РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ АГРОТОРГОВИХ ДОМІВ В УКРАЇНІ ТА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО
МЕХАНІЗМУ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Методика дослідження економічного механізму діяльності агроторгових домів
та оцінка їх організаційної структури
Фундатори ідеї створення агроторгових домів в Україні уявляли їх як невід'ємну
складову біржового ринку сільськогосподарської продукції. Агроторговий дім, за
їх задумом, мав існувати тільки як брокерська контора товарної біржі, формувати
лоти сільськогосподарської продукції та виставляти їх на біржові торги. Таким
чином, схема руху сільськогосподарської продукції уявлялась такою:
сільськогосподарський товаровиробник – агроторговий дім (брокерська контора) –
товарна біржа – споживач.
Створення системи агроторгових домів в Україні почалось після прийняття
Постанови Кабінету Міністрів № 916 від 17 листопада 1995 р. “Про прискорення
організації біржового сільськогосподарського ринку”, якою було передбачено
розробку типового положення про міжрегіональний та районний агроторговий дім і
опрацювання механізму взаємодії агроторгових домів з аграрними біржами.
Спільним наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України
та Української академії аграрних наук від 18 березня 1996 р. було затверджене
Типове положення „Про міжрегіональний та районний агроторговий дім”. Його
розробники значно розширили сферу діяльності агроторгових домів, не обмежуючи
їх тільки участю у біржових торгах. Типове положення передбачає діяльність
агроторгових домів як на біржовому, так і позабіржовому ринках. Це рішення мало
позитивний вплив на поширення в Україні після 1996 р. агроторгових домів за
умови помітного спаду активності біржової торгівлі.
Створення агроторгових домів досить активно проходило в Черкаській та
Вінницькій областях: до 1997 р. там було зареєстровано відповідно 14 і 7
агроторгових домів. В подальшому відповідно до Указу Президента України "Про
заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку" від
6.06.2000 р. передбачалось створювати АТД за підтримки місцевих органів
виконавчої влади в кожному районі.
Станом на 1.07.2003 р. в Україні зареєстровано 441 АТД, ними було охоплено 90 %
районних адміністративних одиниць (табл. 2.1.).
Таблиця 2.1.
Динаміка організації агроторгових домів в Україні№
Області
Станом на:
01.07.2003 р. до 01.07.2000 р, +/-
01.07.2000 р.
01.07.2001 р.
01.07.2002 р.
01.07.2003 р.
АР Крим
10
13
15
+11
Вінницька
20
24
26
26
+6
Волинська
16
16
16
+9
Дніпропетровська
17
22
+14
Донецька
14
16
29
+27
Житомирська
14
23
23
23
+9
Закарпатська
-1
Запорізька
16
22
22
+18
Івано-Франківська
+5
Київська
10
23
23
23
+13
Кіровоградська
13
13
+11
Луганська
11
18
18
+17
Львівська
10
14
16
+10
Миколаївська
15
23
23
+16
Одеська
14
15
+12
Полтавська
10
11
+10
Рівненська
10
22
26
26
+16
Сумська
10
12
11
11
+1
Тернопільська
+7
Харківська
19
24
30
+27
Херсонська
11
14
14
+7
Хмельницька
20
20
20
+15
Черкаська
17
23
23
23
+6
Чернівецька
+0
Чернігівська
25
25
25
+17
Всього:
158
350
406
441
+283
№ - дані Міністерства аграрної політики України.
Цьому сприяв той факт, що з боку центральних органів виконавчої влади
здійснювався контроль за ходом виконання вищевказаного Указу Президента щодо
необхідності мати в кожному районному центрі агроторговий дім. Керівники
райдержадміністрацій та районних управлінь сільського господарства у спішному
порядку вживали організаційних заходів для створення в районах таких формувань.
При цьому в більшості випадків не проводилась роз'яснювальна робота серед
виробників сільськогосподарської продукції щодо переваг нових структур для
обслуговування ринків. Фактично ініціативу щодо створення агроторгового дому
виявляли не сільськогосподарські товаровиробники, а керівництво районних
органів виконавчої влади. Не випадково спостерігалось небажання
сільськогосподарських товаровиробників реалізовувати продукцію через
агроторговий дім. А для того, щоб процес збуту відбувався безперервно і
забезпечував товаровиробникам умови для розширеного відтворення, необхідне
володіння ними не лише виробничої, а й маркетингової стратегії.
На даний час для формування в Україні повноцінного ринкового середовища,
адекватної збутової інфраструктури, забезпечення вигідних для товаровиробників
умов реалізації своєї продукції необхідно всіляко стимулювати роботу
агроторгових домів. Передбачається, що працівники агроторгового дому - це
професіонали-маркетологи відповідної кваліфікації, які володіють практикою
формування крупнооптових партій та експедитування продукції, добре обізнані з
законами ринку, володіють маркетинговою інформацією, здатні діяти за всіма
правилами конкурентного середовища. Сільськогосподарські товаровиробники більше
обтяжені проблемами виробництва, тому для ефективного господарювання та досить
вигідного продажу продукції їм необхідна співпраця зі спеціалістами
агроторгового дому.
З практичного погляду до основних завдань агроторгових домів відносимо
наступні:
надання підприємствам агентських послуг із реалізації сільськогосподарської
продукції та придбання товарів на внутрішньому та зовнішніх ринках;
сприяння товаровиробникам в одержанні максимальних прибутків від реалізації
сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки;
координація дій товаровиробників регіону (району) по накопиченню та реалізації
сільськогосподарської продукції через систему аграрних бірж України, формування
лотів сільськогосподарської продукції, що вис
- Київ+380960830922