РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЬ МОНІТОРИНГУ РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ 6-7 РІЧНОГО ВІКУ НА
ЗАСАДАХ КВАЛІМЕТРІЇ
2.1. Концептуальні підходи до моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів
6-7 річного віку
Проведення моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку
передбачає розробку відповідної моделі (франц. modele, від лат. modulus – міра,
зразок, норма), як аналогу (схеми, структури, знакової системи) визначеного
фрагменту природної чи соціальної реальності, продукту людської культури,
концептуально-теоретичного утворення - оригіналу. У гносеологічному розумінні –
це „представник”, „заступник” оригіналу в пізнанні та практиці [182, с. 374].
Серед науковців немає повної узгодженості щодо цього поняття. Ми проаналізували
деякі роботи [44, с. 140; 47, c. 21-22; 129, с. 184-260] і визначили, що модель
– є об’єктом в ідеалі, аналогом реально існуючих складних явищ і процесів. У
моделі відсутні другорядні деталі, моменти та випадковості. Головне її
призначення як методу, засобу, форми, способу пізнання педагогічної дійсності
полягає у сприянні прийняття ефективного управлінського рішення.
Погоджуючись в цілому з думкою В.С.Пікельної щодо теорії та методики
моделювання управлінської діяльності, ми склали узагальнюючу таблицю та
з’ясували, що моделі бувають описові; статичні, динамічні, історичні, емпіричні
та нормативні (див. додаток А). Також у науковій літературі виділяють - фізичні
(мають подібну з оригіналом природу); матеріально-математичні (їхня фізична
природа відрізняється від прототипу, але можливий математичний опис поводження
оригіналу); логіко-семіотичні (конструюються зі спеціальних знаків, символів і
структурних схем). Між названими типами та видами моделей немає чітких меж,
педагогічні моделі в основному входять у матеріально-математичну й
логіко-семіотичну групу [47] та можуть бути нормативними, у тому випадку якщо
образ, який створено, показує, чого можна досягти в майбутньому при заданих
умовах [129].
Побудова моделі є моделюванням. У науковій літературі встановлено такі етапи
створення моделі: постановка задачі; побудова моделі; перевірка розробленої
моделі на достовірність; експериментальне випробування моделі (застосування);
оновлення моделі [103]; постановка мети розв’язання педагогічної проблеми за
допомогою моделі; вичленовування основних компонентів педагогічної системи, які
становлять її суть; виявлення об’єктивно існуючих взаємозв’язків між
компонентами системи; переведення компонентів системи на абстрактну мову
(символіку); вибір способів зображення моделі та її побудова [42, с. 140].
У педагогіці моделюють як зміст освіти, так і навчальну діяльність. У зв’язку з
цим виділяють модель навчання, що визначається як педагогічна техніка, система
методів, організаційних форм навчання, які складають дидактичну основу моделі.
Також у педагогіці зустрічається і таке поняття, як освітня модель, яка має
свої різновиди (семіотична, імітаційна, соціальна). Під освітньою моделлю
розуміють логічну послідовну систему відповідних елементів, які включають цілі,
зміст освіти, проектування педагогічної технології та технології управління
навчальним процесом, навчальних планів та програм. Завданням цієї моделі є
допомога у побудові навчальних планів і програм, різних способів організації
навчання, управління навчальним процесом, визначення критеріїв ефективності
технології, видів і способів контролю, оцінювання тощо [129].
Разом з педагогічним моделюванням у науковій літературі є педагогічне
проектування, під яким розуміють створення моделей планованих (майбутніх)
процесів, явищ тощо. Проаналізувавши роботи багатьох науковців [47, с. 48; 137,
с. 16-25; 182, с. 608; 204, с.9-11], ми дійшли висновку, що проектування - це
цілеспрямована науково-практична діяльність щодо вирішення проблем шляхом
передбачення, задуму, складання плану та застосування в умовах, близьких до
реальних. До складу проекту входять конкретні моделі або модулі. Певний порядок
побудови проекту є проектуванням. Він також має етапи здійснення: формулювання
проблеми, мети проекту; висування ідей, що можуть сприяти вирішенню протиріч у
даній проблемі; побудова ідеальної моделі об'єкта управління; установлення
способу замірювання очікуваних результатів; процес реалізації проекту з
моніторинговим відстеженням (безупинна діагностика, аналіз і коректування
проектної діяльності); заключний етап: узагальнення результатів, висновки.
Компонентами педагогічного проектування є мета, об’єкт, суб’єкт, засоби, методи
та його результат. Результатом освітнього проектування є створення проекту
інноваційної моделі навчально-виховної системи.
Аналізуючи поняття педагогічного моделювання та проектування, ми погоджуємося з
точкою зору О.М.Мойсєєва, що проектування (у вузькому смислі - створення
ідеальної моделі нової системи управління) може розглядатися як синонім до
моделювання. Однак, при розгляданні проектування як спеціально організованої
людської діяльності, моделювання виступає його частиною [138, с. 27]. Такої ж
точки зору дотримується й О.М.Дахін, який стверджує, що при зіставленні
зазначених термінів відбувається їх змістове „вкладення”. Тобто проект, як
система, є підсистемою моделі та навпаки: саме проектування може складатися з
часткових моделей. Головною відмінною особливістю моделювання є те, що воно
може бути спрямованим на минулий досвід з метою його переосмислення, а
проектування – спрямоване на створення образу бажаної майбутньої педагогічної
системи.
У теорії проектування виділяють певні види моделей, які є часткою проекту:
прогностична модель (її спрямовано на оптимальний розподіл ресурсів і
конкретизацію
- Київ+380960830922