Ви є тут

Еколого-географічне районування обласного регіону (на матеріалах Тернопільської області)

Автор: 
Янковська Любов Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U001530
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПОТЕНЦІАЛ СТІЙКОСТІ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЙОГО РАЙОНУВАННЯ
2.1. Аналіз потенціалу стійкості основних компонентів природного середовища до антропогенних впливів

В умовах зростання антропогенного навантаження на природні системи перетворення зазнають усі компоненти природного середовища. Серед них від викидів як стаціонарних, так і рухомих джерел забруднення, значною мірою потерпає атмосфера.
2.1.1. Метеорологічний потенціал стійкості атмосфери. Для визначення метеорологічного потенціалу стійкості атмосфери (МПА) Тернопільської області було проаналізовано дані Центру гідрометеорології області про середньорічну кількість опадів, повторюваність днів з опадами понад 0,5 мм, переважаючу швидкість вітру протягом року, в тому числі повторюваність днів зі штилями, сильним вітром; кількість днів у році з туманами (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Середні багаторічні метеорологічні показники
Метеоро-логічні станціїК-сть днів з опадами
0,5 мм і більшеКількість днів зі штилямиКількість днів зі швидкістю вітру понад
6 м/сКількість днів з туманамиКоефіцієнт МПА
(Кмпа)Білокри-ниця 12711250427,1Тернопіль12310241565,5Бережани13523127394,2Чортків12128125383,7Ямпіль13210256457,1
Розрахунки Кмпа (формула 1.1) дозволяють зробити висновки, що загалом над Тернопільською областю переважають процеси самоочищення атмосфери, тобто КМПА > 1 (рис. 2.1).
Проте чітко виділяється Північний район з найвищим в області потенціалом самоочищення атмосфери, що забезпечується тут здебільшого за рахунок горизонтального виносу забруднюючих речовин завдяки частій повторюваності вітрів зі швидкістю понад 6 м/с (68,5% днів у році), в тому числі, тут найчастіше дмуть сильні вітри (понад 15 м/с) - в середньому 19 днів на рік; штилі, що зумовлюють затримання шкідливих речовин над територією, бувають рідко - в середньому 11 днів на рік; досить висока повторюваність опадів (34,8%), що забезпечують вертикальне самоочищення повітря. Опади тут розподілені нерівномірно: середньорічна їх кількість зменшується з заходу на схід від понад 650 до 550 мм в рік. Даний район включає територію Кременецького, Шумського, Лановецького, північну частину Підволочиського та Збаразького адміністративних районів.
Найнижчий метеорологічний потенціал стійкості атмосфери - в Південному районі, куди входять майже весь Підгаєцький (окрім північно-східної його частини), південно-західна частина Бережанського, Борщівський, Заліщицький, Чортківський, Бучацький, Монастирський адміністративні райони. Тут спостерігається найнижча в області швидкість вітру (2,0 м/с - в серпні), повторюваність вітрів зі швидкістю понад 6 м/с становить лише 34,2%, що майже вдвічі менше, порівняно з Північним районом; найчастіше спостерігається безвітряна погода (середнє число днів зі штилями - 28) і близько 38 днів протягом року - з туманами, що зумовлюють затримання забруднюючих часток в приземному шарі атмосфери.
Своєрідним у цьому відношенні є Центральний район, що в цілому характеризується середньою в області потужністю самоочищення атмосфери. Проте, зважаючи на неоднорідність в його межах основних метеорологічних показників, даний район можна розділити на два підрайони: Західний та Східний (по межі випадання найвищої в області середньорічної кількості
опадів). Так, в Західному підрайоні випадає найвища в області кількість опадів (понад 650 мм) і найчастіше повторюються дні з опадами понад 0,5 мм (37% днів у році), тоді як у Східному підрайоні цей показник дещо нижчий (33,7%). Натомість в східній частині - інтенсивніший вітровий режим: повторюваність днів зі швидкістю вітру понад 6 м/с тут вдвічі вища, ніж у Західному підрайоні і становить 66% (в Західному - всього 34,8%); середньорічна швидкість вітру на сході сягає 3,4 м/с, близько 14 днів у році з сильним вітром (15 м/с), тоді як на заході середньорічна швидкість вітру не перевищує 2,9 м/с, а сильні вітри бувають здебільшого 1 день на рік. Проте на метеорологічний потенціал атмосфери Східного підрайону негативно впливає часта повторюваність днів з туманами (близько 56 днів на рік), тоді як на заході вони спостерігаються майже в 1,5 рази рідше (39 днів на рік). Проте негативні для самоочищення атмосфери штилі повторюються вдвічі частіше в Бережанах (23 дні у році), ніж у Тернополі (10 днів у році). Таким чином, незважаючи на контрастність метеорологічних показників в західній та східній частинах області, коефіцієнт метеорологічного потенціалу стійкості атмосфери тут загалом середньої величини [302].
Отже, загалом Тернопільська область характеризується доволі потужною здатністю атмосфери протистояти техногенним забрудненням (КМПА > 1 на всій території регіону). Потенціал стійкості атмосфери зростає з півдня на північ і визначається передусім високими показниками горизонтального (часта повторюваність вітрів зі швидкістю понад 6 м/с) та вертикального (часта повторюваність опадів понад 0,5 мм) механізмів самоочищення атмосферного повітря.

1.1.2. Потенціал стійкості поверхневих вод до зовнішніх впливів. Інтенсивне використання водних ресурсів у господарських цілях, скидання у водостоки та водоймища стічних вод, значна частина з яких є забрудненими, призводить до порушення гідрологічного режиму річок, погіршення якості їх вод, деградації гідробіоценозів. Від стану водних ресурсів значною мірою залежить здоров'я та якість життя населення, тому при водокористуванні і водоспоживанні надзвичайно важливо враховувати здатність поверхневих вод до самоочищення. Самоочищення поверхневих вод відбувається шляхом нейтралізації стічних вод, випадання в осад твердих забруднювачів, хімічних, біологічних та інших природних процесів, що значною мірою залежить від біотичного різноманіття водойми, температурного режиму, кольоровості води, швидкості течії, проточності та глибоководності водойми, зарегульованості русел річок, мутності води, величини розбавлення шкідливих речовин та інших чинників.
При визначенні потенціа