РОЗДІЛ 2
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕХАНІЗМУ ПРОТИДІЇ НЕЛЕГАЛЬНІЙ ІММІГРАЦІЇ В УКРАЇНІ
2.1. Основні поняття та сутнісні характеристики
нелегальної імміграції в Україні
Невід'ємною та постійною складовою історичного розвитку людства були міграційні компоненти, які завжди відчутно впливали на стабільність (чи нестабільність) ситуації в суспільстві. Сьогодні та в найближчій перспективі їх роль посилюватиметься. Для України, яка лише з часу здобуття державної незалежності включилася в загальносвітові тенденції становлення правотворчих інституцій, це означає лише подальший розвиток та вдосконалення політики правового регулювання імміграційним процесом.
Уже перші кроки становлення державної імміграційної політики визначили коло питань, які потребують особливої уваги. Одним з найактуальніших серед них є проблема нелегальної імміграції. Це порівняно нове для України суспільне явище набуло останнім часом стійкої тенденції до зростання, що викликає відчут-тя занепокоєння внаслідок існуючого прямого зв'язку між ним та погіршенням криміногенної ситуації в державі [9,с.186-189]. Його новизна для нашої держави пояснюється тим, що в колишньому СРСР такої проблеми, як регулювання імміграційним процесом у цілому і нелегальною імміграцією, зокрема, можна вважати, взагалі не існувало, оскільки це було тоталітарне, закрите суспільство, в якому, хоча де-юре й проголошувалося право на вільний в'їзд у країну та виїзд з неї, але де-факто реалізувати його майже ніхто не міг.
Саме з цих причин зацікавленість у вивченні та вирішенні проблеми нелегальної імміграції з боку як науковців, так і практичних працівників право-охоронних органів виглядає цілком природною та своєчасною.
Нелегальною (незаконною) імміграцією є незаконне переміщення через державний кордон, тобто поза пунктами пропуску або з приховуванням від прикордонного та митного контролю, при використанні підроблених документів, візи або без таких, самостійно чи за допомогою третіх осіб, а також проживання на території країни без належного дозволу компетентних державних органів [1,c.130].
Усвідомлення сутності нелегальної імміграції неможливе без з'ясування її місця в структурі сучасного імміграційного процесу України.
Аналіз міграцій, класифікованих за часовими ознаками показує, що незворотні міграції (переміщення на постійне або тимчасове місце проживання) мають у своїй структурі, як правило, нелегальну частку.
За даними представництва Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців в Україні, до них часто звертаються нелегальні іммігранти за допомогою для отримання статусу біженця та залишення на постійне місце проживання в Україні. Саме ця категорія осіб є, на наш погляд, нелегальними, незворотними іммігрантами. У 1995 р. таких осіб було 1440, у 1996 р. - 686 осіб, у 1997 р. - 915 осіб, у 1998 р. - 1271 особа, у 1999 р. - 13490 осіб. Всі вони перетнули нелегально державний кордон України і представляли аж 20 країн світу [91].
За даними Міністерства внутрішніх справ України в 1999 році право на постійне проживання в Україні отримали 32485 осіб, а в 2000 році таких осіб було вже 35504 [92,с.49].
Значні можливості для дослідження та аналізу нелегальної імміграції надає так звана транзитна імміграція. Слід сказати, що транзитна імміграція буває як легальною, так і нелегальною. Транзитних іммігрантів, які легально перетнули державний кордон у 1995 році було 4,3 тис. осіб або 1,1% від загальної кількості легальних іммігрантів; у 1996 році - 3,7 тис. осіб або 0,8%; у 1997 році - 5,5 тис. осіб або 1,3%; у 1998 році - 5,7 тис. осіб або 1,4%; у 1999 році - 6,1 тис.осіб або 1,6%, від загальної кількості легальних іммігрантів; у 2000 році - 7,3 тис. осіб або 1,8%; у 2001 році - 6,9 тис. осіб або 1,5%; у 2002 році - 6,7 тис. осіб або 1,4% від загальної кількості легальних іммігрантів [93].
А транзитних нелегальних іммігрантів було затримано при виїзді з України у країни Західної Європи в 1995 році - 4167 осіб; у 1996 році - 3897 осіб; у 1997 році - 4973 особи; у 1998 році - 3791 особа; у 1999 році - 4320 осіб. А всього за 11 років незалежності прикордонники Західного напряму затримали понад 42 тисячі нелегальних іммігрантів. За участі прикордонних нарядів вилучено 530 одиниць зброї, понад 17 тисяч набоїв, близько 8 тонн наркотичної сировини, попереджено спроби переміщення через кордон контрабандних товарів на суму понад 80 млн. гривень [94,с.2]. Порівнюючи кількість транзитних іммігрантів, які легально перетинають державний кордон України, і тих, хто нелегально використовує транзитний проїзд для того, щоб потрапити в країну призначення, можна зробити висновок: транзитна імміграція на 60 відсотків має легальну природу перетину кордону, а на 40 відсотків вона є нелегальною.
Механізми нелегальної імміграції в Україну або через її територію надзви-чайно різноманітні, але найбільш поширені такі:
1) в'їзд туристів-іммігрантів до країн СНД за туристичними візами. Після прибуття до однієї з країн СНД, вони шукають шляхи нелегального проникнення на територію України або далі на Захід;
2) в'їзд студентів-іммігрантів (з Нігерії, Анголи, Алжиру, Пакистану, Шрі-Ланки та ін.) до країн СНД, вдаючись до послуг фірм (приватних або державних), які оформляють в'їзд до країн Співдружності практично всім бажаючим, використовуючи для цього офіційні бланки навчальних закладів Росії та України;
3) незаконне перебування на території України колишніх студентів та працівників підприємств деяких держав (здебільшого Нігерії, Шрі-Ланки, Анголи, В'єтнаму, Іраку, Афганістану), які не бажають повертатися на батьківщину;
4) використання прикордонних територій України "човниковими" або "маятниковими" іммігрантами - громадянами країн Балтії (Латвії, Естонії, Литви), для скупки кольорових металів, продовольства, нарко-тичної сировини. Вони в'їжджають в Україну, здебільшого, через прикор-донні пункти, виїжджають з товаром, оминаючи їх;
5) проникнення до Центральної Азії та Закавказзя так званих "економічних" іммігр
- Київ+380960830922