РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЛИСТЯ БЕРЕЗИ БОРОДАВЧАСТОЇ З ВИДІЛЕННЯМ І
ВСТАНОВЛЕННЯМ СТРУКТУРИ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК
2.1. Короткі відомості про прилади, методи і реактиви
Для хроматографування застосовували різні сорти паперу "Filtrak" (F N
l,3,7,14), а також пластинки "Silufol UV-254" і " Silufol UV-366"(Чехія) та
“Sorbfil”-ПТСХ-П-В.
Використовували метод висхідної і низхідної одномірної, двомірної і
багаторазової хроматографії на папері (ПХ) та хроматографії в тонкому шарі
(ТШХ). Результати значення Rf на хроматограмах є середніми величинами 5-6
визначень.
Розчинники для приготування хроматографічних систем використовували
кваліфікації ч.д.а. або х.ч.; співвідношення розчинників, позначені цифрами,
взяті в об'ємних одиницях.
На хроматограмах речовини виявляли до і після обробки різними реактивами за
забарвленням у видимому світлі та за флуоресценцією їх у фільтрованому
УФ-світлі:
А - 3% розчином хлориду окисного заліза (ІІІ);
Б - діазотованим п-нітроаніліном;
В- діазореактивом;
Д - парами аміаку;
Е - 10% спиртовим розчином гідроксиду натрію;
Ж - анілінфталатним реактивом (0,33 г аніліну та 1,66 г кислоти фталевої
в 100 мл н-бутанолу, насиченого водою);
З - 0,2% розчином нінгідрину в етанолі;
К - розчином бромкрезолового зеленого (0,04 г індикатору в 100 мл 95% етанолу;
до розчину додавали 0,1 н розчин гідроксиду натрію до появи синього
забарвлення);
Л - розчином бромфенолового синього і метилового червоного (0,3 г
бромфенолового синього і 0,1 г метилового червоного в 100 мл метанолу);
М - 10% розчином сірчаної кислоти;
Н - 1% спиртовим розчином хлориду алюмінію;
П- 10% розчином фосфорновольфрамової кислоти;
Р – реактив Бартона (рівні об’єми 0,1% розчинів хлориду окисного заліза (ІІІ) і
калія ферриціаніду);
С – розчин ваніліну у концентрованій сірчаній кислоті
Для хроматографічного розподілення речовин, що досліджували, використовували
целюлозу, силікагель марки КСК з розміром часток 0,25 мм, марки LS 100/250 і
порошок поліамідного сорбенту з розміром часток 0,25 мм.
Речовини аналізували після двох-, трьохкратної кристалізації з відповідних
розчинників і висушуванні у вакуумі при 10-2 мм рт. ст. над фосфорним
ангідридом протягом 4-х годин при 110°С.
Температуру плавлення визначали на блоці Кофлера.
Молекулярну масу визначали за допомогою УФ-спектроскопіії за методом Раста на
приладі СФ-46 і мас-спектрометрії на приладі Finnigan MAT 4615В.
Елементний склад сполук визначали за методом М. О. Коршун і Н.Е. Гельман, а
також на аналітичному аналізаторі фірми "Нeulett-packard" (США), модель 185 -
для визначення вуглеводу і азоту.
УФ-спектри поглинання знімали на спектрофотометрах СФ-46 і "Speсord UV-Vis" у
кюветах з товщиною шара 10 мм при концентрації речовин 1-2.10-3 моль в
етанолі.
ІЧ-спектри знімали на спектрометрі UR-20 (Німеччина) в таблетках калію броміду
1 мм заввишки при співвідношенні речовини і наповнювача 1:200-1:400.
Оптичну активність глікозидів вимірювали на поляриметрі СПУ-Е.
Амінокислотний склад визначали на аналізаторі LKB 4151 "Альфа Плюс" (Швеція) на
колонці, заповненій іонообмінною смолою марки DCGA.
Жирнокислотний склад ліпофільного комплексу визначали на хроматографі
"Chrom-5". Параметри хроматографічного розподілення: детектор -
полум'яно-іонізаційний, газ-носій - азот високої чистоти, потік газу-носію -
350 мл/хв, потік водня - 35 мл/хв, повітря - 350 мл/хв. Температура
розподілення - 186°С, температура інжектора - 230°С, температура детектора -
220°С. У якості твердофазного носія використовували - інертон-AW із зернінням
0,16-0,20 мм. Для пригнічення каталітичної активності носій обробляли
диметилдихлорсиланом. В якості рідкої фази використовували
діетиленглікольсукцинат у кількості 10% від маси носія.
Визначення елементного складу проводили на спектрометрі С-115М і приладі ФПА-1.
У якості окислювача використовували концентровану азотну кислоту особливої
чистоти. Склад газової суміші: ацетилен + повітря. Довжина хвилі (в нм): для Fe
- 248.3, Са - 422.7, Mg - 285.2, Mn - 279.5, Cu -324.8, Ni - 232.0, Pb - 283.3,
Мо - 313.3, Cr - 357.9, Zn -213.9, К - 776.5, Na - 589.0.
Дослідження ліпофільного екстракту проводили за допомогою тримірної скануючої
спектрофлуориметрії в УФ-світлі та видимому діапазонах спектру. Тримірні
спектри флуоресценції вимірювали на спектрофлуориметрі Hitachi F 4010.
Мікропрепарати для вивчення анатомічної будови листя берези бородавчастої
готували зі свіжозібраної, фіксованої в суміші спирт - гліцерин - вода (1:1:1)
і висушеної розмоченої сировини; вивчали під мікроскопами МБР-1 і при
збільшенні в 80, 200 і 400 разів. Діагностичні ознаки фотографували
фотоапаратом “ФЕД-5” на плівку "Мікрат-200", "Kodak-400".
2.2. Дослідження якісного складу біологічно активних речовин
в листі берези бородавчастої
Аналіз літературних даних свідчить про вміст у різних видах роду Betula
фенолкарбонових кислот, флавоноїдів, тритерпеноїдів, дубильних речовин,
стероїдів та інших сполук (гл.1, розд.1.2). Досить широко проведені дослідження
B.verrucosa Ehrh., B.pubescens Ehrh., B.mandschurica Regel.(Nakai), B.davurica,
B.platyphylla Sukacz., що ростуть у Якутії, Карелії, на Далекому Сході, в
Сибіру [1, 16, 24, 49, 70, 84, 117]. Свідчень про хімічний склад B.verrucosa
Ehrh., B.pubescens Ehrh., поширених на сході України дуже мало.
Ми вирішили вивчити більш повно різні групи біологічно активних речовин (БАР)
бруньок та листя B.verrucosa Ehrh., яка широко розповсюджена в Україні, з метою
комплексного використання рослинної сировини і створення на їх основі нових
лікарських препаратів.
Для цього використо
- Київ+380960830922