РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ О. КАНДИБИ-ОЛЬЖИЧА ЯК ОСОБИСТОСТІ, НАУКОВЦЯ ТА ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧА
2. 1. Дитячі та шкільні роки О. Кандиби-Ольжича
У розвитку будь-яких історичних подій чи явищ чільне місце займають конкретні
особистості, їхні ідеї та вчинки, через аналіз їх життя та діяльності можна
реконструювати правдиву, ідеологічно незаморену картину суспільного життя.
О. Кандиба-Ольжич (1907–1944) як активний учасник національно-визвольного руху
кінця 30-х–початку 40-х рр. ХХ століття, видатний науковець та політик,
публіцист мав значний вплив на громадсько-політичну діяльність української
інтелігенції, формування державницької політики. Разом з тим відсутність в
українській історичній науці спеціального дослідження про О. Кандибу-Ольжича
активізує поглиблене вивчення його життєвого шляху, осмислення місця і ролі у
вітчизняній історії. При цьому суттєвим є введення до наукового обігу нових
джерел як необхідної умови об’єктивного і всебічного висвітлення біографії
відомого вітчизняного історичного діяча.
Лише на початку 90-х рр. минулого століття в Україні з’являються перші наукові
дослідження про О. Кандибу-Ольжича київських літературознавців Л. Череватенка,
В. Яременка, М. Неврлого. Їхні праці так чи інакше торкалися окремих аспектів
життєвого шляху О. Кандиби-Ольжича, який можемо, поділити на три періоди, хоча
подана періодизація буде умовною. Перший період – “український”, охоплює
1907–1923 роки, тобто дитячі роки О. Кандиби-Ольжича.
Основним джерелом, яке дає змогу визначити дату та місце народження
О. Кандиби-Ольжича була єдина досі відома автобіографія, написана 24. 04. 1930
р. у Празі чеською мовою. Розпочинається вона доволі хрестоматійно “Я народився
в м. Житомирі на Україні” [85: 5].
У статті Л. Череватенка “Я камінь з Божої пращі” подано дослідження родоводу
О. Кандиби-Ольжича, де зазначено, що батько Олега – “поет Олександр Олесь
(О. І. Кандиба), чий родовід сягає корсунського полковника, згодом ніжинського
полковника обозного, Федора Кандиби. Мати – Віра Антонівна Свадковська.
Незрозуміло, як вона опинилась у Житомирі, але саме тут з’явився на світ Олег
Кандиба” [80: 354]. Отже, у статті автор не називає дати народження поета,
однак у розвідці “І смерть як найвищий вінок” називає лише рік народження О.
Кандиби-Ольжича – 1908 [81: 77]. Автор передмови до книги “Цитаделя духа” [79]
теж не називає дати народження вченого. Привертає увагу стаття В. Яременка, у
якій іде мова про те, як і чому родина О. Кандиби-Ольжича (чи сама Віра
Антонівна) опинилася в 1907 році у Житомирі [76]. Таким чином, цей період у
родині Кандиб залишається майже недослідженим.
На підставі вивчення й опрацювання архівних джерел приходимо до висновку, що з
Житомирщиною О. Кандибу-Ольжича пов’язує не тільки власне факт народження, але
й глибокі родинні зв’язки матері – Віри Антонівни Кандиби, уродженої
Свадковської.
Здійснений аналіз наявних документів свідчить, що дід майбутнього науковця по
материній лінії – Антон Юхимович Свадковський походив з родини білоруських
шляхтичів. Це був старовинний рід, з якого вийшло декілька відомих історичних
постатей, серед них – декабрист Свадковський. На початку ХХ століття родина
збідніла. Тому після закінчення повітового училища він починає працювати з
найнижчої чиновницької посади – канцеляриста.
На початку 60-х рр. ХІХ ст. Антон Свадковський переїжджає на Волинь, де він
згодом одружується. Підтвердженням цього факту є запис у книзі реєстрації
шлюбів (зберігається у Державному архіві Житомирської області): “23 вересня
1867 р. в Житомирській Успенській церкві вінчались помічник бухгалтера
Волинської губернії акцизного управління Антон Юхимович Свадковський, 21 р. і
дочка канцелярського асесора Варвара Іванівна Непорожня, 20 р. Свідки з боку
жениха: Радник Хома Іванович Піоткевич і комський секретар Констянтин Дмитрович
Сидоренко; з боку нареченої комський секретар Йосип Іванович Харський і
чиновник Палати Цивільного суду Олександр Дмитрович Сидоренко” [168: арк. 10].
Сім’я Свадковських нараховувала дев’ятеро дітей: Павло 1868 [169: арк. 56],
Олександр [170: арк.11], також він згадується у списках службовців
Староконстантинівського уфинотдела поліцейського інспектора “косвених налогов”
[171:арк. 12], Іван (1877), Микола (1879), Марія (1880), Віра (1881), Ольга
(1883), Варвара (1886) і Поліна (1888).
Антон Юхимович Свадковський за роки служби мировим посередником, чиновником у
селянських справах (про це свідчить справа Ігнатія Харського до Пульхертії
Харської про частину майна) [172: арк. 13], об’їздив майже всю Волинь,
попрацював ледве чи не у всіх повітових центрах: Дубно, Кременець,
Новоград-Волинський, Староконстантинів. Саме у Староконстантинові народилася
1881 році Віра, мати майбутнього поета, науковця О. Кандиби-Ольжича [173: арк.
8].
Після виходу на пенсію сім’я Свадковських переїжджає у Житомир, де винаймає
квартиру, часто змінюючи адресу проживання і, зрештою, оселяється у
двоповерховому будинку міщанки Фінкель.
У зв’язку з цим потрібно підкреслити, що у Житомирі усі діти Свадковських
здобули освіту, закінчили міські гімназії, згодом вони поступають до вищих
навчальних закладів. Віра навчалася на вищих жіночих бестужевських курсах
(Петербург, історико-філологічний факультет) [87: 1]. Разом із нею навчається
курсантка з України Марія Кандиба. Підтвердження цього факту знаходимо у книзі
“Велет духу”. “Дівчата дружили, разом мешкали. Листуючись із братом Миколою, що
жив тоді у місті Слов’янську, Віра довідалася, що він знайомий з братом її
подруги Олександром. Віра поїхала до брата в Слов’янськ і там вперше побачила
Олександра Кандибу” [85: 8]. Між молодими
- Київ+380960830922