Ви є тут

Розробка складу та технології м'якої лікарської форми з фенольним гідрофобним препаратом прополісу для застосування в стоматології

Автор: 
Козир Галина Романівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
3404U001590
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ТА МЕТОДІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Вибір загальної методології досліджень
М'які лікарські форми - це складні гетерогенні дисперсні системи, якість, ефективність і безпечність яких залежить від типу і складу основи-носія, дисперсного стану лікарських речовин, ефективності консервантів, умов виробництва та зберігання. Таким чином, при розробці м'якої лікарської форми тільки при умові правильного підбору діючої і допоміжних речовин, раціональної технології та умов зберігання можна забезпечити необхідний терапевтичний ефект [28, 29, 58, 125, 129].
Метою нашої роботи була розробка і обґрунтування складу та технології нового м'якого лікарського засобу для застосування в стоматології.
Терапевтична ефективність препарату, перш за все обумовлена правильним вибором діючої речовини, її ефективністю і здатністю проявляти вплив на ушкоджені тканини-мішені. Тому при розробці нової лікарської форми першочерговим завданням є вибір ефективної і безпечної субстанції. На швидкість всмоктування та настання терапевтичного ефекту впливає сама природа, хімічні властивості та шляхи введення біологічно-активної субстанції.
При виборі оптимального складу м'якої лікарської форми необхідно враховувати те, що лише правильне поєднання діючої речовини і носія може забезпечити швидкий терапевтичний ефект. Основа, як правило, є активним носієм лікарських речовин та сприяє одержанню заданої фармакологічної дії.
Ступінь вивільнення та всмоктування діючих речовин із м'якої лікарської форми залежить від виду використаного носія, значення рН, структурно-механічних властивостей, наявності поверхнево-активних речовин, солюбілізаторів, а також від ступеня дисперсності та розчинності лікарських речовин в основі. Впливаючи на інтенсивність вивільнення лікарської речовини шляхом підбору допоміжних речовин, можна досягти бажаного терапевтичного ефекту, значно знизивши при цьому дозування активного інгредієнту, у зв'язку з чим, у свою чергу, знижується можливість побічних ускладнень.
Враховуючи те, що препарат планується використовувати в стоматологічній практиці для терапії запальних процесів пародонту, виникає ряд вимог щодо властивостей основи-носія:
* поряд із цілеспрямованим позитивним впливом на тканини пародонту допоміжні інгредієнти повинні забезпечити певне значення рН, близьке до рН слизової оболонки порожнини рота,
* відсутність подразнюючої і сенсибілізуючої дії; основа не повинна містити жодного алергенного компоненту щоб не спровокувати загострення хвороби
* легке і безболісне нанесення на слизову і забезпечення рівномірного розподілу, повноти та швидкості вивільнення лікарських речовин,
* стійкість до мікроорганізмів, стабільність при зберіганні тощо.
* м'яка консистенція та помірна осмотична активність;
* задовільні споживчі характеристики - колір, запах, консистенція і т. д.
При розробці будь-якого лікарського засобу необхідно враховувати і вимоги, які висуваються до технологічних процесів, основними з яких є:
* відтворюваність та надійність технології та виключення факторів, які негативно впливають на процес виготовлення;
* процес виготовлення препарату має бути якомога менш енергоємним;
* кількість стадій виробництва повинна бути мінімальною з використанням, по можливості, типового обладнання.
Системний підхід до розробки нового лікарського засобу полягає в одночасному додержанні наведених вище вимог, як факторів, що впливатимуть на якість препарату.
Для вирішення поставлених задач був розроблений план досліджень, який складався з таких послідовних етапів:
* обґрунтування типу основи-носія м'якої лікарської форми в залежності від її стабільності і здатності до максимального вивільнення діючої речовини;
* вибір оптимальної концентрації активної речовини та обґрунтування шляхів її введення до основи на підставі біофіармацевтичних, мікробіологічних та фармакологічних досліджень;
* оптимізація складу відібраної основи за біофармацевтичними, технологічними та іншими критеріями;
* розробка раціональної технології препарату та створення проекту технологічного регламенту;
* розробка основних методик проведення аналізу та критеріїв контролю якості препарату, розробка проекту АНД;
* дослідження терміну придатності та стабільності розроблюваного засобу;
* проведення доклінічних досліджень препарату.
Працюючи у відповідності із розробленим планом, який ґрунтується на системному підході, можна підібрати раціональний склад основи, встановити оптимальну концентрацію діючої речовини і, провівши ряд досліджень, обґрунтувати кінцевий склад розроблюваного препарату і раціональну технологію його виробництва з подальшою стандартизацією, підготовкою аналітично нормативної документації.
Саме такий підхід дозволяє отримати ефективний, безпечний і доступний лікарський засіб, який матиме високі шанси зайняти вагому нішу на вітчизняному фармацевтичному ринку, користуючись при цьому стабільним високим попитом.
2.2. Об'єкти дослідження
До складу створюваної м'якої лікарської форми нами була введена біологічно-активна субстанція природного походження - ФГПП, а також допоміжні речовини, які відносяться до гелеутворювачів, нейтралізаторів, неводних гідрофільних розчинників і які дозволені до використання у фармацевтичній практиці.
Фенольний гідрофобний препарат прополісу (ФГПП) (АНД №П.08.01/03435). Порошок буро-коричневого забарвлення з специфічним запахом; розчинний в 95% спирті етиловому, практично нерозчинний у воді, хлороформі; вміст фенольних сполук не менше 50%.
Карбопол (ДФУ 1 вид., стор. 215; ЄФ 4 вид., 2002 р., Carbomers) Гідрофільний обмежено набухаючий рідкозшитий співполімер акрилової кислоти та поліфункціональних зшиваючих агентів. Містить від 56% до 68% карбоксильних груп (-СООН) у перерахунку на суху речовину. В'язкість гелю, приготованого за спеціальною методикою, становить 20000 мПа*с і більше.
Структурна формула карбомеру складається з таких мономерних одиниць: