Розділ 2
Педагогічні умови формування свідомої дисципліни учнів 4-6-х класів на уроках і
в процесі позакласної роботи з фізичного виховання
....................................................................
81
2.1. Стан і причини недисциплінованості учнів підліткового віку
..................................................................................................
2.2. Формування свідомої дисципліни учнів 4-6-х класів на уроках та в процесі
позакласної роботи з фізичного виховання
.......................................................................................
2.3. Профілактика правопорушень та перевиховання педагогічно занедбаних
підлітків у процесі фізичного виховання
..................…......……..................................................
Висновки до 2 розділу
..................................................................
81
91
137
156
Загальні
висновки............................................................................................
Список використаних джерел
........................................................................
Додатки
............................................................................................................
159
164
180
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Відповідно до Конституції Україна є правовою,
демократичною державою, в якій на першому місці людина з її правами та
обов’язками. Провідне місце у вихованні всебічно розвиненої особистості
відіграє освіта. Державна національна програма “Освіта (Україна XXI століття),
Національна програма “Діти України”, Закон України “Про охорону дитинства”
визначають пріоритетним завданням повноцінний фізичний розвиток дітей і молоді,
що є необхідною складовою формування особистості людини.
Сутність будь-якого явища в суспільному житті неможливо зрозуміти, не
усвідомивши зовнішніх і внутрішніх умов, які його спричинили. Ця закономірність
повністю стосується й передумов становлення і розвитку системи фізичного
виховання дітей і молоді в Україні. Її треба розглядати в широкому фізичному
контексті, враховуючи всі фактори, які впливали на зародження, протікання і
розвиток цього процесу.
Практичний досвід доводить, що фізичне виховання, фізичний розвиток особистості
на сучасному етапі утвердження демократичного суспільства потребують особливої
уваги з боку всіх соціальних інституцій - сім’ї, школи, громадських організацій
тощо. Це зумовлюється цілим комплексом об’єктивних і суб’єктивних причин:
надзвичайно несприятливою екологічною ситуацією в Україні, що позначилася на
погіршенні здоров’я нації; зниженням життєвого рівня значної частини населення
держави внаслідок економічних негараздів; неповним використанням навчальними
закладами шляхів та засобів зміцнення здоров’я школярів; незацікавленістю
проблемами фізичного виховання дітей у сім’ї; відсутністю стереотипів, котрі б
репрезентували здоровий спосіб життя української молоді.
Усе це змістило акценти у виховній галузі, в результаті чого проблеми фізичного
виховання віддалилися на останній план, послаблено вплив на формування свідомої
дисципліни школярів, особливо у IV-VI класах.
Це пояснюється ще й тим, що учні цих класів за своїми фізіологічними і
психологічними особливостями перебувають на етапі переходу від дитинства до
юності і є надто збудливі, енергійні, сповнені бажань проявити себе і дуже
часто саме негативно, що призводить до порушень дисципліни як на уроках, так і
в громадських місцях. Тому проблема виховання свідомої дисципліни учнів 4–6-х
класів є актуальною і потребує нових наукових досліджень.
Розв’язання цієї проблеми в Україні відбувається через впровадження державної
Цільової комплексної програми “Фізичне виховання - здоров’я нації”, посилення
уваги держави до сім’ї й виховання дітей, удосконалення підготовки фахівців у
цій галузі для загальноосвітніх шкіл.
Проблема виховання свідомої дисципліни учнів завжди була в центрі уваги вчених,
педагогів, психологів, широкої педагогічної громадськості. Теоретичні й
педагогічні аспекти фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл
досліджували М.Зубалій, М.Козленко, В.Новосельский, Е.Вільчковський, С.Цвек, а
історико-педагогічні — В.Столбов, Б.Тофим’як, Б.Шиян, Е.Чернова, А.Цьось та
ін.
У педагогічній науці дослідженню виховання, його ролі у розвитку психофізичних
громадських якостей дітей та молоді значну увагу приділяли П.Блонський,
І.Боберський, О.Бутовський, І.Ващенко, А.Крешельницький, П.Лесгафт, І.Огієнко,
С.Русова, К.Ушинський, Петро і Тарас Франко, С.Шацький та ін.
Значну історико-педагогічну цінність становлять здобутки фізичного виховання у
загальноосвітніх школах України 20 – 30-х рр. XX ст.
Досліджували цей період Л.Березівська, Я.Бондар, С.Букреєва, О.Вацеба,
М.Гриценко, М.Грищенко, Н.Дичек, Н.Калениченко, В.Кравець, М.Крук,
М.Левківський, В.Луговий, І.Пуха, Т.Самоплавська, О.Сухомлинська, С.Філоненко,
М.Ярмаченко. Активні пошуки створення нової теорії виховання дисциплінованості
в школі здійснювали А.Макаренко, В.Сухомлинський, С.Русова, Г.Ващенко та ін.
А.Макаренко розглядав дисципліну як наслідок, мету і засіб навчально-виховного
процесу. Розвиток ідеї А.Макаренка про виховання свідомої дисципліни учнів
знайшов своє відображення в працях В.Сухомлинського, який надавав перевагу
гуманістичній, демократичній інтерпретації цього процесу. Виховання дітей і
підлітків В.Сухомлинський називав “школою сердечності”. Педагогам і батькам він
радив учити дітей добра, любові, милосердя. Для
- Київ+380960830922