Ви є тут

Інформативно недостатні слова української мови: семантика, функції

Автор: 
Коваль Людмила Михайлівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U000577
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Семантичні параметри інформативно недостатніх слів

2.1. Семантична структура інформативно недостатніх слів
Інформативно недостатні слова входять до складу повнозначних. Діагностуючою
ознакою повнозначності слова виступає його номінативна здатність, що
виявляється в називанні предметів та ознак або вказівці на них. Значеннєва
специфіка інформативно недостатніх слів у значній мірі послаблює їхню
номінативну спроможність. Такі лексеми виконують лише функцію лексичного
модифікатора поширюючого слова, модифікуючи його семантику.
Інформативно недостатні слова виражають суб’єктивну оцінку предмета чи ознаки,
реалізованих поширюючим словом. Оцінка фокусує суб’єктивний емоційно-чуттєвий
досвід особистості в процесі об’єктивного сприйняття предметів, явищ та їхніх
динамічних і статичних ознак.
Значення усіх інформативно недостатніх слів об’єднує спільна ознака, яка
виявляється в наявності у них семи “суб’єктивна оцінка”. У сфері інформативно
недостатніх слів ця сема має узагальнюючий характер: з одного боку, вона
властива усім інформативно недостатнім словам, а з іншого – концентрує решту
сем, як власне семантичних, так і тих, у яких об’єднано змістові та граматичні
ознаки.
Сема “суб’єктивна оцінка” слугує семантичною основою для виділення інформативно
недостатніх слів в окремий лексико-граматичний клас повнозначної лексики
української мови, що дає підстави кваліфікувати її як архісему, подальше
уточнення якої відбувається семами “модальність”, “квантитативність”. Н.Б.
Іваницька семи такого типу називає базовими денотативними семами, оскільки вони
“співвідносять значення слова із ситуацією, що її відтворює кожна лексема” [71,
с. 27]. У роботі семи “модальність” і “квантитативність” кваліфікуємо базовими
семантичними різновидами загальної архісеми “суб’єктивна оцінка”. Так,
наприклад, архісема ІНПр. бажано, можливо, треба представлена її базовим
семантичним різновидом “модальність”. Модальність являє собою узагальнене
відображення інтелектуальної кваліфікації думки в її відношенні до дійсності в
аспекті її достовірності, можливості, ймовірності, категоричної необхідності,
констатації, номінації, з різноманітними відтінками “залежно від об’єктивного
рівня знань інформатора чи ступеня його впевненості в істинності
повідомлюваного” [142, с. 8]. У семантичній структурі інформативно недостатніх
іменників купа, рій, шматок архісема “суб’єктивна оцінка” репрезентована
базовим семантичним різновидом “квантитативність”. Квантитативність розглядаємо
як узагальнену універсальну поняттєву категорію, що характеризує предмети та
явища зовнішнього світу за кількісними параметрами: “об’єму, числа, величини,
маси, міри, ступеня розвитку тощо” [131, с. 250].
Інформативно недостатні лексеми, об’єднані семою “модальність” протиставляються
за параметром “характер ознаки” на слова, які виражають модальну оцінку
відношення суб’єкта до процесуальної ознаки, та слова, які виражають модальну
оцінку відношення суб’єкта до непроцесуальної ознаки. Подальша конкретизація
інформативно недостатніх лексем на означення модальної оцінки відношення
суб’єкта до процесуальної ознаки відбувається семними варіантами “можливість”,
“бажаність”, “повинність”, а слів, що вказують на модальну оцінку відношення
суб’єкта до непроцесуальної ознаки – семними варіантами “констатація”,
“трансформація”, “номінація”.
Параметр “характер ознаки” лежить в основі розподілу інформативно недостатньої
повнозначної лексики із значеннєвим компонентом “квантитативність” на
інформативно недостатні слова, що виражають фазисність та ІНС на означення
кількості. Уточнення семантики інформативно недостатніх лексем із значенням
кількості відбувається семантичними варіантами “сукупність”, “частина від
цілого”, “міра”, “власне кількість”.
Семні варіанти кваліфікуємо як інтеграційні семи, оскільки вони виступають
координаційними (об’єднавчими) параметрами у виділенні лексико-семантичних груп
інформативно недостатніх слів.
Узагальнена значеннєва структура інформативно недостатніх лексем являє собою
систему взаємопов’язаних семантичних компонентів, що перебувають у певних
семантичних відношеннях і зв’язках. Графічно значеннєву структуру інформативно
недостатніх слів можна відтворити у вигляді семантичної сітки, що являє собою
формальну модель інформативно недостатньої лексики та експлікує значеннєві
зв’язки між окремими інформативно недостатніми словами (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Семантична сітка значеннєвої структури інформативно недостатніх
слів.
На основне значення інформативно недостатніх слів, представлене базовими
семантичними різновидами, нашаровуються додаткові семи – додаткові денотативні,
додаткові конотативні, додаткові градуальні та додаткові аспектуальні.
Додаткові денотативні семи увиразнюють архісему “суб’єктивна оцінка” в різних
аспектах, сприяють конкретизації значення лексеми. Характерно, що такі семи
розрізнюють значення слів у межах парадигматичної групи, тому в роботі їх
переважно витлумачуємо як диференційні (ДС). Проте за умови означення побічних
характеристик додаткові денотативні семи набувають статусу потенційних
(факультативних) (ПС). Саме так кваліфікуємо сему “початковість” в інформативно
недостатніх дієсловах бажаності замірятися, налагоджуватися, налаштовуватися.
Диференційною в структурі цих лексем виступає сема “намір”, оскільки саме вона
розрізнює значення таких слів у межах лексико-семантичної групи ІНД бажаності
від семантично подібних намагатися, силкуватися, старатися, об’єднаних семою
“намагання”. Сема ж “початковість” маніфестує супровідну характеристику, яка не
диференціює значення дієслів, тому визначаємо її як потенці