Ви є тут

Клініко-динамічна характеристика та оптимізація лікування органічного депресивного розладу у чоловіків літнього віку

Автор: 
Хоменко Олександр Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002079
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна клінічна характеристика обстежених хворих
Під спостереженням знаходились 175 хворих чоловічої статі, які протягом
2000-2004 рр. перебували на стаціонарному лікуванні з приводу депресивних
розладів у Київській міській клінічній психоневрологічній лікарні № 1. Клінічна
симптоматика обстежених пацієнтів відповідала діагностичним критеріям МКХ-10 F
06.32 – Органічний депресивний розлад.
Вік хворих коливався від 35 до 88 років (табл. 2.1, рис. 2.1). У відповідності
до мети дослідження обстежені пацієнти були розділені на дві групи в залежності
від віку: літнього (понад 60 років) та середнього (до 60 років) [301, 302].
Першу (основну) групу склали 140 хворих у віці від 60 до 88 років (у середньому
– 74,7 ± 10,4 років), другу (групу порівняння) – 35 пацієнтів у віці від 35 до
58 років (50,3 ± 6,2 роки).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих першої та другої груп за віком
Вік
(років)
Групи обстежених
І група (основна) n = 140
ІІ група (порівняння) n = 35
абсолютний середній
60-88
74,7 ± 10,4
35-58
50,3 ± 6,2
Рис. 2.1. Розподіл хворих І та ІІ груп за віком (роки).
Аналіз сімейного стану відобразив наступну картину (табл. 2.2, рис. 2.2). За
сімейним станом хворі основної та контрольної груп розподілились наступним
чином: одружені (60,0% та 57,1% відповідно), одинокі (14,3% та 25,7%),
знаходились на утриманні своїх сімей (25,7% та 17,2%) (табл. 2.3, рис. 2.3).
Частка самотніх людей (серед них ті, хто ніколи не був одруженим, розлучився чи
удовів ) була неоднорідною – кількісно переважали удові – 38 (27,1%).
Таблиця 2.2
Розподіл обстежених хворих І та ІІ груп в залежності від сімейного стану
Сімейний стан
Групи обстежених
І (n = 140)
ІІ (n = 35)
абс.
абс.
одружені
84
60,0
20
57,1
ніколи не були в шлюбі
2,2
5,7
розлучені
15
10,7
25,7
удові
38
27,1
11,5
Рис. 2.2. Розподіл обстежених хворих І та ІІ груп в залежності від сімейного
стану, %.
Таблиця 2.3
Розподіл обстежених хворих в залежності від житлово-побутових умов
Мешкає
Групи обстежених
І (n = 140)
ІІ (n = 35)
абс.
абс.
один
20
14,3
25,7
з жінкою
84
60
20
57,1
з дітьми
28
20
14,4
з співмешканкою
5,7
2,8
Рис. 2.3. Розподіл обстежених хворих І та ІІ груп в залежності від
житлово-побутових умов, %.
В залежності від професійного стану розподіл хворих серед досліджуваних груп
відбувся наступним чином (табл. 2.4, рис. 2.4).
Таблиця 2.4
Розподіл обстежених хворих в залежності від професійного стану
Професійний стан
Групи обстежених
І (n = 140)
ІІ (n = 35)
абс.
абс.
працює
10
7,1
11
31,3
не працює
130
92,8
16
45,7
на пенсії
140
100
11,5
на утриманні родичів
11,5
працюючий пенсіонер
10
7,1
Рис. 2.4. Розподіл обстежених хворих І та ІІ груп в залежності від професійного
стану, %.
При оцінці основних соціо-демографічних показників в обстежених хворих
встановлено, що більшість пацієнтів як основної (63,6%), так і групи порівняння
(60,0%) здобули вищу або середню спеціальну освіту (табл. 2.5, рис. 2.5).
Таблиця 2.5
Розподіл обстежених хворих в залежності від освіти
Освіта
Групи обстежених
І (n = 140)
ІІ (n = 35)
абс.
абс.
начальна
3,6
2,9
незакінчена середня
20
14,3
11,4
середня
26
18,5
25,7
середня спеціальна
40
28,6
13
37,1
незакінчена вища
2,9
вища
49
35
20
Серед пацієнтів основної групи 105 (75,0%) мали інвалідність І (24,3%), ІІ
(48,5%), ІІІ (2,2%) груп; 10 пацієнтів (7,1%) продовжували працювати незважаючи
на пенсійний вік (табл. 2.6, рис. 2.6). У групі порівняння працювали 11 (31,3%)
хворих, 17 – мали інвалідність І (2,8%), ІІ (25,7%) та ІІІ (20,0%) груп (табл.
2.6, рис. 2.6).
Рис. 2.5. Розподіл обстежених хворих І та ІІ груп в залежності від освіти, %.
Таблиця 2.6
Розподіл обстежених хворих в залежності від інвалідності
Інвалідність
Групи обстежених
І (n = 140)
ІІ (n = 35)
абс.
абс.
І група
34
24,3
2,8
ІІ група
68
48,5
25,8
ІІІ група
2,2
20
Разом
105
75
17
48,6
Рис. 2.6. Розподіл обстежених хворих І та ІІ груп в залежності від групи
інвалідності, %.
Серед пацієнтів основної групи 26 (18,5%) мали обтяжену спадковість, а серед
пацієнтів групи порівняння цей показник становив 8 (22,8) пацієнтів (рис.
2.7).
Рис. 2.7. Розподіл обстежених хворих І та ІІ груп в залежності від спадкової
обтяженості, %.
59 (42,1%) хворих з ОДР літнього віку поступали на лікування вперше (пацієнтів
середнього віку – 17 чоловіків, 48,6%); 81 (57,9%) – вдруге (18 чоловіків,
51,4%). Тривалість захворювання становила в основній групі 7,93 ± 6,34 року, в
групі порівняння – 4,87 ± 2,13 років (табл. 2.7, рис. 2.8).
Структуру супутньої соматичної патології хворих основної групи та групи
порівняння наведено в табл. 2.8 та на рис. 2.9.
Таблиця 2.7
Розподіл обстежених хворих в залежності від кратності надходження до стаціонару
і тривалості захворювання
Параметри
Групи обстежених
І (n = 140)
ІІ (n = 35)
абс.
абс.
первинне надходження
59
42,1
17
48,6
повторне надходження
81
57,9
18
51,4
середня тривалість захворювання
7,93 ± 6,3
4,0 ± 2,1
Рис. 2.8. Розподіл обстежених хворих І та ІІ груп в залежності від кратності
надходження до стаціонару, %.
Таблиця 2.8
Розподіл обстежених хворих в залежності від супутньої
соматичної патології
Супутня соматична патологія
Групи обстежених
І (n = 140)
ІІ (n = 35)
абс.
абс.
серцево-судинна система
131
93,6
14
40
дихальна система
47
33,6
11,5
шлунково-кишковий тракт
59
42,1
11,5
сечостатева система
12
8,6
8,6
опорно-рухова система
2