Ви є тут

Застосування засобів мультимедіа у процесі підготовки економістів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації

Автор: 
Іщук Наталія Юріївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U004302
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОБҐРУНТУВАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ МУЛЬТИМЕДІА
У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
2.1. Застосування мультимедійних програм у підготовці студентів до професійного спілкування

Галузь застосування тієї чи іншої моделі, технології навчання визначається особливостями педагогічної системи, що складається з декількох елементів (компонентів), які формулюють дидактичні завдання. У педагогічній науці прийнято вважати, що система навчання на макрорівні включає такі компоненти [53, 12; 205, 54]: цілі та завдання, принципи, підходи до навчання, зміст, методи, засоби педагогічної взаємодії, до яких відносимо мотивацію та засоби навчання, організація навчального процесу.
Саме детальний аналіз цих компонентів дозволить оглянути дану галузь дослідження, визначити сучасний стан і домінуючі тенденції в методиці викладання іноземних мов, методологічну базу для теоретичного обґрунтування, науково-методичної розробки і практичної реалізації оптимальної моделі підготовки студентів до професійного спілкування засобами мультимедіа. Отже, розглянемо вищезазначені компоненти.
Цілі навчання - одна з основних категорій дидактики та методики, що характеризує навчальний предмет з точки зору причини його включення до навчального плану [171, 20].
Цілі навчання повинні бути:
а) життєво необхідними - людина, що закінчила навчальний заклад, повинна бути готовою діяти, розв'язувати завдання, а не лише переказувати зміст текстів підручників;
б) такими, що реально можливо досягти - якщо матеріальна база ВНЗ не забезпечує необхідних умов навчання, то цілі доведеться знижувати до реальних;
в) точними, що необхідно для розробки змісту, методів, засобів і форм навчання, а також для контролю результатів;
г) систематизованими і повними без надлишку - це пов'язано з цілісністю навчальної дисципліни, з її місцем в навчальному плані підготовки фахівця. [205, 68].
У різні періоди розвитку вищої школи ставилися різні цілі навчання іноземної мови. Так, раніше вважалося, що головною метою навчання іноземної мови на немовних факультетах слід вважати володіння студентами навичками читання і розуміння літератури зі спеціальності. Цілі будь-якого предмета визначаються такими факторами:
1) соціальне замовлення;
2) рівень розвитку відповідної науки;
3) рівень розвитку педагогіки, психології та методики.
Щоб виконати соціальне замовлення на фахівця, вища школа повинна оперативно відображати та випереджувати тенденції розвитку виробництва, науки, техніки, культури у змісті та формах вищої та професійної освіти. Сучасна вища школа з точки зору соціального замовлення повинна домогтися вільного володіння мовою на рівні професійного спілкування. Це означає, що необхідно не лише давати міцні знання про мову, але й формувати культуру ділового та професійного спілкування. Така необхідність постала тому, що навчання - основний вид діяльності студентів; вона відіграє найважливішу роль у формуванні загальної культури майбутнього фахівця. Навчальна діяльність - інформативно насичений шлях професійного самовизначення та становлення особистості, як зазначає Н.Б. Крилова [112, 55], засіб формування різних пізнавальних інтересів, установок на самоосвіту та накопичення досвіду - базових якостей професійної культури сучасного фахівця, і саме на це повинен орієнтуватися педагог при визначенні цілей навчання.
Ділове спілкування, за визначенням С. Ожегова, - це спілкування, що стосується суспільної службової діяльності, роботи [145, 146]. Під професійним спілкування маємо на увазі спілкування фахівця з метою розв'язання завдань певної професійної діяльності.
Комплексна мета вивчення іноземних мов передбачає формування і розвиток студентів як патріотів своєї держави і водночас як активних, творчих, гуманітарно і гуманістично орієнтованих цивілізованих особистостей, які прагнуть і здатні до постійного і всебічного самовдосконалення, до взаєморозуміння і взаємодії з носіями різних національно-культурних, мовних, індустріально-психологічних, антрополого-фізичних, світоглядних, соціально-групових, професійно-освітніх та інших особливостей.
У кінцевому результаті навчальна діяльність повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати рівень компетенції, тобто загальної здатності, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, нахилах, набутих завдяки навчанню. Тому навчання іноземної мови у вищих навчальних закладах має такі цілі:
1. Освітня - спрямована на формування і вдосконалення культурної грамотності студентів на іншомовній основі, їхніх умінь самостійної навчально-пізнавальної діяльності. Реалізація цієї мети передбачає одержання та засвоєння такої інформації:
- метамовна інформація, яка, по-перше, дає знання одиниць мови усіх рівнів (фонетичного, лексичного, словотворчого, морфологічного та синтаксичного), що будуть використовуватись для побудови/розуміння висловлювань у процесі формування цільової комунікативної компетенції в загальному обсязі (сфери, теми, ситуації, види мовленнєвої діяльності); по-друге, до цієї інформації належать правила оперування мовними одиницями кожного рівня для побудови/розуміння одиниць більш високого рівня ієрархії;
- предметна інформація, що забезпечує екстралінгвістичні знання з різних сфер людської діяльності і спілкування (побутової, культурної, навчальної, наукової, професійної, адміністративної), зокрема відомості про історію, географію, політику, економіку, науку, культуру і спорт країн, мови яких викладаються і вивчаються, а також певна частина інформації із спеціальності, що є майбутньою для студентів;
- супроводжувальна інформація, яка надає відомості про правила мовленнєвого етикету, прийняті в іншомовному соціумі, в поєднанні з правилами немовленнєвої поведінки (жести, міміка, дистанція між тими, хто спілкується, і таке інше);
- фонова інформація, що забезпечує знання про менталітет, національний характер, духовний світ носіїв мов, які викладаються і вивчають