Ви є тут

Система математичної підготовки майбутніх учителів фізики в умовах використання інформаційно-комунікаційних технологій

Автор: 
Красножон Олексій Борисович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U000493
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Методична система математичної підготовки майбутніх вчителів фізики
2.1.Вимоги до навчального плану, навчальної програми та робочої програми з
навчальної дисципліни
Навчальний план – це державний нормативний документ, який визначає загальний
напрямок та основний зміст підготовки фахівця, види, форми і методи навчальної
роботи, форми і терміни перевірки знань студентів. Навчальний план забезпечує
єдині вимоги до підготовки фахівців одного профілю різними вузами країни,
регламентує порядок та терміни навчання, тривалість семестрів, екзаменаційних
сесій, канікул, виробничої (педагогічної) практики; кількість та час виконання
курсових та дипломних робіт.
Навчальний план як документ, який фіксує зміст освіти, знаходиться у прямій і
безпосередній залежності від того загального уявлення про зміст вищої
спеціальної освіти, яке склалося в результаті педагогічної інтерпретації
соціального замовлення суспільства вищій школі. Ця інтерпретація виступає
теоретичною основою формування навчального плану і сприяє, на думку педагогів,
подоланню тенденції до вузько-профільної спрямованості підготовки фахівця і
формуванню у студентів широкого і системного представлення про фундаментальні
закономірності розвитку їхньої професійної діяльності. Саме в предметній
структурі навчальних планів знаходить своє найбільш повне відображення
системність сучасного наукового знання.
Навчальний план підготовки фахівця виступає не лише як найважливіший
нормативний документ, який регламентує як добір і конструювання змісту освіти,
так і власне процес підготовки, відображає певну педагогічну концепцію вищої
спеціальної освіти.
2.1.1. Структура навчального плану та педагогічні вимоги до нього. Структура
навчального плану педагогічного університету включає у собі три основних
цикли:
Суспільні науки: історія національної держави, політологія, філософія, теорія
економічних знань, історія релігії, етика, естетика, логіка. Цей цикл
навчальних дисциплін являє собою ідейну і світоглядну основу професійного
становлення, поведінки і діяльності майбутнього вчителя.
Психолого-педагогічні науки: наукові основи пізнавальної діяльності студентів
або вступ до учительської професії, педагогіка, методика виховної роботи,
історія педагогіки, загальна психологія, вікова психологія, основи педагогічної
майстерності, а також методики викладання предмета за спеціальністю.
Психолого-педагогічні дисципліни розкривають наукові основи педагогічної
діяльності і професійної підготовки вчителя.
Спеціальні науки, що визначають профіль фахівця, – основу майбутньої професії
на високому науковому рівні. Це, наприклад, математичний аналіз, теорія
ймовірностей, лінійна алгебра і аналітична геометрія, теоретична фізика,
біологія, астрономія, географія, мовознавство та інші науки.
Деякі педагогічні вимоги до навчального плану: 1) навчальний план не повинен
бути багатопредметним: багатопредметність робить навчальний план розпливчастим,
недостатньо чітким. Границя кількості дисциплін за п'ятирічний термін навчання
– 45-50. Іноді їх кількість знижується до 28-30; 2) у кожному семестрі має
вивчатись 4-5 дисциплін різного характеру; 3) кожний предмет має свої теми
вивчення, у графіку навчальних занять він має розміщуватись рівномірно;
4) навчальні предмети повинні мати завершеність за курсами. Це дисциплінує
студентів, дозволяє зосередити їхню увагу на певних розділах кусу; 5) при
складанні розкладу найбільш трудомісткі дисципліни повинні комбінуватись з
більш описовими та легкими; 6) система дисциплін, яка складає навчальний план,
має бути взаємопов'язана у певній послідовності і наступності. Кожні п'ять
років навчальні плани переглядаються на основні накопиченого досвіду навчання
та виховання з урахуванням тих змін, які вже відбулися і прогнозованих у науці,
техніці, педагогіці, культурі тощо.
Навчальний план спеціальності складається за типовою формою, яка затверджена
Міністерством освіти і науки України, має бути підписаний ректором вищого
навчального закладу та погоджений у встановленому порядку (на теперішній час –
з Міністерством освіти і науки України, навчально-методичною комісією, якій
підпорядкована спеціальність, та Науково-методичним центром вищої освіти
Міністерства освіти і науки України).
2.1.2. Навчальна програма та вимоги до неї. Свою конкретизацію навчальний план
дістає на другому рівні проектування освіти – рівні навчальних предметів,
склад, зміст, цілі та функції яких віддзеркалюються в навчальних програмах.
Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою, структурно-логічною
схемою підготовки, навчальними програмам дисциплін, іншими нормативними актами
органів державного управління освітою та вищого закладу освіти і відображається
у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах,
дидактичних засобах. Зміст освіти включає нормативний і вибірковий компоненти.
Нормативний компонент змісту освіти визначається відповідним державним
стандартом освіти, а вибірковий – вищими закладом освіти.
Навчальна програма дисципліни визначає систему наукових знань, світоглядних і
морально-етичних ідей, практичних навичок і умінь, якою повинен оволодіти
студент протягом вивчення навчальної дисципліни. У пояснювальній записці до
навчальної програми розкриваються задачі вивчення навчальної дисципліни, її
виховні можливості, методичні вказівки щодо викладання дисципліни.
Освітньо-професійна програма представляє собою перелік нормативних навчальних
дисциплін із зазначенням загального обсягу часу (в годинах), відведеного для їх
вивчення та форм підсумкового контролю з кожної навчальної дисципліни.
Загальний обся