РОЗДІЛ 2.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА системи ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ адаптивного
УПРАВЛІННЯ ЗАГАЛЬНОЮ СЕРЕДНЬОЮ ОСВІТОЮ В РЕГІОНІ
2.1. Цілісна модель системи інформаційного забезпечення адаптивного управління
загальною середньою освітою в регіоні
Беручи за основу теоретичні положення, визначені в попередніх підрозділах
дослідження, ми спробували розробити модель системи інформаційного забезпечення
управління загальною середньою освітою регіону.
Організаційно-змістовні позиції моделі базуються на провідній ідеї адаптивного
управління: залучити до управлінських процесів усіх учасників системи загальної
середньої освіти регіону – від батьківської громадськості, учнів та учителів до
апарату управління освітою на рівні області (регіону), оскільки інформаційне
забезпечення спрямоване на варіативне сполучення процесів управління й
самоуправління та кооперативну взаємодію керівників і виконавців для досягнення
високого рівня спільності [61, 7].
Ця взаємодія є центральною ланкою інформаційного забезпечення адаптивного
управління загальною середньою освітою регіону.
Крім цього, ми вважали за необхідне врахувати основні закономірності й принципи
адаптивного управління [60, 163]:
- управління завжди продуктивне, якщо його вплив спрямовано на природний шлях
розвитку (людини, організації);
- ефективність управління підвищується, якщо воно здійснюється з опорою на
самоуправління;
- самоуправління має місце, коли зовнішні вимоги створюють для людини ситуацію
додаткової орієнтації;
- самоуправління неможливе без усвідомлення реальної мети діяльності, що
забезпечується тільки на основі аналізу й узгодження власних спрямувань людини
(організації) з вимогами суспільства, держави та урахуванням реальної
ситуації;
- узгодження цілей визначає напрям подальшого розвитку, адаптує існування
людини (організації) в реальних умовах, зберігаючи досягнутий рівень розвитку;
- розвиток завжди забезпечується узгодженням взаємодії різноспрямованих
впливів, які є рушійною силою і мають утворювальну, руйнівну основу або
представлені різносполучувальними їх співвідношеннями;
- реалізація узгоджених цілей на основі самоуправління являє собою процес
самоорганізації й забезпечує спрямований саморозвиток;
- якщо за будь-яких умов у системі гальмується висхідний її поступ,
утворювальні сили трансформуються в руйнівні. Саме тому цілісний процес
спрямувальної самоорганізації потребує супровідного відслідковування з метою
прогнозування шляхів подальшого розвитку, що попереджає перехід
перетворювальної сили у руйнівну.
Принципи, що витікають із перелічених закономірностей:
* пріоритетне визнання розвитку людини і визначальності природного шляху його
здійснення;
* управління через самоуправління;
* резонанс;
* діалогічна узгодженість;
* мотивація;
* постійне зростання компетентності;
* спрямована самоорганізація;
* кооперація;
* поточне саморегулювання;
* спільне прогнозування подальшого розвитку за аналізом результату [61, 50].
Для забезпечення наукової основи створення інформаційної системи адаптивного
управління загальною середньою освітою ми враховували не тільки його
закономірності й принципи, а й, насамперед, положення теорії інформації. Як уже
наголошувалося, інформаційне забезпечення має такі складові: визначення змісту
інформації; її збір із урахуванням наявного стану справ у об’єктах управління;
формування потоків інформації для передачі по вертикалі й горизонталі до
споживачів; переробка інформації, її перетворення відповідно до мети та
особливостей управління; використання інформації для прийняття управлінського
рішення та його відправка на виконання; контроль реалізації рішення [19].
Оскільки важливим є окреслення об’єктів управління загальною середньою освітою
в регіоні, у нашому дослідженні ми використовували розробки Г.Єльникової [60;
59], де автор виділяє субординаційну вертикаль управління загальною середньою
освітою в Україні. Ми її застосовували для виділення структури регіонального
управління загальною середньою освітою (Додаток А).
Згідно з цією субординаційною вертикаллю на регіональному рівні управлінські
структури аналізують розвиток освіти в регіоні та діяльність районних (міських)
органів управління з питань розвитку освіти в районі (місті).
На районному (міському) рівні йде аналіз розвитку освіти в районі (місті) та
діяльність адміністрації школи з питань управління розвитку школи.
На шкільному рівні вивчається діяльність директора, заступника директора,
учителів та учнів із питань саморозвитку й самоорганізації власної діяльності
та координування діяльності учнів із боку учителів, діяльності учителів з боку
заступників директора, діяльності заступників директора з боку директора
загальноосвітнього навчального закладу.
Спираючись на ці положення, доцільно визначати основний зміст інформації в
управлінні загальною середньою освітою регіону, вектори активності [1 Вектор
активності – пріоритетний напрям діяльності людини (пріоритет людини, яка діє)
[61, 69]. ] та рівень діяльності учасників загальноосвітнього процесу на
регіональному рівні.
Для збору інформації мають залучатися батьки, громадськість, впливові структури
на рівні шкіл, районів, міста та області. Респондентами, природно, мають бути
також учні, учителі, адміністрація шкіл, державні службовці.
Інструментарієм для збору інформації можуть слугувати базові кваліметричні
моделі діяльності учнів шкіл І-ІІІ ступеня; учителів (професійна); керівника
загальноосвітнього навчального закладу (для атестації); державних службовців
управлінських структур на рівні району (міста) та області, а також
загальноосвітнього навчального закладу; районного (міськ
- Київ+380960830922