РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Експериментальні дослідження
Об'єктом експериментальних досліджень були інтактні постійні премоляри та моляри, видалені за ортодонтичними та хірургічними показаннями у пацієнтів стоматологічного відділення ЦМКЛ №1 м. Донецька без патології тканин пародонта та виражених ознак патологічної стертості. Вік пацієнтів, у яких видаляли зуби, коливається від 15 до 30 років. Усього було використано 84 видалених зуба.
Для проведення експериментальних досліджень зуби було підготовлено таким чином [27]. Після видалення зуби очищали від згустків крові в 3% розчині перекису водню, промивали проточною водою і зберігали в 1% розчині Chloramin-B-Hydrat, який добре підходить для досліджень in vitro, тому що, разом з дезинфікуючою дією, він не викликає структурних або хімічних змін твердих тканин зуба. Перед дослідженням для збереження структурних і хімічних властивостей твердих тканин зуба проводили тиндалізацію. Цей метод заснований на послідовній стерилізації при температурі 50-60оС по 30 хвилин протягом 3 діб.
Для оцінки твердості фотокомпозиційних матеріалів використовували методику визначення мікротвердості матеріалів за допомогою приладу ПМТ-3 [46,53,76,84,114,141,152]. Для кожного матеріалу за допомогою рознімної форми готували по 10 циліндричних зразків розміром 4х3мм. Мікротвердість оцінювали на 3 поверхнях: на двох зовнішніх протилежних (поверхня А та В) і в середині після розпилу (поверхня С). Дані мікротвердості кожного матеріалу оцінювали через 4 хвилини після полімеризації, 30 хвилин, 60 хвилин, 24 години, 4 доби, 7 діб. На кожній поверхні проводили 15 вимірів.
Для дослідження використовували чотири композиційні матеріали різних фірм: Charisma (кольори I, ОА3), Неraeus Kulzer; Arabesk Top (кольори А1, UO), Voco; Brilliant (кольори А1, D3), Coltene; Valux Plus (кольори А1, UD), 3M. Залежно від методу полімеризації зразки кожного з фотокомпозиційних матеріалів розподілили на дві групи: зразки першої групи полімеризували з одного боку; зразки другої групи полімеризували з двох боків. У кожній групі виділяли дві підгрупи: до підгрупи А ввійшли матеріали емалевих відтінків, підгрупу В склали матеріали опакових відтінків.
Для вивчення ступеня полімеризації ФКМ матеріалу Brilliant, Coltene, залежно від тривалості часу опромінення застосовували метод інфрачервоної спектроскопії (ІЧ-спектроскопії) [33,44,77]. Зразки ФКМ були розподілені на п'ять груп: зразки першої групи не опромінювали, зразки другої групи опромінювали протягом 10 секунд, третьої - 20 секунд, четвертої - 40 секунд, п'ятої - 60 секунд. За допомогою осередку розміром 4х2х0,5мм готували зразки.
Для повноцінної полімеризації порції фотокомпозиційного матеріалу потрібна визначена загальна кількість світлової енергії випромінювання фотополімеризатора, яка залежить від інтенсивності та тривалості впливу світлового потоку на порцію матеріалу певного об'єму [17]. Для визначення питомої світлової енергії виготовляли 50 циліндричних зразків з фотокомпозиційного матеріалу Valux Plus, 3M, розміром 1,5х4мм за допомогою рознімної форми. Їх полімеризацію проводили фотополімеризатором з інтенсивністю 525мВт/см2. Ступінь полімеризації порції матеріалу оцінювали за числом мікротвердості [46,53]. Зразки було розподілено на п'ять груп по 10 зразків в кожній. Зразки першої групи полімеризували протягом 5 секунд, другої групи - 10 секунд, третьої - 20 секунд, четвертої - 40 секунд, п'ятої - 60 секунд. Дані мікротвердості кожного матеріалу оцінювали через 4 хвилини після полімеризації, 90 хвилин, 24 години, 7 діб.
Для проведення досліджень у скануючому електронному мікроскопі в 36 інтактних молярах та премолярах формували стандартні порожнини I класу за Блеком розміром 4х4х5мм за допомогою алмазних борів турбінним наконечником з водяним охолодженням [15,16,32,43,44,121]. Пломбування порожнин здійснювали фотокомпозиційними матеріалами Arabesk Top, Voco, та Brilliant, Coltene. Залежно від методу полімеризації зуби було розподілено на дві групи: у 12 зразках першої групи полімеризацію матеріалу здійснювали за методом "спрямованої" полімеризації, у 24 зразках другої групи за методом одночасної двобічної полімеризації. Зразки другої групи було розподілено на дві підгрупи в залежності від кута розташування світловодів: до підгрупи А ввійшли зразки, полімеризацію ФКМ в яких проводили при розташуванні світловодів під кутом 180о (12 зразків), до підгрупи В - зразки, полімеризацію ФКМ в яких проводили при розташуванні світловодів під кутом 90о (12 зразків).
Оцінку ультраструктури зони з'єднання фотокомпозиційного матеріалу з твердими тканинами зуба проводили методом растрової електронної мікроскопії на мікроскопі-аналізаторі JSM-T300 (фірма "JEOL", Японія) при збільшенні 1000. Зону з'єднання матеріалу з тканинами зуба досліджували за допомогою вимірювальної лінійки в редакторі Adobe Photoshop.
Для оцінки крайового прилягання композиційних матеріалів до твердих тканин зубів проводили дослідження мікропроникності між твердими тканинами зуба та композиційним матеріалом [4,38,89]. Формування порожнин у 48 зубах здійснювали згідно з методикою, яку використовували при проведенні скануючої електронної мікроскопії. Пломбування порожнин здійснювали фотокомпозиційними матеріалами Arabesk Top, Voco, та Brilliant, Coltene. Залежно від методу полімеризації зуби було розподілено на дві групи: у 16 зразках першої групи полімеризацію матеріалу здійснювали за методом "спрямованої" полімеризації, у 32 зразках другої групи - за запропонованим нами методом. Зразки другої групи було розподілено на дві підгрупи по 16 зразків в кожній: до підгрупи А ввійшли зразки, полімеризацію ФКМ в яких проводили при розташуванні світловодів під кутом 180о, до підгрупи В - зразки, полімеризацію ФКМ в яких проводили при розташуванні світловодів під кутом 90о. Статистичну обробку отриманих лабораторних результатів проводили із застосуванням статистичного пакету Statistika 6,0 for Windows 98, методів в