РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АВТОМАТИЗОВАНОЇ ДІАГНОСТИКИ
ТА ІДЕНТИФІКАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНИХ МОДЕЛЕЙ
АВІАДИСПЕТЧЕРІВ В ПРОЦЕСІ ДОПУСКУ ДО
САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
2.1. Принципи реалізації автоматизованої діагностики у ході допуску авіадиспетчерів до самостійної роботи
При діагностиці рівня професійної підготовленості авіадиспетчерів треба враховувати, що цей процес характеризується [23]: великою кількістю контрольованих параметрів, безперервністю процесу тренування в часі і великою кількістю індивідуальних способів діяльності авіадиспетчерів.
Для забезпечення якісного аналізу поточних інформаційних моделей діяльності стажистів необхідно сформувати систему точного і достовірного оцінювання авіадиспетчерів, як під час практичної підготовки на тренажерах, так і під час виконання професійних обов'язків на робочому місці. Для цього, в якості еталонного рівня вимог до авіаційних фахівців по типовим показникам діяльності (нормативної моделі для робочого місця), визначимо поняття професійно підготовленого авіадиспетчера.
Під професійно підготовленим авіадиспетчером будемо розуміти такого авіадиспетчера, який задовольняє одночасному дотриманню наступних умов і нормативів [7]:
М(АЗУН, АПВЯ, АПОМ, АМЕД)дисп ? М(АЗУН, АПВЯ, АПОМ, АМЕД)еталон (2.1)
де: М(АЗУН)дисп, , і - відповідно, фактичні (індивідуальні) значення: рівня знань, навичок та вмінь авіадиспетчера, рівня розвитку професійно важливих якостей авіадиспетчера, кількості та частоти помилкових дій авіадиспетчера та рівня дотримання медичних вимог до авіадиспетчерів;
- М(АЗУН)еталон - еталонний найменьший допустимий рівень знань, умінь та навичок, а також професійної компетентності авіадиспетчерів, що дозволяє вирішувати весь спектр професійних задач із дотриманням гарантованого нормативного рівня безпеки і ефективності польотів;
- М(АПВЯ)еталон - еталонний рівень розвитку професійно важливих якостей авіадиспетчерів, що дозволяє ефективно вирішувати найбільш складні і відповідальні професійні задачі. Відсутні професійно-небезпечні психологічні і моральні якості і установки, що призводять до помилок і зривів у діяльності;
- М(АПОМ)еталон - встановлений (допустимий) норматив кількості та частоти помилкових дій авіадиспетчера при виконанні технологічних операцій;
- M(AМЕД)еталон - сукупність нормативних (сертифікаційних) медичних вимог до фізичних і психологічних властивостей авіадиспетчера, що можуть вплинути на якість виконання посадових обов'язків.
Використання традиційних методів і критеріїв оцінювання професійної підготовленості авіадиспетчерів призводить до наступних ускладнень у ході діагностики:
1. Оцінювальна шкала є недостатньо інформативною. Це пов'язане з відсутністю детального опису інформаційних моделей авіадиспетчерів у кількісно-якісній формі подання.
2. Недостатня інваріантість оцінок інформаційної моделі авіадиспетчера. Відзначимо також низьку адекватність цих оцінок фактичним параметрам моделей авіадиспетчерів.
3. Недостатнє врахування індивідуальних особливостей авіадиспетчерів, що може привести до невідповідності навчальних вправ індивідуально-психологічним характеристикам авіадиспетчера.
4. Відсутність прямого доступу до відповідних релевантних параметрів інформаційної моделі, що характеризують діяльність авіадиспетчерів [24].
Таким чином, можна зробити висновок, що традиційні методи діагностики діяльності авіадиспетчерів не є систематичними, досить об'єктивними і стимулюючими самостійне навчання. Це істотно ускладнює задачу керування професійною підготовкою авіадиспетчерів на підприємствах служби руху, а в процесі допуску ще досить малодосвідчених авіадиспетчерів-стажистів до самостійної роботи може призвести до непоправних наслідків у системі УПР.
Таким чином, потрібні нові методики автоматизованої діагностики інформаційних моделей авіадиспетчерів, що ґрунтуються на існуючих принципах та методах авіаційної інженерної психології [25-28], ергономіки [29-32], педагогіки [33-36] та концепції гарантійного підходу до забезпечення нормативного рівня готовності авіадиспетчерів [7,38-39].
Порівняльний аналіз інструкторського й автоматизованого методів діагностики діяльності авіадиспетчерів [35] наведений у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Порівняльна характеристика методів діагностики
Показник системи діагностикиМетод діагностикиІнструкторськийАвтоматизованийОб'єм і повнота реєстрації дій авіадиспетчерівЗалежить від кількості осіб інструкторського персоналу, їх досвіду і кваліфікаціїСукупність управляючих дій авіадиспетчерівОб'єктивність і достовірність реєстрації, аналізу і оцінки інформаціїЗалежить від суб'єктивних якостей інструкторського персоналуНезалежні, автоматизовані процедури реєстрації, аналізу і оцінювання у відповідності до встановленого алгоритмуОперативність діагностикиЗалежить від суб'єктивних якостей інструкторського персоналуПервинні результати - в режимі реального часу, вторинні результати - після закінчення виконання вправСтупінь поділу діяльності авіадиспетчера на окремі елементиЗалежить від суб'єктивних якостей інструкторського персоналуНа елементарні одиниці діяльності в стандартних і аварійних ситуаціях
Для автоматизованої діагностики параметрів діяльності авіадиспетчерів використовуються два види діагностики: тестова і функціональна [40]. При тестовій діагностиці рівень професійної підготовленості визначається по сукупності реакцій авіадиспетчера на послідовність тестових завдань. При функціональній діагностиці необхідну інформацію про рівень професійної підготовленості одержують шляхом автоматизованої фіксації параметрів виконання задач авіадиспетчерами безпосередньо в ході виконання вправ.
Сукупність заходів, що пов'язані з організацією автоматизованої діагностики авіадиспетчерів у ході допуску до самостійної роботи потребує вирішення таких основних задач:
1. Обґрунтований поділ професійної діяльності авіадиспетчерів на окремі (елементарні) технологічні одиниці, ріве