розділ 2.3.), критеріїв (табл.2.2), взявши за основу показники їх розвитку та ознаки прояву.
При виявленні значень використовувались дані про успішність навчання, у т.ч. результати міжсесійного контролю. Результати контрольних зрізів, свідчать про наявність стійкої тенденції до покращення результатів навчання, підвищення рівня сформованості професійно значимих складових інформаційної культури.
Для прийняття остаточного рішення про ефективність розробленої педагогічної технології формування інформаційної культури майбутніх учителів початкової школи було визначено (у відповідності до критеріального апарату, описаного у підрозділі 2.3, та за відповідною методикою) рівні сформованості інформаційної культури студентів випускних курсів Ізмаїльського державного гуманітарного університету та Криворізького державного педагогічного університету.
Результати дослідження подано у табл.3.4 та на рис.3.11 (графічне подання рівнів сформованості інформаційної культури; КГІ, КГК - результати, отримані для контрольних груп у Ізмаїльському державному гуманітарному університеті та Криворізькому державному педагогічному університеті, відповідно. ЕГІ, ЕГК - результати, отримані для експериментальних груп у Ізмаїльському державному гуманітарного університеті та Криворізькому державному педагогічному університету, відповідно) і рис.3.12.
Таблиця 3.4
Порівняння рівнів сформованості інформаційної культури студентів випускних курсів, які навчались у контрольних та експериментальних групах
(КГІ, КГК, ЕГІ, ЕГК)
Рівні інформаційної культуридані (%)низькийдостатнійсереднійвисокийКГІзмКГКрЕГІзмЕГКрКГІзмКГКрЕГІзмЕГКрКГІзмКГКрЕГІзмЕГКрКГІзмКГКрЕГІзмЕГКр000023,123,826,319,065,466,747,457,211,59,526,323,8середнє значення0023,4522,6566, 0552,310,525,05
Графічне подання результатів експерименту на рис.3.11 незаперечно вказує на те, що як за традиційної системи формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів, так і за використання експериментальної технології, студенти, яких можна віднести до групи з низьким (недостатнім) рівнем сформованості інформаційної культури, відсутні.
Зміни кількісного складу групи з "достатнім" рівнем сформованості інформаційної культури несуттєві. Це може бути зумовлено як повною відсутністю у певної кількості студентів початкової підготовки (відповідно до вимог програми загальноосвітнього навчального закладу) у галузі ІКТ, так і іншими об'єктивними факторами. Разом з тим спостерігаються суттєві відмінності у співвідношенні між кількістю студентів, віднесених до груп із "середнім" і "високим" рівнями.
Рис.3.11. Порівняння сформованості рівнів інформаційної культури у студентів контрольних та експериментальних груп.
Рис.3.12. Усереднені результати педагогічного експерименту.
За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок про те, що застосування експериментальної технології суттєво впливає на підвищення загального рівня сформованості інформаційної культури. Характерним також є суттєве збільшення частки студентів з високим рівнем сформованості інформаційної культури.
Більш явно цей ефект виявляється на рис.3.12. (середнє остаточне значення результатів, отриманих при проведенні педагогічного експерименту проведеного на базі Ізмаїльського державного гуманітарного університету та Криворізького державного педагогічного університетів). Дані, представлені як на рис.3.11, так і на рис.3.12, також опосередковано підтверджують ефективність створеної технології, оскільки результати, отримані як на основній експериментальній площадці, так і в іншому вищому навчальному закладі, практично співпадають. Експериментальна апробація педагогічної технології в цілому свідчить про ефективність запропонованої моделі формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів.
Висновки до ІІІ розділу
1. Результати проведеного дослідження свідчать про ефективність розробленої згідно із поставленими завданнями дослідження експериментальної педагогічної технології формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів. Доповнений зміст чинних навчальних курсів "Основи інформатики", "Комп'ютерні технології", "Нові інформаційні технології" в межах програми та система розроблених і впроваджених елективних спецкурсів із використання інформаційних технологій в освіті можуть забезпечити в необхідному й достатньому обсязі підготовку майбутнього учителя початкових класів до використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності.
2. Результат констатуючого експерименту проведеного зі студентами вищих педагогічних закладів та вчителями практиками, переконливо доводить, що:
- незважаючи на деякі відмінності у рівнях підготовленості студентів різних ВНЗ, і в експериментальних, і в контрольних групах загальна тенденція пов'язана з переважно низьким рівнем сформованості у респондентів рівнів інформаційної культури - саме такий рівень властивий кожному другому студентові контрольних і 52,2% - експериментальних груп;
- практично не виявлено студентів, яким був би притаманний високий рівень інформаційної культури.
3. В організації формуючого етапу педагогічного експерименту вихідною виступала теоретично обґрунтована модель процесу формування у студентів процесу інформаційної культури. Важливим аспектом педагогічної технології реалізації моделі процесу, що досліджується, виступала актуалізація опорних знань студентів та формування інформаційної компетентності. Авторський варіант викладання нормативного навчального курсу "Основи інформатики" курсів "Комп'ютерні технології" та "Інформаційні технології", а також елективного курсу "Методика застосування комп'ютера в предметах шкільного курсу" призвів до стійких позитивних результатів щодо якісних характеристик, умінь студентів використовувати інформаційні технології у початковій школі.
Загалом результати прикінцевого "зрізу" засвідчили, що практи