Ви є тут

Інтенсивність перебігу фізіологічних процесів і продуктивність бугайців за впливу метіонатів і лізинатів мікроелементів

Автор: 
Сенечин Василь Васильович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U003016
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2

ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал і методика досліджень
Попередніми дослідженнями В.Ю. Міцика [124]; Н.А. Судакова [168]; Р.Й. Кравціва [87] встановлено, що західний регіон України бідний на рухомі форми мікроелементів та незамінні амінокислоти і забезпечити ними тварин лише за рахунок наявних кормів не можливо. Тому, на нашу думку, доцільним буде проведення корекції раціонів дослідних тварин шляхом додаткового введення до раціону мікроелементів у формі хелатних комплексів з незамінними амінокислотами (метіоніном і лізином).
Дослідження, пов'язані з вивченням впливу метіонатів і лізинатів дефіцитних мікроелементів на інтенсивність перебігу фізіологічних процесів і продуктивність бугайців, проводились нами в ТзОВ "Перше Травня" Дрогобицького району Львівської області.
Експериментальна частина цієї роботи виконана на кафедрі фізіології тварин та в Науково-дослідному інституті (НДІ) біоекологічного моніторингу Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького впродовж 2000 - 2002 років.
Першим етапом нашої роботи було вивчення мікроелементного фону кормів, які використовувались при годівлі бугайців даного господарства. Ці дослідження проводились на атомно-абсорбційному спектрофотометрі ААS - 30 за методом Бріцке [18, 148].
Матеріалом для наших досліджень служили бугайці чорно-рябої породи другого періоду відгодівлі живою масою 185-200 кг. Для проведення першого досліду нами було відібрано 100 тварин за методом пар-аналогів з врахуванням живої маси, віку і фізіологічного стану, з них сформовано десять груп: контрольну та дев'ять дослідних по 10 бугайців у кожній групі. Дослід тривав 120 днів з 3 серпня по 2 грудня 2000 року.
Тваринам дослідних груп, крім основного раціону, додавали хелатні комплекси мікроелементів з незамінними амінокислотами: метіоніном і лізином, з розрахунку мг на 1 кг живої маси у різних співвідношеннях (табл. 2.1.1.).
Таблиця 2.1.1
Схема підгодівлі бугайців хелатними сполуками мікроелементів
у комплексі з метіоніном і лізином (дослід 1).
ЕлементДоза мг/кг
живої масиГрупи тваринI -
Контрольна IIIIIІVVVIVIIVIIIIXXДослідніМетіонатЛізинатМетіонат, Лізинат
Fe0,02-------++--0,025--------++-0,03---------++0,04-+--+-----0,05--+--+----0,06---+--+---Co0,015-------++--0,02--------++-0,025---------++0,03-+--+-----0,04--+--+----0,05---+--+---Se0,0075-------++--0,01--------++-0,015-+--+----++0,02--+--+----0,03---+--+---
0,02-------++--0,025--------++-0,03---------++0,04-+--+-----0,05--+--+----0,06---+--+--- Перед початком експерименту проведено клінічний огляд бугайців, контрольне зважування та вивчення фізіологічних і біохімічних показників крові (ці показники були в межах фізіологічної норми).
На основі даних першого досліду встановлено оптимальні дози хелатів мікроелементів, які застосовувались для підгодівлі бичків. З метою глибшого вивчення впливу комплексу мікроелементів з метіоніном і лізином на фізіологічні процеси і продуктивність бугайців нами було проведено експериментальну перевірку (другий дослід). Його схема наведена в табл. 2.1.2.
Таблиця 2.1.2
Схема підгодівлі бугайців хелатними сполуками мікроелементів
у комплексі з метіоніном і лізином (дослід 2).
Групи тваринКількість тварин у групіВид і доза добавок до раціонуІ - Контрольна15 ОР (основний раціон)ІІ - дослідна15 ОР + метіонат Fe (0,05 мг/кг ж. м.)
Co (0,04 мг/кг ж. м.)
Se (0,02 мг/кг ж. м.)
I (0,05 мг/кг ж. м.)ІІІ - дослідна15 ОР + лізинат Fe (0,05 мг/кг ж. м.)
Co (0,04 мг/кг ж. м.)
Se (0,02 мг/кг ж. м.)
I (0,05 мг/кг ж. м.)ІV - дослідна15 ОР + метіонат Fe (0,025 мг/кг ж. м.)
Co (0,02 мг/кг ж. м.)
Se (0,01 мг/кг ж. м.)
I (0,025 мг/кг ж. м.)
+ лізинат Fe (0,025 мг/кг ж. м.)
Co (0,02 мг/кг ж. м.)
Se (0,01 мг/кг ж. м.)
I (0,025 мг/кг ж. м.) Суть другого досліду полягала в тому, що тварин підгодовували такими дозами хелатів, які сприяли найбільш позитивним змінам у гематологічних показниках, забійних показниках, продуктивності дослідних тварин під час першого досліду.
Для проведення другого досліду нами сформовано чотири групи тварин за принципом пар-аналогів: контрольну та три дослідних по 15 бугайців у кожній. Дослід почався 2 січня 2001 року, тривав 360 днів і закінчився 27 грудня 2001 року.
Розрахунок потреби у хелатах мікроелементів для кожної групи проводили за наступною формулою:
Х = А · Б · В · Г
де: Х - потреба мікроелементу;
А - кількість тварин;
Б - жива маса тварини;
В - доза хелатів мікроелементів у мг/ кг живої маси;
Г - кількість днів підгодівлі.
Згодовували премікси індивідуально, один раз на добу під час ранкової годівлі, у вигляді розчину.
Відбір проб крові проводили з яремної вени через 2-2,5 години після ранкової годівлі від 5 бугайців (І дослід), 10 бугайців кожної групи (ІІ дослід). Як антикоагулянт використовували гепарин. Визначали такі морфо-біохімічні показники крові:
а) кількість еритроцитів спектрофотометрично (на спектрофотометрі типу Specord М 400) за методикою Є.С.Гаврилець, М.В.Демчук [35];
б) вміст гемоглобіну за Г.В.Дервізом та А.І.Воробйовим [49];
в) концентрацію глюкози з ортотолуоїдиновним реактивом (В.В.Меншикова) [117];
г) активність цитохромоксидази в формених елемента