Вы здесь

Підстави набуття права власності на житло

Автор: 
Воронова Ольга Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U004415
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЖИТЛО

2.1. Правове регулювання набуття права власності на новостворене житло
Досліджуючи питання виникнення права власності на житло шляхом будівництва необхідно дослідити порядок проведення будівництва, встановлений законодавчими актами.
Порядок будівництва житла регулюється цілою низкою нормативних актів, до яких відносяться: Закони України "Про місцеве самоврядування в Україні" [45]92, "Про місцеві державні адміністрації" [46]93, "Про основи містобудування" [47]94, "Про планування і забудову територій" [50]95, "Про архітектурну діяльність" [41]96, "Про пожежну безпеку" [51]97, "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" [44]98, "Про охорону навколишнього природного середовища" [49]99, "Про екологічну експертизу" [43]100, "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за порушення у сфері містобудування" [42]101, "Про охорону культурної спадщини" [48]102, Земельний кодекс України [67]103, Типові регіональні правила забудови, затверджені Наказом Держбуду України від 10.12.2001 р. № 219 [124]104 та багато інших.
Будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб приймаються в межах, визначених законом відповідно до містобудівної документації за погодженням з спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури. На території населеного пункту відповідною радою встановлюється режим забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб. Для житлового будівництва повинна відводитися територія, спеціально визначена для цього.
Відповідно до ст. 20 Закону "Про планування і забудову територій" нормативне регулювання планування, забудови та іншого використання територій полягає у прийнятті нормативно-правових актів, зокрема державних будівельних норм, відомчих нормативних документів, регіональних і місцевих правил забудови.
Забудова населених пунктів регіону здійснюється згідно з регіональними та місцевими правилами забудови на основі затвердженої містобудівної документації, програм соціально-економічного розвитку населених пунктів та регіонів, проектів забудови та реконструкції кварталів (мікрорайонів), функціональних зон, проектної документації для будівництва окремих будівель і споруд.
Регіональні правила забудови - це нормативно-правовий акт, яким установлюється загальний для територій і населених пунктів області, Автономної Республіки Крим (крім міст Києва та Севастополя, міст обласного значення, республіканського значення Автономної Республіки Крим) порядок планування, забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок (ст. 1 Закону "Про планування і забудову територій"). Згідно ст. 21 цього закону регіональні правила забудови розробляються в установленому порядку на основі типових регіональних правил забудови, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування. Спеціально уповноважені органи містобудування та архітектури обласних державних адміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим організовують розроблення регіональних правил забудови із залученням відповідних структурних підрозділів місцевих адміністрацій та органів державного нагляду і подають їх на розгляд голові обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Відповідні обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим затверджують регіональні правила забудови після погодження їх із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.
Місцеві правила забудови - нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій та окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування. Згідно ст. 22 Закону "Про планування і забудову територій" місцеві правила забудови розробляються для міст Києва та Севастополя, міст обласного значення, республіканського значення Автономної Республіки Крим. Для сіл, селищ, міст районного значення відповідні ради можуть розробляти місцеві правила забудови. Місцеві правила забудови затверджуються відповідними радами. Місцеві правила забудови повинні відповідати регіональним правилам забудови. Місцевими правилами забудови встановлюється порядок вирішення питань розташування, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування, надання дозволу на виконання будівельних робіт, прийняття цих об'єктів в експлуатацію, а також порядок здійснення контролю за містобудівною діяльністю.
Велика кількість нормативних актів, які регулюють порядок будівництва жилих будинків створила досить складну процедуру оформлення документів на право забудови. Основні вимоги щодо оформлення документів на право забудови встановлені Законом "Про планування і забудову територій", який встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів.
Проте багато важливих питань, зокрема порядок вирішення питань розташування, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування, надання дозволу на виконання будівельних робіт, прийняття цих об'єктів в експлуатацію, а також порядок здійснення контролю за містобудівною діяльністю встановлюються місцевими правилами забудови і порядок оскарження дій державних та місцевих органів залишається невирішеними.
Таке розпорошення великого масиву правових норм, багато з