Ви є тут

Кримінальна відповідальність за незаконну емісію недержавних цінних паперів

Автор: 
Щавінський Віталій Романович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U004203
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ГОЛОВНІ ОЗНАКИ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ НЕЗАКОННУ ЕМІСІЮ НЕДЕРЖАВНИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
2.1 Ознаки, які характеризують зовнішні властивості незаконної емісії
недержавних цінних паперів
Проблема об’єкта злочину визнається однією з основних у науці кримінального
права. Вона викликає великий інтерес серед науковців, які займаються
дослідженням та розробкою даної проблеми, що однак не є свідченням її
вирішеності. Слід зазначити, що на сьогоднішній день недостатньо вивчені
питання про зміст і структуру об’єктів конкретних злочинів, “механізм”
спричинення їм шкоди злочинним посяганням. Не існує також єдності стосовно
того, що слід визнавати об’єктом злочину.
Найбільш поширеним є визнання об’єктом злочину суспільних відносин, що
виводиться із загального вчення про суспільну сутність кримінального права.
Завдяки цій науковій підставі в кримінальному законодавстві з повною
визначеністю затверджено положення про те, що об’єктом злочину є суспільні
відносини [83, с.103].
Як зазначав Нікіфоров Б.С., якщо злочинним є діяння, що заподіює або може
заподіяти суспільним відносинам шкоду, і якщо далі кримінальне право охороняє
такі відносини від шкоди, то об’єктом злочину можуть бути і являються суспільні
відносини, причому лише в тій мірі, в якій їм може бути заподіяна шкода. [119,
с.29]
Визнання суспільних відносин об’єктом злочину є загальним, як наукою
кримінального права, зокрема Брайніним Я.М., Коржанським М.Й., Михайленком
П.П., Нікіфоровим Б.С., Пановим М.І., Піонтковським А.А., Сташисом В.В., Тацієм
В.Я., Трайніним А.Н., Яценком С.С., так і законодавством України.
Кожний злочин посягає на певний об’єкт, спричиняючи йому суттєву шкоду, чи
ставить його під загрозу спричинення такої шкоди. Шкода під час вчинення
злочину може бути спричинена або фактично спричиняється не абстрактному, а
конкретному явищу, хоча і не завжди має матеріальний характер.
Злочинне діяння неможливе без об’єкта, проти якого воно спрямоване. Тому слід
погодитись з твердженням Трайніна А.Н. про те, що допускати існування
охороняємих кримінальним законом об’єктів, котрим шкода не заподіюється, -
значить допустити існування норм, що карають завідомо нешкідливі діяння, котрі
не могли заподіяти шкоди, а це значить позбавити кримінальну санкцію
обґрунтованих підстав [193, с.144].
Аналіз об’єкта злочину має досить важливе значення і для дослідження складу
злочину. Без з’ясування тих суспільних відносин, які поставлені під охорону в
ст. 223 КК України, не можливо визначити сутність порушення порядку емісії
цінних паперів, її об’єктивних та суб’єктивних ознак, характеру і ступеня
суспільної небезпеки даного злочину.
Об’єкти злочину можуть класифікуватись за різними підставами (наприклад, за
соціальною значимістю суспільних відносин, що входять в ці об’єкти). Однак в
юридичній літературі переважає думка про те, що всі об’єкти слід класифікувати
в залежності від:
1) ступеня узагальненості охоронюваних кримінальним законом суспільних
відносин, що виступають об’єктами різноманітних злочинів (по “вертикалі”);
2) важливості охоронюваних суспільних відносин, котрим спричинено безпосередню
шкоду конкретним злочином (по “горизонталі”) [190, с.78].
У теорії кримінального права існує загальноприйнятий розподіл об’єктів по
“вертикалі” на загальний, родовий і безпосередній.
Така класифікація об’єктів відповідає філософським категоріям “загального”,
“особливого”, та “одиничного” і одержала подальший розвиток у працях багатьох
учених України і колишнього СРСР та була прийнята практикою.
Під загальним об’єктом слід розуміти всю сукупність суспільних відносин, що
знаходяться під охороною кримінального закону України від злочинних посягань.
Однак, для з’ясування соціальних властивостей і юридичної природи злочину,
передбаченого ст. 223 КК України, необхідно відокремити родовий і безпосередній
об’єкти незаконної емісії недержавних цінних паперів.
Під родовим об’єктом у літературі розуміють об’єкт, яким охоплюється певне коло
тотожних або однорідних за своєю соціально-політичною і економічною сутністю
суспільних відносин, які через це охороняють єдиним комплексом взаємопов’язаних
кримінально-правових норм [81, с.86 ].
Значення родового об’єкта злочину полягає перш за все в тому, що він дозволяє
провести класифікацію всіх злочинів та кримінально-правових норм, що
встановлюють відповідальність за їх вчинення.
Родовий об’єкт є критерієм класифікації злочинів і побудови системи норм
Особливої частини КК України, і у більшості випадків визначає характер
суспільної небезпеки відповідної групи посягань, має важливе значення для
з’ясування безпосереднього об’єкта, з яким він співвідноситься як рід і вид
[21, с.25]. Крім того, родовий об’єкт дозволяє правильно визначити в системі
вже діючого законодавства місце новостворених кримінально-правових норм, що
передбачають відповідальність за ті чи інші злочинні посягання.
У Кримінальному кодексі України досліджуваний злочин описаний у сьомому розділі
Особливої частини КК України “Злочини у сфері господарської діяльності”. Він
відноситься до злочинів, що посягають на фінансово-кредитну систему України.
Господарська діяльність щодо розвитку економічного базису суспільства завжди
реалізується в суспільних відносинах господарюючих суб’єктів. Ці відносини
різноманітні. Вони можуть складатися в різних сферах промислового і
сільськогосподарського виробництва, торгівлі, побутового обслуговування
населення, а також ще більш широких сферах підприємництва, фінансів тощо [129,
с.124].
Щодо фінансів, то їх призначенням є забезпечення необхідних умов для створення,
розподілу та викорис