РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОЦЕДУРА
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ФОНЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
АНГЛОМОВНОГО ДИСКУРСУ ТЕЛЕРЕКЛАМИ
Метою експериментально-фонетичного дослідження було визначення специфіки
просодичної організації англомовного (британського) ДТР шляхом вияву основних
закономірностей взаємодії й функціонування просодичних засобів дискурсної
організації рекламних повідомлень.
Методика аналізу особливостей просодичної партитури інформаційного простору
ДТР базувалася на комунікативно-прагматичному підході до вивчення озвученого
мовлення і на розрізненні в інваріанті рекламного повідомлення трьох
дискурсивних смислових конституентів: інтродуктивного, деталізуючого й
узагальнюючого (слогана).
Вияв специфіки просодії англомовного (британського) ДТР здійснювався
відповідно до програми й методики, спрямованої на встановлення інваріантної
просодичної моделі, й включав декілька етапів аудитивного аналізу,
електроакустичний аналіз і лінгвістичну інтерпретацію статистичних показників.
Запис й опрацювання результатів електроакустичного дослідження проведено у
лабораторії експериментальної фонетики кафедри практики мовлення та
інформаційних технологій Горлівського державного педагогічного інституту
іноземних мов.
Програма комплексного експериментально-фонетичного дослідження включала такі
пункти:
Підбір експериментального матеріалу.
Аудитивний аналіз складових рекламного повідомлення аудиторами-інформантами.
Аудитивний аналіз перцептивних характеристик телевізійних рекламних повідомлень
аудиторами-фонетистами для визначення: а) типу ритмоодиниць; б) особливостей
інтонаційної організації; в) гучності вимови; г) темпоральних особливостей; д)
тембрального забарвлення.
Акустичний аналіз просодичних параметрів ДТР: а) тональних; б) часових; в)
динамічних.
Лінгвістична інтерпретація та узагальнення результатів проведеного дослідження.
2.1. Корпус експериментального дослідження
З метою проведення експериментально-фонетичного дослідження телевізійних
зразків дискурсу реклами протягом 2000-2004 років із супутникової антени
(канали BBC World, Discovery, Eurosport, FOX, MTV, Sky Movies, Sky News, Sports
Channel, Ten тощо) записувалися рекламні ролики/повідомлення на відеомагнітофон
Panasonic NV-G50 HQ та комп’ютер Asus Chassis Intel Pentium-4 (516 Mb
оперативної пам’яті, 80 Gb жорсткого диску з тактовою частотою 1700 MHz) за
допомогою програм Sonic Foundry Sound Forge 5.0, Сool Edit Pro v. 1.2.a і
Steinberg WaveLab v.3.04c в окремі звукові файли формату .wav.
Тривалість матеріалу дослідження для визначення типової композиційно-смислової
будови англомовного рекламного повідомлення і для виконання окремих частин
аудитивного аналізу становила 5 годин (понад 950 комерційних рекламних
роликів).
Для електроакустичного аналізу було відібрано вузький корпус дослідження [145,
с. 13-23]. До нього увійшли 270 телевізійних рекламних повідомлень (з кількістю
ритмогруп від 10 до 40 у кожному), загальною тривалістю 1,5 години.
Відібрані зразки ДТР є монологами, озвученими чоловіками. Індивідуальні
особливості мовців (фізичні, соціальні) до уваги не бралися.
2.2. Методика проведення аудитивного аналізу
Метою аудитивного аналізу даного дослідження було визначення перцептивних
характеристик просодичного оформлення ДТР, а також відбір матеріалу для
електроакустичного аналізу.
Відповідно до методики експериментального дослідження аудитивний аналіз
проводився двома групами аудиторів: шістьома носіями мови, які мають
філологічну підготовку, та шістьома філологами-фонетистами, викладачами
Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов. Аудитори другої
групи мають досвід перцептивного аналізу.
У ході аудитивного аналізу інформанти прослуховували весь мовний матеріал для
з’ясування:
1) жанрової адекватності дискурсу;
2) композиційних блоків: їхнього розташування, кількості,
комунікативно-прагматичної домінанти кожного з них;
3) комунікативно-прагматичного навантаження рекламного повідомлення з
установленням домінанти;
4) ступеня виділеності ключової лексики.
На наступному етапі аудиторам-фонетистам пропонувалось виконати низку завдань,
а саме:
визначити акцентну структуру ритмофрази;
розкрити специфіку тонального контуру ритмофрази:
– тип передшкали: низька, середня, висока;
– тип шкали у ритмофразах: поступово спадна ступінчаста, поступово спадна
ступінчаста шкала з перерваною поступовістю, спадна ковзна шкала, спадна
скандентна, висхідна ступінчаста, висхідна ковзна, висхідна скандентна, рівна
(висока, середня, низька);
– характер руху тону на першому наголошеному складі, у термінальній
ритмогрупі;
– термінальний тон: спадний, висхідний, спадно-висхідний, висхідно-спадний;
– діапазон ритмофрази, інтонаційної шкали, діапазон термінального тону в
ритмофразі (вузький, звужений, середній, розширений, широкий);
– висотнотональний рівень початку ритмофрази, початку шкали, завершення
ритмофрази, завершення шкали за таким ранжуванням: екстрависокий, високий,
середній, середній підвищений, середній понижений, низький, екстранизький;
означити гучність презентації ДТР (висока, підвищена, помірна, понижена,
низька);
виявити темброву забарвленість (патетичний/зраділий, ліричний/ніжний,
елегійний/сумний, драматичний/трагічний і таємничий/енігматичний);
установити характер темпу (повільний, сповільнений, помірний, прискорений,
швидкий);
проаналізувати тривалість пауз (коротка, мала, середня, велика, довга).
Кількість прослуховувань матеріалу на даному етапі не обмежувалася.
Аналіз окремих параметрів інтонації мовлення було спрямовано на встановлення
відповідності між а
- Київ+380960830922