РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих
Робота виконана в терапевтичному відділенні 1-ї міської клінічної лікарні,
гастроентерологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні,
хірургічних відділеннях Полтавської обласної клінічної лікарні та 1-ї міської
лікарні, які є клінічними базами кафедри внутрішніх хвороб з доглядом за
хворими, кафедр госпітальної хірургії, хірургічних хвороб, факультетської
терапії УМСА, а також в умовах Гожулянської, Супрунівської амбулаторій
Центральної районної лікарні м. Полтави.
Вивчався клінічний перебіг і результати обстежень та лікування у 139 хворих на
ВХ ДПК із локалізацією виразок в цибулині ДПК, у яких діагностували наявність
Нelicobacter рylori. У двох хворих діагностована ВХ шлунка і ДПК. Серед
обстежених хворих: чоловіків 98 (70,6 %), жінок 41 (29,4 %). Розподіл хворих за
віком наведений у табл. 2.1.1.
Таблиця 2.1.1
Розподіл хворих на ВХ ДПК за віком
Вік (роки)
До 30
31 - 40
41 - 50
51 - 60
Старше
Всього
Кількість хворих
22
37
48
15
17
139
%
15,8
26,6
34,5
10,8
12,3
100,0
Усім хворим було проведене повне клініко-інструментальне обстеження.
Досліджувані групи рандомізовано формували зіставленими за віком, статтю,
тривалістю хвороби, клінічним перебігом, локалізацією виразкового дефекту.
Всі супутні захворювання на період обстеження були у фазі ремісії та не
вимагали додаткових засобів лікування і профілактики. Хворі із загостренням
супутніх захворювань до обстеження не залучалися.
Розподіл хворих за тривалістю захворювання представлений у табл. 2.1.2.
Таблиця 2.1.2
Розподіл хворих на ВХ ДПК за тривалістю захворювання
Тривалість захворювання
до 3 років
3 - 6 років
7 - 11 років
понад 11 років
Кількість хворих
42
28
27
42
%
30,2
20,2
19,4
30,2
Клінічне обстеження хворих проведене на основі ретельного вивчення скарг,
особливостей перебігу захворювання, розвитку рецидивів і ускладнень, змін
об'єктивних показників хвороби.
Загальне лабораторне обстеження всіх груп хворих включало визначення групи
крові, рівня цукру в крові та сечі, загальні аналізи крові і сечі, біохімічний
аналіз крові з визначенням білірубіну та його фракцій, електролітів крові,
визначення рівня фтору в крові та сечі, рівня кортизолу в сироватці крові,
наявності антитіл IgG до Helicobacter pylori у сироватці крові, показників
активності ПОЛ і АОЗ у крові і СОШ та імунної системи СОШ.
Інструментальне дослідження включало ЕФГДС, яку проведено за допомогою
гастроскопа Olympus FB–21K з біопсією слизової оболонки, подальшим
імуногістохімічним аналізом та визначенням наявності Helicobacter pylori в
слизовій оболонці.
Хворі були розподілені на дві групи залежно від вмісту фтору в питній воді
регіонів їх проживання, а також визначення фтору в крові та сечі.
І групу (основну) склали хворі (77 осіб), які постійно вживали питну воду з
умістом фтору 2,2 - 5,0 мг/л, а рівень фтору в крові і сечі у них склав 0,41 ±
0,14 мг/л та 8,47 ± 1,07 мг/л відповідно. ІІ групу (контрольну) склали хворі
(62 особи), які проживали в регіонах, де вміст фтору в питній воді не
перевищував 1,5 мг/л, а в крові та сечі склав 0,15 ± 0,04 мг/л та 2,20 ± 0,47
мг/л відповідно. Різниця вмісту фтору в крові та сечі між показниками І і ІІ
групами хворих достовірна (р < 0,05). За норму вмісту фтору в крові та сечі
були прийняті значення показників крові та сечі 17 здорових осіб, жителів м.
Полтави, де в питній воді концентрація фтору наближається до верхньої межі
норми. Дані про вміст фтору в питній воді отримані зі звітів обласної та
районної санітарно-епідеміологічних станцій, які протягом багатьох років ведуть
моніторинг.
Антихелікобактерну терапію наші хворі отримували у складі омепразолу,
тетрацикліну і фуразолідону. При виборі метода антихелікобактерної терапії
хворих на ВХ ДПК у нашій роботі ми виходили з того, що до тетрацикліну та
фуразолідону менш за все розвиваються резистентні штами Helicobacter pylori. Є
дані, які свідчать про високу ефективність схем лікування із застосуванням
фуразолідону та тетрацикліну: середні показники ерадикації не менше 87 % [171,
196], економічна доступність цих препаратів та використання фуразолідону у
хворих на дисбактеріоз кишечнику [177].
Для оцінки ефективності амбулаторної терапії серед хворих І (основної) групи
було виділено дві підгрупи: А та Б. У підгрупу ІА увійшли 24 хворі на ВХ ДПК,
які отримували антихелікобактерну терапію, а саме: омепразол по 20 мг 2 рази за
добу, тетрациклін по 500 мг 4 рази за добу з одночасним уживанням великої
кількості рідини, фуразолідон по 200 мг 2 рази за добу протягом 7 днів. У
підгрупу ІБ увійшли 35 хворих основної групи. Вони, крім антихелікобактерної
терапії, отримували, починаючи з восьмої доби лікування ентеросорбент
ентеросгель дозою 45 г за добу, по 15 г за одне вживання тричі за добу через
дві години після вживання їжі та “Три-Ви плюс” по одній таблетці 1 раз за добу.
Ентеросорбент хворі вживали протягом двох тижнів, “Три-Ви плюс” - протягом
чотирьох тижнів. Ентеросгель та “Три-Ви плюс” дозволені фармкомітетом для
використання в Україні.
Препарат “Три-Ви плюс” (Сагмел, США), за даними наукової літератури [54], є
комплексним вітамінним препаратом з антиоксидантними та імуномодулюючими
властивостями, містить у собі вітаміни А, Е, С, а також мікроелементи мідь,
селен і цинк в оптимальному співвідношенні інгредієнтів відносно добової
потреби дорослої людини. Кожна таблетка “Три-Ви плюс” містить у собі вітамін А
- 5000 МО, вітамін Е - 30 МО, вітамін С - 60 мг, цинк - 40 мг у вигляді оксиду
цинку, мідь - 2 мг у вигляді оксиду міді, сел
- Київ+380960830922