, економічні,
інформаційні та інші заходи. Успішно вирішувати це завдання вдається лише при
оптимальному поєднанні всіх форм та способів протидії, включаючи і методи
психологічної боротьби.
Воєнна стратегія НАТО визначає три концептуальні положення: сучасна без’ядерна
війна є війною високих технологій, насамперед авіаційно-ракетних, високоточних
і комунікаційних; заради мінімізації людських втрат, введення в дію сухопутних
сил (як найбільш уразливого компонента ЗС) має здійснюватись лише за наявності
для цього максимально сприятливих умов; успіх сучасних бойових дій, навіть за
умов повної військової переваги над противником, є фактично неможливим без
перемоги в інформаційно-психологічній війні [77, с.27, 29].
Дослідження проблем створення та застосування інформаційної зброї, а також
захисту від неї останнім часом набули неабиякої популярності. Поряд із значним
інтересом до проблем захисту інформації, “хакерської” війни, інших специфічних
питань застосування новітніх інформаційних, зокрема комп’ютерних, технологій з
метою завдання шкоди супротивникові, спостерігається підвищення уваги до теорії
інформаційно-психологічних операцій. Успіхи соціально-психологічних технологій,
що почали з середини 60-х років активно проникати в теорію та практику “паблік
рілейшнз”, пропаганди, комунікативістику, викликали появу нових, надзвичайно
ефективних підходів до проблем здійснення інформаційного впливу. Це привело до
того, що інформаційно-психологічні операції зараз визначаються багатьма
дослідниками як невід’ємний, навіть ключовий елемент доктрини інформаційних
воєн. Таким же чином розглядає тематику інформаційно-психологічних операцій і
нова доктрина Пентагона – “Інформаційні війни” [9, с.135].
Запорукою перемоги в інформаційно-психологічних операціях є успіх у боротьбі за
свідомість людей (супротивників, союзників, власного народу, армії). Саме цю
мету передбачають дії, що отримали назву інформаційно-психологічних операцій.
Замість традиційних методів та механізмів, що базуються на прямому застосуванні
або загрозі застосування насильства, дедалі більшої ваги набувають “м’які
методи”, тісно пов’язані з використанням засобів впливу на свідомість, на
формування громадської думки.
Західні дослідники вважають, що інформаційно-психологічні операції у межах
концепції “м’якої сили” (“Soft Power”) набувають значення одного з
найважливіших інструментів у вирішенні сучасних, а тим більше майбутніх
конфліктів.
Треба відзначити, що пріоритети у цій сфері мають США. Це зумовлено тривалими
дослідженнями і активним застосуванням результатів ведення
інформаційно-психологічної боротьби їхніх спеціалістів на практиці.
Вперше термін “інформаційна війна” (ІВ) був ужитий Томасом Рона у звіті
“Системи зброї та інформаційна війна”, який він підготував у 1976 році для
компанії “Боїнг”. Автор зокрема зазначив, що інформаційна інфраструктура стає
ключовим компонентом американської економіки, але вона одночасно перетворюється
у вразливу ціль як у воєнний, так і вмирний час [33, с.11].
У США під терміном “інформаційна війна” (“інформаційне протиборство”)
розуміється комплексна дія на систему державного і військового управління
протиборчої сторони, її політичне і військове керівництво, яка вже в мирний час
приводила б до прийняття сприятливих для США рішень, а в ході війни повністю
паралізувала б структуру управління противника. Одночасно з наступальною дією
інформаційне протиборство обумовлює забезпечення надійного захисту національної
інформаційної інфраструктури США (Додаток Д).
На сьогодні розроблена Пентагоном концепція ведення ІВ реалізується на двох
рівнях: державному та військовому.
На державному рівні мета інформаційного протиборства в широкому розумінні
полягає в послабленні позицій конкуруючих держав, підриві їх
національно-державних засад, порушенні системи державного управління за рахунок
інформаційної дії на політичну, дипломатичну, економічну та соціальну сфери
життя суспільства, проведення психологічних операцій, підривних та інших
деморалізуючих пропагандистських акцій.
Інформаційні операції (ІО) на даному рівні можуть вирішувати завдання захисту
національних інтересів США, попередження міжнародних конфліктів, провокаційних
та терористичних акцій, а також забезпечення безпеки національних інформаційних
ресурсів.
На військовому рівні ІО становлять собою комплекс заходів, що проводяться в
масштабах збройних сил держави, їх видів, об’єднаних командувань в зонах, і є
складовою частиною військових кампаній (операцій). Вони направлені на
досягнення інформаційної переваги над противником (насамперед в управлінні
військами) і захист своїх сис
- Київ+380960830922