Ви є тут

Професійна самореалізація як чинник становлення особистості жінки.

Автор: 
Гупаловська Вікторія Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U003689
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ ЖІНКИ
2.1. Критерії професійної самореалізації особистості жінки
З метою уточнення уявлень жінок про власну самореалізацію, розуміння ними змісту та значущості професійної самореалізації, перевірки виділених на базі аналізу літератури її критеріїв, нами було проведено психологічне опитування, що включало бесіду та анкетування (див.додаток А.1). У анкетуванні взяли участь 62 жінки та 45 чоловіків віком від 23 до 58 років.
У результаті аналізу відповідей було виявлено, що більшість жінок на виконання сімейних обов'язків витрачають 10-50% зусиль та часу. Однак, з віком (після 50 років) спостерігається підвищення уваги до сфери сім'ї. Очевидно, це спричинене тим, що жінки віком понад 50 років вважають себе менш перспективними у професійній сфері, схильні радше переключати увагу на дітей, допомагати їм, аніж сподіватися і працювати на власний успіх. Чоловіки приділяють виконанню сімейних обов'язків, за їх суб'єктивною оцінкою, переважно 10-30% часу та сил. Це підтверджує наявність традиційних уявлень про розподіл обов'язків чоловіків та жінок у сферах сім'я-робота і свідчить про те, що реальна ситуація відповідає цим уявленням.
Працюючі жінки молодшого віку приділяють більше уваги професійній діяльності, навіть за наявності малих дітей, що засвідчує прагнення розвиватись, досягти вищого рівня матеріального та морального благополуччя. На питання "Що для Вас є професійна самореалізація?" найчастіше зустрічаються відповіді, які свідчать про прагнення реалізувати свій потенціал і отримати за це адекватну матеріальну та моральну винагороду.
Опитування жінок за модифікованою нами проективною методикою "Завершення речень" (див. дод. А.2) підтверджують ці результати. Продовжуючи речення "Моя самореалізація...", жодна жінка не відповіла "це моя сім'я". Якщо жінки не реалізовані професійно, ніде не працюють, то говорять, що самореалізація ще попереду (23% усіх відповідей). Для професійно задіяних жінок їх самореалізація полягає у роботі (15% усіх відповідей), асоціюється з професійною діяльністю (8%). Варіант "Моя самореалізація ...для мене важлива" також серед найпоширеніших - 15%. Відповіді, що містять скерованість на особистісний розвиток, власну ініціативу в цьому процесі (продовження на зразок "...залежить від мене", "вдосконалення", "можливість розвиватися різносторонньо") - 23% усіх відповідей.
Найбільш важливими для здійснення професійної самореалізації для опитаних нами жінок є (у порядку спадання значущості): 1) задоволення від роботи (заняття по душі); 2) бути хорошим фахівцем; 3) спілкування; 4) матеріальна винагорода; 5) можливість зробити щось корисне, вагоме, хороше; 6) можливість розвиватись, реалізувати свій потенціал; 7) можливість зробити кар'єру; 8) підвищення соціального статусу.
Як свідчать дані проективного опитуваня, для 62% опитаних професійна діяльність і справді є приємною: "приносить задоволення", "улюблена", "дає простір, широту, відкриває світ".
Дані опитування за методикою "Завершення речення" звертають нашу увагу на те, що в реальних життєвих умовах "Жінки ходять на роботу... щоб заробляти гроші" (найбільше - 38% відповідей), хоча матеріальний мотив не є вирішальним у здійсненні професійної самореалізації. Другим за частотою є мотив "відпочити від сім'ї" - 23%; третіми - "реалізувати себе" й "змушені це робити" - по 15%. Потреба у спілкуванні є реальною причиною професійної задіяності жінок в уявленнях 8% респонденток.
У чоловіків спостерігається інший розподіл пріоритетів в уявленні про власну професійну самореалізацію: 1) можливість реалізувати особистісний потенціал; 2) задоволення від роботи; 3) бути хорошим фахівцем; 4) корисність; 5) матеріальна винагорода; 6) спілкування; 7) кар'єра; 8) підвищення соціального статусу.
Як видно із вищесказаного, особливістю уявлень жінок про професійну самореалізацію є те, що перші позиції займають ті складові процесу самореалізації, які відповідають критерію задоволення-корисності (задоволення від роботи, можливість зробити щось корисне, вагоме, хороше) та критеріям реалізації цінностей (професіоналізм, спілкування, матеріальна винагорода). Можливість розвиватись, реалізувати свій потенціал є найважливішою для чоловіків, а у жінок займає нижчі позиції. Такі "егоїстичні" цінності як кар'єрний ріст та підвищення соціального статусу присутні, однак займають останні позиції, що знову засвідчує відповідність традиційним уявленням. Жінки дійсно не вважають побудову кар'єри своїм завданням, оскільки стереотипно для жінки основною сферою діяльності вважається сім'я. Переважна більшість жінок не розцінюють професійну діяльність як сферу реалізації потенціалу. Прагнення і спроможність займати високі посади також не відповідає стереотипові жіночої поведінки та позиції.
Найбільш значимою складовою професійної самореалізації виявляється задоволення від роботи, заняття улюбленою справою. Це підтверджує висловлене нами вище припущення, що для особистості вельми важливою є внутрішня оцінка власної життєдіяльності, яка формується, безперечно, внаслідок рефлексії і саморефлексії. Але саме суб'єктивна оцінка реалізованості/нереалізованості життєвих планів і цінностей слугує основним критерієм у формуванні самоставлення особистості, ставлення до неї інших, впливає на подальше планування життя, процеси самореалізації, розвитку, становлення.
Аналіз даних психологічного опитування та наявної літератури дали нам змогу виокремити наступні критерії професійної самореалізації особистості жінки:
1) відповідність діяльності принципу задоволення-корисності стосовно самої людини, соціуму, світу протягом усього життєвого шляху;
2) досягнення цілей, здійснення планів - реалізація цінностей і сенсожиттєвих орієнтацій;
3) відчуття себе суб'єктом власної життєдіяльності, що можна розуміти як вміння приймати самостійні рішення і діяти згідно з ними, нести за них відповідальність (самостійність, автономність);
4) відчуття власної спроможності, віра в себе, націленість на подал