РОЗДІЛ 2
ІНФОРМАЦІЙНА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ РЕАГУВАННЯ НА ВИКЛИКИ ПІДРОЗДІЛІВ РЕГІОНАЛЬНОЇ ОРС ТА РАЦІОНАЛЬНИЙ ВИБІР ПОЖЕЖНОЇ ЧАСТИНИ
2.1. Основні задачі АСОУ ОРС та інформаційна модель процесу оперативного реагування на виклики підрозділів ОРС
Основною підсистемою АСУ ОРС є система оперативного управління. Вона призначена для вирішення сукупності функціональних та системних завдань щодо забезпечення автоматизації оперативно-диспетчерського управління [66, 83, 84]. АСОУ ОРС вирішує наступні задачі [84]:
- "оперативне управління" - отримання даних про пожежі та НС, прийняття рішень, відпрацювання управлінських дій; отримання інформації про особливо важливі об'єкти; планування роботи оперативних служб та контроль за виконанням планів;
- "виїзд" - введення даних про пожежі та НС, визначення телефонного номера заявника; автоматизований пошук та видача інформації про об'єкти, що охороняються; визначення "головної" пожежної частини, типів та складу пожежної та рятувальної техніки, найменування та категорії об'єкта, на якому виникла пожежа, формування та передача наказів на виїзд пожежної техніки, які містять всі необхідні для виїзду відомості та ін.;
- "обстановка" - отримання інформації з місця пожежі про хід її гасіння, про наявність керівництва та техніки, формування списку особового складу для сповіщення при підвищених рангах пожеж або екстремальних ситуаціях;
- "передислокація" - забезпечення тимчасової передислокації пожежної техніки з формуванням і передачею наказів на передислокацію з вказуванням причин;
- "зведення" - отримання щодоби даних про виїзди пожежних підрозділів, а також аналіз статистичних даних за адміністративно-територіальними зонами, районами обслуговування пожежних частин; введення та формування даних про ліквідовані пожежі; автоматизований контроль за змінами в стані пожежної техніки;
- "стройова записка" - формування, відображення та друкування стройової записки про стан пожежної техніки, наявність особового складу та засобів пожежогасіння;
- "виїзд на заняття" - формування запиту про виїзд на заняття пожежного підрозділу та контроль за його виконанням;
- "розрахунок" - оперативне отримання нормативно-довідкової інформації; даних про сильнодіючі та отруйні речовини, засоби та методи їх гасіння; розрахунок сил і засобів для гасіння споруд, резервуарів тощо.
В узагальненому випадку при виникненні надзвичайної ситуації задачі зводяться до наступних:
- визначення оптимального складу сил та засобів, які залучаються до ліквідації НС;
- забезпечення швидкого прибуття її до місця НС;
- забезпечення достовірною оперативною інформацією підрозділів та відповідальних осіб, які забезпечують ліквідацію НС.
На основі результатів аналізу задач створюються алгоритми управління АСОУ ОРС, які можна умовно розділити на чотири основних різновиди:
- алгоритм управління, який визначає порядок управління в системі, тобто послідовність виконання ухвалених рішень відповідальними особами у всіх ланках управління в ході реалізації функцій управління. Фактично, це відображення загальних питань управління, не пов'язаних з технікою, і задач, що випливають з процесу прийняття рішення. До переліку вимог при формуванні алгоритму управління відноситься обов'язкова деталізація до типових об'єктів управління різних рівнів ієрархічної структури управління підрозділами ОРС;
- функціональний алгоритм управління, який визначає протікання процесів вирішення конкретних задач на об'єктах управління кожного рівня;
- алгоритм обробки інформації, призначений для представлення порядку опрацювання інформації та обміну нею при вирішенні задач. Крім цього, у цьому алгоритмі визначається склад інформації та її характеристики;
- моделі та алгоритми прикладних задач, призначені для вирішення конкретних прикладних задач на системному рівні функціонування АСОУ.
Інформаційна модель процесу оперативного реагування, структура якої приведена на рис. 2.1, складається з наступних компонентів:
- алгоритму управління;
- функціонального алгоритму управління;
- алгоритму перетворення інформації;
- моделей та алгоритмів вирішення прикладних задач.
При формуванні інформаційної моделі враховані:
- умови управління (повсякденна діяльність, оперативна робота, позаштатні ситуації);
- рівень (ланка) управління;
- засоби, необхідні для реалізації функцій управління;
- мети і задачі, які розв'язуються на кожному рівні управління;
- функції управління;
- особливості підготовки і прийняття рішень у системі управління;
- особливості вирішення прикладних задач.
Відповідно до задач, які вирішуються АСОУ ОРС, до системи надходить інформація з навколишнього середовища про стан об'єктів, які знаходяться під охороною, та при виникненні НС проводиться збір інформації про її параметри. Результатами роботи АСОУ на основі накопиченої інформації є формування управлінських рішень та дій щодо забезпечення підтримки в належному безпечному стані об'єктів, які знаходяться під охороною, та ліквідації НС та їх наслідків.
Рис. 2.1. Структура інформаційної моделі процесу оперативного реагування.
2.2.
Структура автоматизованої системи оперативного управління силами та засобами ОРС
На основі проведеного системного аналізу задач АСОУ ОРС розроблено структуру інформаційних потоків АСОУ пожежної частини (ПЧ), в якій визначено основні структурні складові та структуру інформації. Передбачена наявність підсистеми обробки та аналізу статистичних даних діяльності ОРС [73] (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Структурна схема інформаційних потоків АСОУ ПЧ.
Основою АСОУ є база даних, яка містить різноманітну довідкову інформацію, що може бути необхідною в процесі ліквідації НС. Однією зі складових частин АСОУ є геоінформаційна система міста (ГІС), яка поєднується з глобальною космічною навігаційною системою (GPS). Під географічною інформаційною системою [23, 76, 98, 112, 113] міста розуміют