РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ
Для виконання поставлених завдань було проведено чотири серії дослідів, в котрих були задіяні 876 голів свиней різного віку та генотипів, згідно схеми (табл.2.1.).
Дослідження виконані в лабораторії фізіології ІСв ім. О.В.Квасницького УААН та у виробничих підрозділах його дослідного господарства, а також в умовах свинокомплексів ім.ХТЗ Чутівського району та ім.Чапаєва Диканського району Полтавської області. Робота є складовою частиною науково-дослідної програми Інституту свинарства ім.О.В.Квасницького УААН "Вивчити фізіологічні та біохімічні особливості харчотравлення та репродукції у свиней і розробити нові способи підвищення їх продуктивності" (номер держреєстрації 0197U003277).
Таблиця 2.1.
Загальна схема досліджень.
Серії дослідівКількість тварин, голівДосліджувані показники123 Температура тілаI. Вплив Температура поверхні шкіринаркотичної суміші наВсього: 754 Частота серцевих скорочень та фізіологічний стан диханняпоросят та їх етологічні Клінічні ознаки стрессхильності, особливості -почервоніння шкіри;- наявність корнеального рефлексу;- стан м'язів (тремор, судоми, ригідність);Етологічні ознаки стрессхильності:- входження в наркоз та вихід з нього;Реакція поросят на повторну обробку наркотичною сумішшюРеакція поросят різних генотипів на наркотик
II Характеристика показників крові поросят різного рівня стрессхильності:
а) біохімічний склад;
б) клітинна реакціяВсього: 46Білок і його фракціїЛіпідиКонцентрація кортикостероїдівАктивність ферментів КФК та ЛДГКількість еозинофілівФагоцитарна активністьIII Порівняння різних методів визначення стрессхильності у свиней:Всього: 876а) традиційний галотановийз них: 876Ригідність м'язівб) галотановий за модифікацією ІСв УААН776Тривалість повернення поросят до нормального фізіологічного станув) галотановий за модифікацією НДІ с.г. ЦРНЗ Росії876Тремор м'язівг) ферментний22Активність ферментів креатинфосфо-кінази та лактатдегідрогеназид) молекулярно-генетичний31ДНК-тестIY Взаємозв'язок між рівнем Всього: 262стрессхильності поросят262Середньодобові прирости молодняку різних генотипів100Відтворювальна здатність свиноматокта послідуючою їх12Спермопродукція кнурів-плідниківпродуктивністю
У першій серії дослідів по вивченню впливу наркотичної суміші на окремі показники фізіологічного стану і етологічних особливостей тварин застосовували фторотан (галотан), як неадекватний подразник, що широко використовується в медицині і ветеринарній практиці.
В наших дослідах обробку поросят проводили у 45-денному віці фторотаном за допомогою медичного приладу "Полінаркон-2П" шляхом подачі кисню, насиченого наркотиком, через маску, зафіксовану на рилі поросяти. Впродовж трьох хвилин тваринам подавали кисень, в якому знаходилось 5 об.% фторотану. Відповідний рівень концентрації наркотика забезпечувався завдяки наявності в апараті випарника, через який проходив кисень з балону. В процесі обробки кожне порося фіксували на спині в спеціальному коритці. Обробка тварин проводилась за типом напіввідкритого контуру - в спеціально сконструйованій нами для цієї мети камері і обладнаної вентиляційним устаткуванням. Це дало змогу уникати виробничих стресів при обробці тварин фторотаном та створити кращі умови для обслуговуючого персоналу(рис.2.1.). Швидкість потоку кисню в системі дихання забезпечувалась на рівні 2...2,5 л/хв при тиску його 1...2 атм..
Рисунок 2.1. Установка для обробки поросят наркотиком фторотаном за допомогою апарату "Полінаркон-2П" для їх тестування на стрессхильність.
До, під час і після наркозу контролювали фізіологічний стан організму тварин шляхом реєстрації таких показників: зміни кольору ділянок шкіри та видимих слизових оболонок, наявності корнеального рефлексу, тривалості періоду судом, тремтіння, ригідності м'язів тулуба і кінцівок, сну, стадії входження у наркоз та виходу з нього, частоти серцевих скорочень та дихання, динаміки температури тіла (ректальної та поверхні шкіри), а також поведінки тварин. При цьому користувались такими приладами: вимірювання ректальної температури тіла і поверхні шкіри - звичайним ртутним термометром та медичним електротермометром типу ТПМ-1; частоту дихальних рухів за хвилину - секундоміром (візуально); частоту серцевих скорочень за хвилину - стетофонендоскопом Б.Є.Вотчала.
З метою вивчення реакції поросят на повторну обробку фторотаном було протестовано 40 голів в 45- та 60-денному віці за модифікацією галотанового методу ІСв УААН. Всі піддослідні тварини вирощувались в однакових умовах. В окремому досліді добова дача кормів порівняно з існуючими нормами ІСв УААН була зменшена на 20%. Свинки та кнурці утримувались у групових станках по 7-9 голів у кожному.
Окремо вивчали рівень реакції тварин на наркотик в залежності від генотипу та статі.
У другій серії дослідів визначали рівень адаптації поросят з різною стресреакцією на галотан. З цією метою досліджували до обробки їх фторотаном та на 4-й день після неї біохімічні показники і клітинну реакцію, а саме: концентрацію кортикостероїдів [201], кількість еозинофілів у крові [140], фагоцитарну активність нейтрофілів [66].
Періодично, у віці 4, 6 та 8 місяців, з вушної вени кнурців відбирали проби крові для визначення в ній вмісту загального білка за біуретовою реакцією [97], фракцій білка - нефелометричним методом [97], загальних ліпідів [187] та активності ферментів КФК і ЛДГ [247, 253].
У третій серії дослідів при вивченні стрессхильності у свиней порівнювали такі методи:
- традиційний галотановий метод [260];
- метод галотанового наркозу модифікований в Інституті свинарства УААН (Авт св. 1824721 від 12.10.1992), в основу якого покладено об'єктивний показник - тривалість періоду від закінчення подачі наркотичної суміші до повернення поросят у нормальний фізіологічний стан (НФС), а саме - відновлення здатності координованого руху їх після наркозу [