Ви є тут

"Лінгвістичні особливості організації гіпертексту інтернет-новин (на матеріалі англійської мови)"

Автор: 
Коломієць Неля Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U002885
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЛІНГВАЛЬНІ ТА ПОЗАЛІНГВАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРНЕТ-НОВИН
2.1. Фактори відбору інформації, їх лінгвістичні маркери
Ретельний відбір інформації є одним із найважливіших прийомів представлення дійсності ЗМК - кожна трансльована подія піддається оцінювальному процесу. Фактори, які впливають на відбір інформації, відображають ідеологію, загальнолюдські та політичні пріоритети певного суспільства. Поняття факторів відбору інформації - "цінностей новин" (news values) виникло у ході вивченя питання стратегічного відбору інформації та її структурного розміщення. Цінність новин є власне критерієм, що допомагає визначити важливість того чи іншого повідомлення у масі інших. Основа вивчення ціностей новин була закладена Дж. Гальтунгом та М. Ружем [231]. Проаналізований і вивірений на матеріалах блоку міжнародних новин Скандинавської преси, фактор "news values" був розвинений у роботах науковців С. Петерсон, Ж. Кляйнійенхуса, Ш. Ляйтч [275; 243; 254].
Дж. Галтунг и М. Руж запропонувавшии десяток критеріїв, які впливають на вибір новин певним засобом масової інформації для їх подальшого висвітлення, створили модель селективної фільтрації, згідно з якою інформація про подію може вважатися новиною:
• частотність - критерій, який визначає, є подія буденною чи рідкісною, унікальною;
• амплітуда - орієнтування на події, перебіг чи наслідки яких характеризуються драматизмом;
• здивування - націленість на відбір подій, інформація про які є несподіваною для читача;
• однозначність - критерій, який вимагає від засобу масової інформації простої, однозначної форми репрезентації події;
• відповідність - об'єктивне усвідомлення того, наскільки передача події відповідає сподіванням аудиторії;
• упізнавання - критерій, пов'язаний з релевантністю події у контексті певної культури, що забезпечує її сприйняття;
• континуальність - критерій, який диктує необходність підтримання структурно-змістових параметрів медіапродукції, постійність рубрик, періодичність оновлення інформації;
• баланс - підтримання різноманітності інформації, рівновага одного типу повідомлення з іншим, наприклад, однакова кількість зарубіжних новин та новин всередині країни [231, с. 67].
З плином часу "фактори новин" - ознаки, які визначають цінність новин "newsworthiness" [170, с. 36] і таким чином впливають на відбір інформації, змінюються. На основі аналізу повідомлень інтернет-новин нами визначено нові фактори відбору інформації, що свідчить про новий підхід до відображення дійсності електронними ЗМК.
Фактор "новизна" означає, що найкращі новини - це ті, які щойно трапилися. Людина схильна надавати близькій в часі події більше уваги, ніж подіям минулим або майбутнім, оскільки "близьке" завжди є більш значущим, ніж "далеке" [85, с. 9]. "Нове" - це ключове слово й один із найголовніших чинників у виборі новин.
Розгляд лексичних маркерів згаданого фактора показує, що він передусім представлений прикметником "new", наприклад: "First of new class of AIDS drugs gets OK", "Smart family announces new reward" [СNN, Feb. 2, 2003], для надання експресивності може використовуватися бінарна конструкція new vs. old: "Software digs up buzzwords old and new" [CNN, March 16, 2003], "Everything old is new again: Peter Cincotti" [CNN, March 13, 2003/1], "The 'new economy' forces an old-time bookseller to go out of business" [CNN, May 22, 2000].
Виникнення будь-якого явища відображається у мові передусім на лексичному рівні. Термінологія, яка виникла завдяки певним подіям, не лише поповнює глосарій термінів, а й входить у загальний вжиток, про що свідчить відображення неологізмів у новинах, які орієнтовані переважно на пересічного громадянина.
Вживання неологізмів, поява яких пояснюється потребою називати, класифікувати та описувати будь-яке нове явище чи подію, є яскравою репрезентацією фактора новизни в мові. Однак слід зазначити, що критерій новизни слова притаманний лише актуальним неологізмам [114, с. 86], оскільки момент народження неологізму пов'язує його з часом виникнення. Тому власне критерієм новизни неологізму є його співвіднесеність із сучасними подіями. Зокрема, події 11 вересня 2001 р. (9-11, September 11) спричинили неологічний вибух, створивши близько двох тисяч нових слів та виразів, наприклад: "Post September 11" [CNN, Oct. 3, 2003; CNN, Nov. 29, 2001], "pre-9/11" [CNN, June 15, 2003], "Ground Zero" [CNN, March 11, 2002; CNN, July 20, 2002; CNN, Oct. 29, 2003]. Протягом ведення війн в Афганістані та Іраку виникли метафори неологізми: "war birds", "flying warhorses", "oil fever", "axis of evil". У результаті аналізу ста неологізмів, які виникли після терористичних актів 11 вересня 2001 р., проведеного О.Фоменко, встановлено, що переважну частину нових слів становлять іменники (90%), прикметники - 6% нових слів, а дієслова - 4% [168, с. 512].
Події напередодні війни в Іраку породили низку новоутворень від "weapons of mass destruction". У результаті аналізу інтернет-новин 21 лютого 2003 року було виявлено словосполучення за моделями з однією змінною - прикметника та іменника (див. таблиця 2.1). За даними "American Dialect Society" словосполучення "weapons of mass destruction" та абревіатура "WMD" утворилися у 2002 р., його визначили як найяскравіше словосполучення, яке часто вживалося у повідомленнях інформаційних служб новин наприкінці 2002 р. та початку 2003 р. [181].
Таблиця 2.1
Weapons of + Adj/N+ destruction
Weapons of mass + Nweapons of catastrophic destruction,
weapons of complete destruction, weapons of further destruction,
weapons of global destruction,
weapons of godlike destruction, weapons of great destruction,
weapons of local destruction,
weapons of mad destruction,
weapons of massive destruction
weapons of mischievious destruction
weapons of murderous destruction
weapons of nuclear destruction
weapons of terrible destruction
weapons of total destruction
weapons of wealth de