РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ
ІНТЕРЕСІВ ДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ СТУДЕНТАМИ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
2.1. Мета, завдання та принципи організації експериментального дослідження
Метою експериментального дослідження є підтвердження гіпотези, що ефективність формування пізнавальних інтересів студентів спеціальностей немовних профілів визначається сукупністю чинників, які обумовлюють формування пізнавальних інтересів в освітньому процесі вузу в цілому, на матеріалі вивчення англійської мови зокрема; сукупністю умов його найбільш ефективної реалізації, а також вибором адекватних форм, засобів і методів роботи для досягнення поставлених цілей. Організуючи експериментальну роботу, ми розглядали формування пізнавальних інтересів студентів як один з елементів системи комплексної фахової підготовки спеціалістів у вузі, яка має свою мету, засоби її втілення і результат.
Програмою дослідження передбачалося вирішення ряду теоретичних і методичних завдань, деякі з яких були обґрунтовані в першій частині праці. Локальні завдання експериментальної частини нашого дослідження зводяться до того, щоб, по-перше, експериментальним шляхом перевірити вплив виділеної сукупності умов на процес формування пізнавальних інтересів до вивчення англійської мови; по-друге, систематизувати найбільш дієві форми роботи, засоби, методи формування пізнавальних інтересів й експериментально перевірити їх ефективність; виявити рівні розвитку пізнавальних інтересів у студентів фізико-математичних спеціальностей Черкаського державного університету. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі Черкаського державного університету імені Богдана Хмельницького безпосередньо в процесі педагогічної діяльності автора під час проведення формуючого експерименту в системі професійної підготовки майбутніх фахівців на кафедрі іноземних мов, на курсах підвищення кваліфікації вчителів англійської мови Черкаського обласного інституту післядипломної освіти, на кафедрі мовної підготовки Черкаського інституту пожежної безпеки ім. героїв Чорнобиля, на кафедрі іноземної мови Черкаської академії менеджменту, на кафедрі іноземних мов Білоцерковського державного аграрного університету. У процесі експериментального дослідження охоплено 456 студентів, 67 викладачів, 86 вчителів та 212 учнів - випускників шкіл..
В основу експериментальної роботи з формування пізнавальних інтересів покладені такі принципи:
1. Принцип комунікативного співробітництва. Він передбачає розгляд навчання як процесу міжособистісної взаємодії і спілкування, що, як нами вже підкреслювалося, є особливо значущим при вивченні іноземних мов. При цьому викладач і студент є рівноправними суб'єктами цього процесу. Це, на нашу думку, веде до підтримки і формування пізнавального інтересу до процесу навчання в цілому.
2. Принцип комплексного підходу. Комплексний підхід диктується наявністю великої кількості чинників, які впливають на розвиток особистості. Сутність комплексного підходу з позиції цілісності особистості полягає у взаємозалежному впливові складових особистості; включення особистості в різноманітні види ціннісної діяльності, які підпорядковані формуванню відповідних її якостей, інтегративному підході до розвитку особистості. З позицій цілісності педагогічного процесу комплексний підхід виявляється у розвиненості всіх компонентів освітнього процесу; у скоординованій взаємодії його учасників; у наявності необхідних чинників і умов, які забезпечують функціонування процесу; у єдності навчання, виховання й розвитку; у етапно- управлінському підході до педагогічного процесу [80].
3. Принцип значущості . Весь зміст навчання є професійно і особистісно значущим для тих , хто навчається , і сприймається ними як цінність.
4. Принцип індивідуалізації. Забезпечення балансу єдності й диференціації процесу навчання. Виявлення і розвиток сильних рис індивідуальності, урахування суб'єктивних властивостей тих, кого навчають, їхнього суб'єктивного досвіду, індивідуальних особливостей, надання кожному студенту можливостей для самореалізації, самоорганізації, саморозвитку.
5. Принцип проблемності. Будь-який матеріал, запропонований для засвоєння, дається як засіб вирішення того чи того комунікативного завдання [163]. В освітньому процесі передбачається системність побудови змісту, форм, засобів і методів навчання і взаємозв'язок їх структури на основі логіки пошукової діяльності тих , кого навчають.
6. Принцип модульності. Акумулюючи найцінніші здобутки системного підходу, принцип модульності вимагає, щоб будь-який окремий освітній модуль як довершений фрагмент змодельованого соціокультурного досвіду мав висококультурну (переважно ієрархічну) змістовну сутність, логічну завершеність і функціональну цілісність [66].
7. Принцип ментальності. Орієнтація на те, щоб у процесі діяльності знаходив конкретно-історичне втілення кращий соціально-культурний досвід нації, групи, індивіда, який є "засобом вторинного, тобто духовного (людського) формування вищих форм ментальності у формі вчинків краси і добра, актів свободи і віри, творчих злетів і мудрої поведінки" [249; 69].
8. Принцип духовності. Він вимагає проведення різнобічної адаптації змісту навчальних курсів у напрямі створення такого соціокультурного простору в аудиторії, який забезпечує інтенсивну внутрішню роботу викладача й студента над самим собою, максимально реалізує іхні емоційно-інтелектуальні та духовно-вольові резерви. Водночас виховні впливи, гуманізуючи навчально-предметний зміст і породжуючи у кожного нормативно-регуляційну активність певного типу, неподільно пов'язані із навчальними та освітніми, що дає змогу системно змінювати досвід організованого духовного співжиття особистостей від їх потребнісно-мотиваційних глибин до ситуативної поведінки та свідомої освітньої діяльності.
9. Принцип розвитку. Це традиційний для вітчизняної психолого-педагогічної науки та практики принцип. Основном соціальним механізмом реаліза
- Київ+380960830922