РОЗДІЛ 2.
ІНФОРМАЦІЙНА СКЛАДОВА ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМУВАНЬ В КРАЇНАХ ЄВРОПИ
Гетерогенність політичного простору країн Європи визначає кілька типів
політичного процесу, відтак різні властивості інформаційного середовища і його
впливу на політичні процеси. Для підтвердження визначених у першому розділі
моделей політичного простору та їх ймовірних зв’язків з інформаційними
інститутами проаналізуємо політичні процеси у наступних країнах: Чеська
Республіка як приклад локалізації, де присутня системна зацікавленість
політичних акторів у засобах масової інформації для підтримки заданої
динамічності; Португалія – приклад нестійкої циклічності в рамках ЄС з поняттям
інформаційного суспільства як засобу переходу до статусу об’єкта глобалізації
із застосуванням концепції м’якої влади (Noopolitik); Франція – нестійка
стабільність, викликана конфліктною природою внутрішньополітичних процесів і
заснована на використанні мережних принципів у поведінці політичних акторів, що
засвідчують вибори 2002 р.; Німеччина як зразок координації діяльності
політичних партій в інформаційному суспільстві.
2.1. Особливості перехідного періоду у Чеській Республіці
Інтеграційні процеси у ЦСЄ цілком відповідають визначенню локалізації. Відтак
формується значення інформаційної складової як засобу формування, як зазначає
О. Соловйов, ідеології перехідних і пост-перехідних суспільств, а саме: “ідейне
оволодіння суспільною свідомістю; впровадження в неї власних критеріїв оцінки
минулого, сьогодення і майбутнього; створення позитивного образу в суспільній
думці пропонованих партією, рухом або іншими силами цілей і завдань політичного
розвитку; стимулювання цілеспрямованих дій громадян в ім’я підтримки і
виконання поставлених завдань; активне опанування конкуруючими доктринами…”
[24]. Це обумовлює необхідність виокремлення характеристик діяльності провідних
політичних акторів; зокрема, їхньої спрямованості на спільну мету і
коаліційність. Особливого значення при цьому набувають властивості взаємодії
політики і ЗМІ: питання власності на ЗМІ, телевізійна революція, позиція ЗМІ
під час виборів та референдуму.
Офіційною чеською ідеологією є повернення “Назад до Європи”, яка заснована на
тезі про важливість ЧР в європейському просторі. На нашу думку, цей
інтеграційний процес повинен мати громадську підтримку, що можливо лише за
умови активної діяльності ЗМІ і реалізації відповідних стратегій відносин
політичних партій зі ЗМІ, тому В. Гавел розглядав переміщення офісу “Радіо
Вільна Європа/Свобода” в Прагу як знак, що Чехія стає членом європейської
“родини”. “Радіо Вільна Європа, що знаходиться в Мюнхені, – наголошував він, –
є для мене головним засобом масової інформації…” [111]. Втім, частково при
розгляді структури-аттрактора політичної системи Чеської Республіки варто
зважати на позицію теоретика німецької геополітичної доктрини Ф. Наумана, який
у 1915 р. вважав, що потреби оборони та економічна централізація для країн
Центральної Європи унеможливлять виживання без союзів з великими державами, і
через те він пише про них як простір, керований Німеччиною. “Серединна Європа,
– зазначав дослідник, – матиме німецьке ядро, буде добровільно використовувати
німецьку мову для міжнаціонального спілкування в Центральній Європі. Але вона
повинна із самого початку виявити терпимість і гнучкість щодо всіх сусідніх
мов, що зв’язані з нею” [112, с. 41].
Загалом можна виокремити дві фази формування сучасного політичного простору в
Чеській Республіці – період ліберальних перетворень, що супроводжувалися
системними змінами в політичній системі, та період закріплення соціальних
перетворень внаслідок м’яких біфуркаційних процесів. Перший період викликав
певну ейфорію політичної еліти щодо “визначення країни як лідера Центральної
Європи, для чого не існувало раціональних підстав, про що можна судити з того,
як розвиваються країни-сусіди: Польща і Угорщина з їх економічним зростанням,
тоді як у ЧР існує економічна стагнація” [113]. Це призвело до зростання
соціальної напруженості і закінчення періоду правління ліберальної
Громадянсько-демократичної партії (ГДП). Другий період позначений
соціал-демократичною ідеологією М. Земана, що відображено в електоральних
настроях і свідчить про закріплення соціальних досягнень та бажання створити
стабільну державу.
Аналіз урядових і партійних документів [114] показує специфічність інтеграції
Чеської Республіки до ЄС. Перш за все, незважаючи на оцінку ЧР як стабільної
політичної системи, яка відповідає “Копенгагенським критеріям” [115], вона по
суті є перехідним суспільством, хоча й без значних коливань, що розглядається
ЄС (у 2000 р.) як задовільний прогрес із значними можливостями для
вдосконалення [116, с.103-120; 117]. Це підтверджується також авторським
комп’ютерним аналізом діяльності політичних партій ЧСДП та ГДП протягом першого
півріччя 2003 р. (див. Додаток Г, рис. Г.2). За таких обставин ЄС забезпечив
лише внутрішню стабільність, яка виникає тільки при взаємодії чеських
політичних партій. Втім, їхня приналежність до різних сторін політичного
спектру постійно стає причиною для послаблення суспільної підтримки. Таким
чином, боротьба за суспільну увагу і прагнення забезпечити політичну
стабільність взаємозалежні і спрямовані на формування позитивного ставлення до
ЧР в ЄС.
Риторика зовнішньополітичного вектора ЧР визначає внутрішньополітичні процеси,
які зосереджуються на проблемах підготовки країни до інтеграції. Основні лінії
конфлікту тут проходять між “єврооптимістами”, тобто ЧСДП і Коаліції-4, і
“реалістами” з ГДП. Це основні політичні ак
- Київ+380960830922