Ви є тут

Відтворення основних фондів авіапідприємств з використанням лізингу.

Автор: 
Сівашенко Тетяна Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U003543
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО УДОСКОНАЛЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ
АВІАПІДПРИЄМСТВ
2.1. Аналіз стану авіаційного парку ПС в Україні
За існуючою статистикою вважається, що Україні в період розподілу авіапарку
(основних фондів) колишнього “Аерофлоту” відійшла більша частка авіапарку на
основі чого було сформовано декілька авіакомпаній, серед яких такі значні
авіакомпанії як “Авіалінії України”, “Національні авіалінії України“ та безліч
дрібних авіакомпаній, що знаходяться в постійному стані перерозподілу ринку
збуту.
Оцінка обсягів продукції (робіт, послуг) підприємств ЦА, за реко­мендаціями
міжнародних організацій ІКАО та ІАТА, може бути вира­жена натуральними,
умовно-натуральними, трудомісткістними та вар­тісними показниками [99].
Необхідно нагадати, що підприємства ЕПЦА не створюють продукцію, яка б мала
вигляд якогось виробу. Вони надають авіаційні та неавіаційні послуги і
виконують роботи для замовників та користувачів, які мають ціну (тариф), отже
можуть стати предметом купівлі-продажу. Це не заперечує того, що за
непрофільними напрямками діяльності (не пов'язаними з переве­зеннями) можуть
вироблятись і фізично існуючі вироби.
Під натуральним виразом кінцевих результатів діяльності експлуа­таційних
авіапідприємств розуміють послуги і роботи, що мають нату­ральну форму.
Наприклад, кількість перевезених пасажирів та їх бага­жу (для пасажирських АК)
— як задоволення попиту населення в пасажирських авіаперевезеннях; кількість
перевезених тонн вантажів та пошти (для вантажних АК) — як результат
задоволення попиту ванта­жовідправників, поштових підприємств та населення в
вантажних авіаперевезеннях. Для АК ЗАНГ кінцевими натуральними результатами
виробництва прийнято вважати обсяг перевезень в тонах; оброблена хімі­катами
площа ланів та лісів в "фізичних гектарах" — на АХР; відзнята або обслужена
площа території в квадратних кілометрах; години, що налітало ПС на інших видах
ЗАНГ (в залежності від виду робіт).
Для аеропортів кінцевими результатами діяльності в натуральному виразі є:
кількість відправлених (первісно і транзитом) паса­жирів, пошти, вантажів;
кількість прильото-вильотів ПС різних АК і власників, які замовили
обслуговування посадки і зльоту ПС, а також — неавіаційні послуги.
Для підприємств ОПР кінцевим результатом в натуральному виразі може бути
кількість обслужених літако-кілометрів різних ПС в зонах відповідальності
підприємств (філій) ОПР (як це прийнято у багатьох країнах світу), або
кількість обслужених годин знаходження ПС в пові­тряному просторі підприємств
(філій) ОПР в цілому, або кількість об­служених прильото-вильотів в зоні
аеронавігаційного обслуговування літовищ.
Для центру ЕРТОЗ, якщо він є самостійним підприємством, може бути встановлений
такий натуральний показник його кінцевих резуль­татів діяльності, як кількість
обслужених і переданих замовнику (під­приємству ОПР і його філіям) годин
експлуатаційного стану радіотех­нічного обладнання.
Виходячи із функцій АПС, їх кінцевим натуральним показником ді­яльності може
бути кількість реалізованих (проданих) квитків пасажи­рам та оформлення тонн
вантажу.
Для центрів технічного обслуговування і ремонту авіаційної техніки (ЦТОіР) або
інженерно-авіаційних комплексів (ІАК), якщо вони будуть самостійними
підприємствами, можна запропонувати такі натуральні показники оцінки їх обсягів
робіт:
- технічно забезпечений наліт годин формами періодичного обслуговування за
типами приписних (базованих) ПС;
- технічно забезпечені літако-вильоти формами оперативного ТО;
- кількість форм періодичного технічного обслуговування окремих типів ПС
сторонніх підприємств;
- кількість робіт та послуг непрофільного характеру, які виконуються на основі
прямих угод з іншими суб'єктами господарювання.
Вартісним виразом кінцевих результатів діяльності авіапідприємств можуть бути
виручка, доходи, прибуток (або збиток) від усіх видів авіаційних та
неавіаційних послуг та робіт.
Таким чином, в ЦА існує безліч показників, що відображають обсяги продукції
(робіт, послуг) авіапід­приємств.
Отже, оскільки капіталовіддача є узагальнюючим показником ефективності
використання основних фондів, то й обсяг продукції (робіт, послуг), що
створений за допомогою цього капіталу, повинен бути повним, тобто відповідати
обсягу валової її величини. Для транспортних АК таким умовно-натуральним
показником є екс­плуатаційний тонно-кілометраж, що охоплює всю номенклатуру
транспортних послуг, виконаних на власних ПС і пов'язаний з реаль­ними
витратами виробництва.
Загальний (валовий) обсяг експлуатаційного тонно-кілометражу розраховується як
сума його окремих видів (пасажирського, вантажного, поштового). Для аеропортів
валовим показником робіт в натуральному виразі є загальний обсяг відправлень
(первісних і транзитних) в тоннах, що найбільш повно відображає діяльність
цього авіапідприємства у режимі первісно-кінцевих операцій, пов'язаних з
перевезеннями. Для АК ЗАНГ найбільш прийнятним показником може бути обсяг
перевезень в тон­нах.
Найбільш узагальнюючим вартісним показником виміру обсягів продукції (робіт,
послуг) експлуатаційних авіапідприємств і галузі (ЦА) в цілому може бути
валовий дохід, що включає пряму виручку від транспортної авіації і доходи від
авіаційних та неавіаційних робіт (по­слуг). Звичайно, доходи авіапідприємств
формуються в залежності від багатьох факторів, інколи незалежних від
використання потенціалу виробництва: рівня тарифів (цін), структури перевезень,
кон'юнктури ринку, інфляції та ін., що скривлює достовірність віддачі основного
капіталу [102]. Але, якщо аві