РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених осіб
З метою реалізації поставленої мети і завдань дослідження проведені комплексне обстеження і динамічне спостереження за 150 хворими, 139 з яких проходили стаціонарне лікування в терапевтичній клініці Запорізької обласної клінічної лікарні, а 11 - знаходилися на амбулаторному лікуванні в поліклініці Запорізької обласної клінічної лікарні. У всіх хворих була діагностована ГХ І-ІІ стадії (ВООЗ, МТГ, 1999 р.). До складу основної групи ввійшли 25 осіб, що одержували у формі антигіпертензивної терапії карведілол ("Кориол", фірма "KRKA"). Обстежені нами хворі були у віці від 20 до 65 років, середній вік становив (52,39±0,82) років. Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб (чоловіків - 16, жінок - 14), у середньому віці (47,6±1,22) років, порівняних за статтю і віком з основною групою, що не мають факторів ризику і клініко-лабораторних ознак серцево-судинної патології.
Критеріями включення пацієнтів у дослідження були:
- наявність у хворого верифікованої ГХ;
- відсутність у хворого клінічно значущої супутньої патології;
- відсутність систематичної антигіпертензивної терапії протягом не менш ніж 1 місяця до моменту включення хворого в дослідження;
- наявність інформованої згоди хворого на участь у дослідженні.
Критеріями виключення хворого з дослідження були:
- симптоматичний характер гіпертензії;
- наявність у хворого клінічно значущої супутньої патології, особливо
захворювань і синдромів, для яких доведеною є зміна вільнорадикальних процесів;
- відмова хворого від участі в дослідженні.
У таблиці 2.1 відбито клінічну характеристику обстежених хворих на ГХ і здорових осіб.
Таблиця 2.1
Клінічна характеристика обстежених хворих на гіпертонічну хворобу
й осіб контрольної групи
Показник, одиниця вимірювання Хворі на ГХ Контрольна група Кількість обстежених хворих, осіб 150 30 Чоловіків 80 16 Жінок 70 14 Середній вік обстежених, років 52,39?0,82 47,60±1,22 Тривалість захворювання, років 6,32?2,51 - АТс, мм рт. ст. 174,04?1,66* 117,83?0,89 АТд, мм рт. ст. 101,00?0,95* 69,17?0,59 АТсер, мм рт. ст. 125,35?1,11* 85,39?0,45 Частота серцевих скорочень (ЧСС), хв-1 72,32?2,06 73,56?3,17
Примітка. * - Р<0,001 порівняно з даними контрольної групи.
Як видно з представлених даних, основна група, що складається з хворих на ГХ, і контрольна група достовірно не відрізнялися за віком ((52,39?0,82) і (47,60±1,22) років, відповідно), статтю (53,3 % чоловіків серед хворих на ГХ і 53,3 % - серед осіб контрольної групи), ЧСС ((72,32?2,06) і (73,56?3,17) хв-1, відповідно). Таким чином, тільки наявність ГХ була значущим модифікуючим фактором для вільнорадикальних процесів в осіб основної групи на відміну від контрольної.
Обстеження хворих проводилося у два етапи: на першому етапі хворі проходили загальноклінічне обстеження, на другому - спеціальне, методика проведення якого викладена нижче.
Загальноклінічне обстеження включало в себе вивчення скарг хворого, анамнезу захворювання і життя, результатів фізікального дослідження, лабораторних даних (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналізи сечі за Нечипоренком, Зимницьким, аналіз крові на вміст глюкози, електролітів, креатиніну, коагулограма, ліпідограма, функціональні проби печінки й ін.) та інструментальних (електрокардіографія, оглядова рентгенографія органів грудної клітки тощо) методів дослідження. Усі хворі оглянуті окулістом із проведенням офтальмоскопії для дослідження судин очного дна, більшість хворих (69,5 %) обстежені невропатологом. Для виключення симптоматичного характеру гіпертензії при наявності показань хворим проводили дослідження морфо-функціонального стану нирок і ендокринної системи. Вимірювання АТ здійснювалося згідно з рекомендаціями ВООЗ.
Зі скарг загального характеру в обстежених осіб були виявлені такі: порушення сну (67,8 %), зниження працездатності (72,6 %), емоційна лабільність відзначалася в 42,3 % пацієнтів. Головні болі, що характеризуються тисненням або розпиранням, переважно в потиличній ділянці, відзначали 54,7 % хворих, шум у вухах - 57,8 %, епізоди запаморочення - 39,6 %.
З боку серцево-судинної системи велика частина хворих (60,7 %) висловлювала скарги на болі в ділянці серця, що характеризувалися ниттям або здавлюванням, 23,5 % - на задишку при фізичному навантаженні, 19,8 % - на періодично виникаючі перебої в роботі серця. З анамнезу було встановлено, що майже в третини хворих (31,8 %) спостерігалися гіпертензивні кризи.
Пальпаторно в ділянці серця верхівковий поштовх у деяких хворих був трохи посилений і зміщений уліво, при перкусії в більшості хворих відзначений зсув лівої межі відносної серцевої тупості назовні від середньоключичної лінії на 0,5-2 см. Аускультативно виявлене зменшення звучності 1 тону на верхівці у 38,9 % хворих, акцент 2 тону над аортою - у 30,7 % пацієнтів. При електрокардіографічному обстеженні у 62,3 % хворих були виявлені ознаки гіпертрофії ЛШ, у 4,8 % обстежених осіб - шлуночкова екстрасистолія.
За даними оглядової рентгенографії органів грудної клітки, у 60,9 % пацієнтів виявлене розширення тіні серця вліво.
В усіх осіб з обстеженої популяції були відсутні зміни концентраційної, фільтраційної й азотовидільної функції нирок, що свідчило про відсутність у них ниркової патології.
За ступенем АГ (відповідно до класифікації, викладеної в World Health Organization - International Society of Hypertension Guidelines for the Management of Hypertension, 1999 [134]) хворих поділили на 3 групи:
- 1 ступінь - АТс 140-159 мм рт. ст. і/або АТд 90-99 мм рт. ст.;
- 2 ступінь - АТс 160-179 мм рт. ст. і/або АТд 100-109 мм рт. ст.;
- 3 ступінь - АТс 180 мм рт. ст. і вище і/або АТд 110 мм рт. ст. і вище.
Характеристика