Ви є тут

Діагностика та лікування сторонніх тіл дихальних шляхів у дітей в гострий період та період ускладнень.

Автор: 
Серденко Богдан Богданович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U002016
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих
В роботі досліджено 222 дітей, які перенесли аспірацію стороннього тіла. Хворі знаходились на лікуванні у обласній дитячій лікарні Закарпатської області (207 хворих) та у відділенні дитячої торакальної хірургії клінічної лікарні №17, яка є базою кафедри пульмонології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (15 хворих), за період з 1989 по 2002 роки.
Для вирішення поставлених задач всі спостереження розподілено на дві групи: І - гострого періоду та ІІ - періоду ускладнень. За основу цього розподілу взято час перебування стороннього тіла у дихальних шляхах від моменту аспірації до його діагностування та видалення, враховуючи те, що стійкі та хронічні зміни у бронхолегеневій системі виникають через 2 тижні перебування сторонніх тіл у дихальних шляхах [22, 27, 51, 67].
До І групи - 148 (66,66%) дітей віднесено спостереження з перебування сторонніх тіл у дихальних шляхах до 14 діб. Серед них: перебування стороннього тіла до 1 доби - 84 хворих (37,83 %) та з перебуванням від 1 доби до 14 днів - 64 хворих (28,83 %).
До ІІ групи включено 74 хворих (33,34 %) з тривалістю перебування стороннього тіла більше 14 діб. Серед них 22 хворих (9,92 %) із строком перебування від 14 до 28 діб та 52 дітей (23,42 %) з тривалістю перебування від 28 діб до 5 років.
Контрольна група склала 20 дітей, клінічно здорових, із закритого колективу відповідного віку.
Характеристика тривалості знаходження сторонніх тіл у дихальних шляхах у співвідношенні до локалізації сторонніх тіл наведена у таблиці 2.1.

Наші спостереження підтверджують літературні дані про переважання локалізації сторонніх тіл у бронхах над іншими видами локалізацій. А також про частішу локалізацію стороннього тіла у правому бронхіальному дереві (55,41%) ніж у лівому (27,48%), при чому ця тенденція спостерігалась як у І групі спостережень (31,97% проти 18,46%), так і у ІІ групі (23,41% проти 9,01%).
Переважання СТ правого бронху пояснюється анатомо-фізіологічними особливостями бронхіальної системи у дітей, а саме: правий головний бронх ширше лівого, відходить під значно меншим кутом і є безпосереднім продовженням трахеї [22, 58]. Однак, на нашу думку, не менш важливим фактором має бути положення нахилу тіла дитини в момент аспірації, що й призводить до нівелювання статистичних показників локалізації СТ у бронхах. У зв'язку із зміною цього кута відносно осі тіла СТ має можливість проникнути як у правий, так і лівий бронх (рис. 2.1.).

Рисунок 2.1. Схема проходження стороннього тіла через трахеобронхіальне дерево: а. Співвідношення кутів відходження лівого та правого головних бронхів від трахеї. б. Положення трахеї та бронхів при нахилі тіла вправо. в. Положення трахеї та бронхів при нахилі тіла вліво.
Серед 189 (85,13%) випадків перебування СТ у бронхах більше ніж 14 діб діагностоване у 72 дітей (38,09%), а до 1 доби лише у 66 (34,9%).
За віковим цензом діти (від 6 міс. до 15 років) розподілились наступним чином: до 1 року - 22 дітей (9,91%); від 1 року до 3 років - 126 дітей (56,76%); від 3 років до 5 років - 49 дітей (22,07%), старші 5 років - 25 дітей (11,26%). Таким чином, основну вікову групу склали діти до 3 років - 148 хворих (66,67%), що співпадає з досвідом світової практики і підтверджує тезис про те, що АСТ є проблемою дітей молодшого віку.
За статевими ознаками діти розподілились: хлопчики - 119 (53,6 %) та дівчатка - 103 (46,4 %). Незначна різниця серед дітей за даною ознакою на наш погляд пояснюється переважанням у спостереженнях дітей малюкового віку, в якому немає виразної різниці у рухово-поведінкових реакціях між хлопчиками та дівчатками, що виникає у дещо пізнішому віці - ближче до 5-річного [5].
Розподіл хворих за місцем проживання виявився наступним: дітей із сільської місцевості було 149 (67,24 %), а проживаючих у місті - 73 (32,76%).
Характеристику СТДШ за походженням наведено у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Характеристика сторонніх тіл дихальних шляхів за походженням
Сторонні тіла за походженнямКількість випадків, n=222Абс.%І. ОрганічніГоріхи7232,43Насіння7433,33Овочі167,2Неідентифіковані тверді шматочки їжі83,6Злакові31,35Кістки83,61Всього18181,53ІІ. НеорганічніМетал198,56Камінь10,45Пластмасові вироби219,46Всього4118,47 Наші дані співпадають із загально визнаними та підтверджують, що абсолютна більшість СТ є органічного походження, а серед них - рослинного. Слід відмітити достатньо значну групу (9,46%) сторонніх тіл з пластмасових матеріалів, які за своїм характером є інертними до організму, тому здатні знаходитись у дихальних шляхах необмежений час без змін і, таким чином, нести загрозу пожиттєво.
Наявність, важкість, а також перебіг перенесеної АСТ встановлювали на основі відповідної медичної документації - медична карта стаціонарного хворого (форма №003/о), а також за даними обстеження та опитування хворих та їх батьків, підтверджених відповідною медичною документацією: виписка з медичної карти стаціонарного хворого (форма №027/о) та/або медична карта амбулаторного хворого (форма №025/о) в безпосередньому (до 6 місяців) та віддаленому (від 6 місяців до 5 років) періоді після видалення стороннього тіла.
Катамнез простежено у 174 хворих (78,38%) із 222 хворих з СТДШ.

2.2. Методи дослідження
У діагностиці захворювання та визначенні ступеню уражень як бронхолегеневої системи, так і організму хворої дитини в цілому, у наших спостереженнях важливе значення надавалось ретельно зібраному анамнезу, методам загального клінічного обстеження (аускультація, перкусія) хворих, а також даним спеціальних методів обстеження: променевим (рентгенографія органів грудної клітки у двох проекціях, КТ, БГ), ендоскопічним (БС та ФБС), методам функціональної діагностики (спірометрія), лабораторним (мікробіологічні, імунологічні).

2.2.1. Променеві метод