Формування художньо-аналітичних умінь майбутніх учителів музики

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-АНАЛІТИЧНИХ УМІНЬ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ…………………………………………………………………
84
2.1. Діагностика сформованості художньо-аналітичних умінь майбутніх учителів
музики………………….………………………….
84
2.2.Педагогічна технологія формування художньо-аналітичних умінь майбутніх
учителів музики………………………………………
112
2.3. Порівняльний аналіз результатів експериментально-дослідної
роботи………………………………………………………………….....
139
Висновки до другого розділу………….………………………………...
161
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…….………………………………………….
164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….…
169
ДОДАТКИ………………………………………………………………...
193
ВСТУП
Загальна характеристика роботи
Актуальність і доцільність дослідження. Серед стратегічних завдань реформування
освіти в Українській державі, що відображені в Законі України “Про вищу
освіту”, Національній доктрині розвитку освіти та Концепції гуманітарної освіти
України, увага акцентується на становленні освіченої, творчої особистості.
Формуванню гармонійно розвиненої особистості майбутніх учителів сприяє
запровадження в навчально-виховний процес сучасних педагогічних технологій та
науково-методичних досягнень, спрямованих на збагачення системи знань і вмінь
творчої діяльності, ціннісних орієнтацій фахівців на різних освітніх та
кваліфікаційних рівнях. Особливого значення ці положення набувають при
підготовці вчителів музики, оскільки саме їх діяльність синтезує
художньо-педагогічні, музично-виконавські, просвітницько-лекторські та багато
інших аспектів.
Вирішенню важливих питань удосконалення професійної діяльності майбутніх
учителів присвячено роботи Г.П. Васяновича, О.Н. Дем’янчука, О.А. Дубасенюк,
І.А. Зязюна, А.В. Іванченка, Н.В. Кічук, М.В. Левківського, М.П. Лещенко,
Н.Г. Ничкало, О.М. Олексюк, Г.М. Падалки, Л.П. Пуховської, П.Ю. Сауха,
С.О. Сисоєвої, О.В. Сухомлинської, Г.П. Шевченко, О.І. Щербакова та ін.
Проблеми особливостей сприймання, образного мислення, емоційно-почуттєвої сфери
вивчали у своїх працях учені: Б.В. Асаф’єв, Л.С. Виготський, О.М.Леонтьєв,
В.Г. Ражніков, С.Л. Рубінштейн, В.О. Сластьонін, Б.М. Теплов, П.М. Якобсон та
ін. Вагомість поєднання художнього і реального підкреслював у своїх працях
В.О. Сухомлинський; на синтезі художніх практичних умінь та емоційно-ціннісного
розуміння мови різних видів мистецтв побудована концепція “Мистецтво як духовна
культура” Б.М. Неменського; проблема інтегративного викладання мистецьких
дисциплін посідає чільне місце у роботах Л.М. Масол, Н.Є. Миропольської,
О.Я. Ростовського, О.П. Рудницької, О.Л. Шевнюк, О.П. Щолокової.
Різні аспекти формування професійних умінь досліджували: О.Є. Антонова, Ю.К.
Бабанський, Г.О. Балл, В.П. Беспалько, С.С. Вітвицька, П.Я. Гальперін,
Т.А. Ільїна, Є.М. Кабанова-Меллер, Н.В. Кузьміна, К.К. Платонов, Л.Ф. Спірін,
Н.Ф. Тализіна та інші. Ряд науковців досліджували аспекти формування фахових
умінь майбутніх учителів музики (Т.І. Люріна, А.В. Первушина, О.О. Таранцева,
Н.П. Тимошенко, О.І. Федоренко), художніх (М.А. Кириченко, І.Т. Риндін) і
музично-аналітичних умінь (І.П. Гринчук, Т.Г. Панасенко, Н.Н. Прушковська),
аналітико-художніх умінь (І.Ф. Чернявська).
Аналіз джерельної бази дозволив зробити висновок про накопичення певного
досвіду з проблеми професійної підготовки вчителя музики до
художньо-педагогічної діяльності. Проте недостатньо дослідженою є проблема
формування художньо-аналітичних умінь майбутніх учителів музики, які дозволять
поєднати стійкий інтерес до стильового і жанрового розмаїття мистецтв,
активізують діалогічне спілкування з його творами та мисленнєво-мовленнєвий
фонд студентів, актуалізують художньо-естетичний досвід і різноманітні методи
аналізу мистецьких творів. Актуальність проблеми дослідження посилюється у
зв’язку зі специфікою художньо-педагогічної діяльності вчителя музики, який у
практичній роботі синтезує авторське “бачення” багатоваріантних інтерпретацій
мистецьких явищ, художньо-ігрового моделювання змісту інтегрованих уроків,
емоціогенного наповнення педагогічного процесу. Поза увагою дослідників
залишилися можливості інтеграції різних видів мистецтв і дисциплін
художньо-естетичного циклу, які є підґрунтям становлення творчої особистості
вчителя.
Важливість порушеної проблеми, науковий пошук ефективних шляхів підвищення
професійної підготовки майбутніх учителів музики, а також відсутність
ґрунтовних робіт з проблеми формування художньо-аналітичних умінь визначили
вибір теми дисертаційного дослідження – “Формування художньо-аналітичних умінь
майбутніх учителів музики”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідницької роботи кафедри
педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка “Формування
професійної компетентності майбутніх учителів в умовах ступеневої освіти”. Тему
дисертації затверджено вченою радою Житомирського державного педагогічного
університету імені Івана Франка (протокол № 2 від 24.09.2001р.) та узгоджено в
Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН
України (протокол № 8 від 30.10.2001р.)
Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх учителів музики.
Предмет дослідження – зміст, структура і методи формування художньо-аналітичних
умінь майбутніх учителів музики.
Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально
перевірити технологію формування художньо-аналітичних умінь майбутніх учителів
музики у процесі інтеграційного вивчення дисцип