Розділ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО МУЗИЧНО-ТВОРЧОГО
РОЗВИТКУ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
2.1. Стан підготовки учителів початкових класів
до музично-творчого розвитку учнів
З метою виявлення стану підготовки майбутніх учителів до музично-творчого
розвитку учнів початкових класів було проведено експериментальне дослідження,
що здійснювалось протягом 1998–2005 років на базі Уманського державного
педагогічного університету імені Павла Тичини, Національного педагогічного
університету імені М.П.Драгоманова, Полтавського державного педагогічного
університету імені В.Г.Короленка.
Загальна кількість студентів педагогічних факультетів склала 440 осіб, а також
65 учнів початкових класів Спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернат з
поглибленим вивченням гуманітарно-естетичного профілю с. Шевченкове,
Звенигородського району, Черкаської області.
Вибір респондентів був зумовлений вихідною ідеєю дослідження щодо важливості
підготовки майбутнього вчителя початкових класів до музично-творчого розвитку
учнів та набуття ними професіоналізму для подальшої педагогічної діяльності.
Це дозволило з’ясувати відмінності, які є у різних за досвідом групах осіб, а
також визначити спільні чинники, котрі впливають на підготовку майбутніх
учителів до музично-творчого розвитку молодших школярів.
На констатуючому етапі дослідження (1998-2000 рр.) передбачалося визначити
мету, завдання, зміст, статистичні методи обробки результатів дослідження та
очікувані результати практичної підготовки майбутнього вчителя до
музично-творчого розвитку учнів початкових класів у вищих педагогічних закладах
України 3-го та 4-го рівнів акредитації.
Метою констатуючого дослідження було визначення реального стану підготовки
майбутнього вчителя до музично-творчого розвитку учнів під час навчання у
вищому навчальному закладі.
Впродовж експериментально-дослідної роботи передбачалося здійснити аналіз
професійної підготовки майбутніх вчителів до музично-творчого розвитку учнів
початкових класів, а також теоретично обґрунтувати та експериментально
перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів та забезпечення їх
ефективності.
Відповідно до мети констатуючого експерименту були визначені такі завдання:
1. З’ясувати характер практичної підготовки майбутніх учителів до
музично-творчого розвитку молодших школярів.
2. На основі розроблених критеріїв та показників діагностувати рівні підготовки
майбутніх учителів до музично-творчого розвитку учнів.
3. Виявити та експериментально перевірити педагогічні умови підготовки
майбутніх учителів до музично-творчого розвитку особистості.
Виходячи з поставлених завдань було розроблено методику констатуючого
експерименту.
Першим етапом констатуючого експерименту був аналіз шкільної практики з метою
виявлення підготовки студентів-практикантів до музичного-творчого розвитку
учнів 1-4 класів. Для цього використовувалися методи: педагогічне
спостереження, аналіз планів художньо-естетичного виховання учнів, аналіз
сценаріїв літературно-музичних свят, аналіз програм гурткових занять, бесіди,
інтерв’ювання, анкетування студентів-практикантів. Дослідженням було охоплено
65 майбутніх учителів початкових класів і стільки ж учнів. Завданням цього
етапу констатуючого експерименту було визначення значущості для
студентів-практикантів та учнів різних видів художньої творчості:
вокально-музичної, архітектонічної (предметно-пластичної), зображувальної
(живопис, графіка, скульптура), хореографічної. Запропонований спосіб
констатуючої діагностики ми визначили методом порівняння видів художньої
творчості студентів та учнів (див. табл. 2.1)
Таблиця 2.1
Результати діагностики
різних видів художньої творчості студентів-практикантів та учнів початкових
класів (у %)
Види художньої творчості
В студентів
В учнів
Вокально-інструментальна
(з музики)
65
15
Архітектонічна
(з художньої праці)
10
50
Зображувальна
(з образотворчого мистецтва)
20
30
Хореографічна
(з музики і руху)
Аналіз засвідчив суттєву різницю показників стосовно різних видів художньої
творчості у студентів-практикантів та учнів. Так, вокально-інструментальну
музичну творчість обрало 65 % респондентів-студентів і лише 15% учнів.
Архітектонічну (предметно-пластичну) творчість з художньої праці обрало, як
значущу, лише 10 % студентів-практикантів, тоді як показник цього виду
художньої творчості в учнів складав 50%. Незначна різниця у студентів і учнів
виявилася з образотворчої діяльності (20% у студентів і 30% в учнів).
Засвідчено основний показник з хореографічної творчості (5% респондентів із
числа студентів і учнів).
Суперечливість показників потенційної готовності майбутніх вчителів до
вокально-інструментальної (музичної) творчості (65%) і недостатній рівень
такого розвитку в учнів (15%), свідчить про незначну увагу в практиці масової
школи для створення оптимальних педагогічних умов, сприятливих до
музично-творчого розвитку молодших школярів. У майбутніх учителів показники із
образотворчої і архітектонічної (предметно-пластичної) творчості виявилися
нижчими ніж в учнів тому, що студентами
недооцінювалося значення цих суміжних видів творчості для музично-творчого
розвитку учнів.
Було зроблено припущення: підготовка студентів до музично-творчого розвитку
молодших школярів поліпшиться, якщо забезпечуватимуться педагогічні умови
сприятливі для синтезу мистецтв, а музично-творчий розвиток буде спиратися на
предметно-пластичні і образотворчі засоби художньої виразності.
Другий педагогічний зріз б
- Київ+380960830922