РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ СЕНСОЖИТТЄВИХ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ
2.1. Комплексність методів та психолого-педагогічних умов формування сенсожиттєвих ціннісних орієнтацій старшокласників у процесі вивчення суспільствознавчого курсу "Людина і світ"
Стрімкі зміни суспільно-економічних, політичних та культурних реалій потребують глибинних змін у суспільній свідомості, формування теоретичного світогляду молоді. Життєве самовизначення людини здійснюється в її стосунках із суспільством, світом в цілому, знання про які даються філософською освітою. Філософський зміст навчального курсу "Людина і світ" розкриває для старшокласників проблеми сенсу життя - надзвичайно важливі для їх самовизначення в теперішніх соціокультурних умовах. Філософське осмислення природної та соціальної дійсності підіймає самосвідомість молоді на новий, відповідний вимогам суспільства та його культурі рівень. Недаремно Г.Гегель визначав філософію як духовну квінтесенцію епохи. В нашому експериментальному дослідженні вивчення запропонованого суспільствознавчого курсу "Людина і світ" має за мету виробити у старшокласників цілісне уявлення про навколишній світ, своє місце у ньому з тим щоб сформувати певні життєві ціннісні орієнтації. Раціональність в такому разі набуває ціннісного значення, а не простого накопичення знань, і тим самим визначає теоретичний світогляд. За словами одного із розробників підручника для старших класів з курсу "Світ і людина" Р.А.Арцишевського, "вироблення критичного , творчого мислення та особистих переконань - лишень одна з цілей вивчення цього курсу. Але не менш важливо також навчитися правильно орієнтуватися у хитросплетіннях життя, визначитися у своїх ціннісних орієнтаціях, тобто у тому, що має бути найголовнішим у нашому житті" [9, 5]. Цим найголовнішим у юнацький період становлення особистості є життєве самовизначення. Самоцінність людини, сенс її життя є основним орієнтиром змісту курсу, всього комплексу методів та психолого-педагогічних умов впливу на формування світогляду старшокласників.
Проблема вивчення суспільствознавчих дисциплін у старших класах загальноосвітніх закладів розроблялася відомими науковцями - педагогами, філософами такими як Р.А.Арцишевський, В.Ю.Вілков, Т.В.Говорун, Л.В. Губерський, В.Ф.Діденко, Н.А.Журавльов, В.Г.Кремень, А.О.Приятельчук та іншими. Кожен із авторських підручників має свої особливості, свою спрямованість, але спільним для всіх них є філософська просвіта, яка своїм змістом охоплює економіку, культурологію, етику, естетику, антропологію та політологію. Така широта знань обумовлює всебічність поглядів старшокласників на природну та соціальну дійсність, без якої людина не стане по-справжньому мислячою, духовно багатою особистістю.
Звісно, можна було би говорити про весь цикл гуманітарних дисциплін, які викладаються у старших класах, і які, поза сумнівами, теж впливають на формування ціннісних орієнтацій, як це відображено в структурно-функціональній моделі формування сенсожиттєвих ціннісних орієнтацій старшокласників. Але жодна з них окремо не дає такого загального світобачення, яке може дати суспільствознавчий курс "Людина і світ", зокрема в таких його аспектах як "людина - сім'я", "людина - суспільство", "людина - природа", "людина - духовний світ". Саме суспільствознавчий курс гармонійно поєднує "цільову та ціннісну раціональність" в навчальному процесі, чого вимагає нова концепція освіти. Осмислення індивідуального способу суспільного та природного буття для старшокласників набуває змісту оціночного ставлення до сенсу власного життя. Знання набувають змісту сенсожиттєвих ціннісних орієнтацій за умов належного психолого-педагогічного та методичного забезпечення вивчення курсу "Людина і світ". Основною ідеєю, яка пронизує весь зміст суспільствознавства і зазначеного курсу зокрема, є ідея утвердження людини як самоцінності, без розуміння якої старшокласники не піднімуться до національного самоусвідомлення, до активної громадянської позиції, до патріотизму - основних сенсожиттєвих ціннісних орієнтацій, за якими оцінюється ефективність навчально-виховного процесу. В одній із своїх праць К.І.Чорна пише: "Громадянське виховання повинне стати серцевиною усієї діяльності школи... Перебудова громадянського виховання, його вдосконалення в нових умовах мають бути визначені як перехів від імперативної до гуманістичної педагогіки, спрямованої на розвиток і саморозвиток особистості, перехід від монологу до діалогу, як найважливіша умова і прояв переходу від диктату до взаємодії, від простого засвоєння інформації до розвитку свідомого мислення. Під таким мисленням ми розуміємо систематичне, послідовне тренування творчих, критичних, дослідницьких умінь, навичок і здібностей за допомогою проблемних запитань, поліваріантних відповідей, логічності й послідовності" [173, 28]. Вивчення суспільствознавчого курсу "Людина і світ" підіймає мислення старшокласника на рівень рефлексії, критичного ставлення до себе та оточення, необхідного у сенсожиттєвому самовизначенні.
Виходячи із окреслених загальних положень в обґрунтуванні важливості суспільствознавства у формуванні особистості старшокласника, можна визначити за мету курсу "Людина і світ" формування у старшокласників цілісного уявлення про людину, суспільство, світ в цілому та своє місце в ньому, сприяння їх сенсожиттєвому самовизначенню. Відтак і вивчення зазначеного курсу має бути спрямоване на розв'язання таких завдань: дати старшокласникам знання про економічні, соціальні, політичні та культурні сфери буття людини; дати знання про загальнолюдські, національні та особистісні цінності людини за сучасних соціокультурних умов; сформувати творче, критичне ставлення до стихійного впливу мікросоціуму оточення, сформувати здатність до свободи вибору життєвої позиції та відповідальності за нього.
В підготовці до експерименту по формуванню сенсожиттєвих ціннісних орієнтацій у процесі вивчення суспільствознавчих дисциплін м