РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СТРУКТУРА ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ МОЛОДІ В ШКОЛАХ НІМЕЧЧИНИ....................................................74
2.1. Етапи становлення і розвитку шкільної екологічної освіти Німеччини.........................................................................................74
2.2. Формування екологічного змісту освіти у федеральних землях Німеччини........................................................................................88
2.3. Аналіз екологічного змісту шкільних програм та підручників у закладах освіти середнього ступеня навчання...........................................105
2.4 Методичні моделі екологічної освіти учнів Німеччини в закладах освіти середнього ступеня навчання.......................................................133
2.5. Підготовка студентів університету до професійної діяльності в галузі екологічної освіти молоді............................................................149
ВИСНОВКИ...........................................................................164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................169
ДОДАТКИ.............................................................................192
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АПН - Академія педагогічних наук
ЄС - Європейське Співтовариство
ООН - Організація Об'єднаних Націй
СНІ - Союз німецьких інженерів
ФРН - Федеративна Республіка Німеччина
ЮНЕП - програма Організації Об'єднаних Націй з питань навколишнього середовища
ЮНЕСКО - Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури
BLK - Федерально-земельна комісія з планування освіти та підтримки досліджень
BMBW - Федеральне міністерство освіти і науки
BMBWFT - Федеральне міністерство освіти, науки, досліджень та технологій
DAAD - Німецька служба академічних обмінів
DGU - Товариство з екологічної освіти Німеччини
EGO - організації Європейського співтовариства
IPN - Інститут педагогіки природничих наук при університеті м. Кіля
КМК - Постійна конференція міністрів освіти та культури Німеччини
LUKAS - навчальні програми з екологічної освіти в школах по підготовці комерсантів
NRW - Федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія
VHS - народні (вечірні) університети
WCED - Міжнародна комісія з навколишнього середовища і розвитку
ZUE - Інститут екологічної освіти при університеті м. Ессена
ВСТУП
Актуальність та доцільність дослідження.
Головна проблема цивілізації сьогодні - пошуки шляхів подолання екологічної кризи. Вироблення загальних правил поведінки людини у світі, зрозумілої всім народам, викликано небезпекою загибелі людства.
На тлі економічних та соціально-політичних негараздів в Україні та інших країнах світу екологічні проблеми витіснені на задній план. Одним з показників духовного занепаду нашого суспільства є поступове звикання до екологічної небезпеки, байдужість та безвідповідальність до стану довкілля. Тому в сучасній Україні орієнтація суспільства на принципи сталого розвитку розглядається як найважливіше завдання політичного та економічного відродження країни. Сталий розвиток передбачає таку соціально-економічну стратегію, яка розрахована на довготривалу перспективу та враховує економічні наслідки в майбутньому.
Однією з необхідних умов цього процесу визнано формування екологічної культури особистості, котра розглядається як перший крок до реконструкції всієї системи освіти, її адаптації до умов нового століття.
У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті[122], Концепції екологічної освіти в Україні[74] та інших державних документах України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки визначено, що результатом процесу екологічної освіти та виховання є формування екологічної культури особистості. Тобто формування в особистості таких цінностей і моральних якостей, за яких готовність до природоохоронної діяльності, активна екологічна позиція, недопущення правил порушення природоохоронної поведінки іншими є органічними складниками світогляду, а власна поведінка є невід'ємною частиною природоохоронної діяльності. Протиріччя між необхідністю формування екологічної культури особистості та реальними можливостями її становлення в умовах сучасних кризових явищ в політиці, економіці, соціальній сфері нашої української дійсності зумовлює в процесі екологічної освіти учнів яскраво виражену теоретизацію і небажаний формалізм, дисонанс між метою, принципами, змістом та очікуваним результатом виховання і освіти в школі. Така ж тенденція спостерігається і в багатьох інших країнах. Тому зусилля вітчизняних та зарубіжних вчених спрямовані на узгодження економічного, соціального та екологічного аспектів розвитку суспільства, без чого неможливе збереження цивілізації та природи. Важливою подією ХХ століття стала Конференція ООН з навколишнього середовища й розвитку, що відбулася у 1992 році в Ріо-де-Жанейро. На цьому міжнародному форумі визначено перспективну мету для всіх країн світу - просування шляхом сталого розвитку суспільства, за якого людство має задовольняти сучасні потреби так, щоб не позбавити майбутні покоління необхідних життєвих ресурсів. У 2002 році в Йоганнесбурзі відбулася зустріч керівників країн та урядів, на якій розглядалися досягнення країн на шляху просування до сталого розвитку суспільства. В Україні лише розпочався цей процес, тому вкрай необхідним є доступне інформування громадян про його мету та сутність. Майбутнім суспільним потенціалом, від якого залежатиме екологічно доцільний економічний та соціальний розвиток людства, є молодь і досягти такого розвитку можна за умови ефективної організації екологічної освіти та виховання підростаючого покоління.
Саме екологічна освіта в школі дає можливість цілеспрямованої, координованої та систематичної передачі інформації, що дозволяє забезпе